*******

Арес уважно подивився на Енліла, і після паузи здивовано проговорив:

- У мене здібності мага? Я завжди вважав…

- Імператор Ану теж так вважає.

- Зрозуміло, - промовив Арес.

- Завжди настає такий день, - зітхнув Енліл, - коли природний маг сам вирішує, як скористатися цим даром.

Арес потер підборіддя, і зосередився на цій думці. Перспектива його не радувала.

В двері тихо постукали, і вони повільно відчинилися. На порозі стояв Імператор Атлантиди.

- Не можу ніяк звикнути, що тут повсюди охорона, - промовив Чиктот. - І куди не подивися, скрізь мерехтять силові поля.

- А ти менше на це звертай увагу, - відповів Енліл. – Я, мабуть, залишу вас, накопичилося багато невідкладних справ.

Енліл вийшов, залишивши їх наодинці. Арес повернувся до Чиктота.

- Да, діду, за нами стежать. А ти нічого про це не знав?

- За нами скрізь стежать, Аресе, ніде сховатися бідним землянам, - Чиктот сухо посміхнувся Аресові, киваючи на двері. На його обличчі блукала чи то щира, чи то знущальна посмішка.

- Імператоре, мене хвилює одна проблема, - поважно звернувся Арес до діда. - За всі роки мого життя, на цій планеті, мені ніколи не приснився батько. Тільки іноді приходять одкровення, що містять у собі якусь приховану правду, і супроводжуються спалахами блискавок. Серед цих блискавок я бачив Золотого Воїна, з порожніми очима. Згодом я розгледів, в цих порожніх очах, зоряні скупчення різних форм та розмірів. І ще той Воїн посміхався до мене. І я гадки не маю – хто він такий?

- Добре, - відповів Імператор Атлантиди. - Я розповім тобі цю давню історію. Слухай і запам'ятовуй.

«Жреці Атлантиди називали цього Золотого Воїна Санат Кумарою, а я завжди казав, що він – Лорд Бога. Вічно молодий юнак, з білявим волоссям та золотисто-васильковими очима. Він був одним із перших ангелів, що спустилися на Землю, щоб облаштовувати її. Наша цивілізація створила свій міф про нього, але так само чинили і всі попередні, і так само зроблять майбутні. Для опису Санат Кумари знадобилося б тисячі слів, і кожне з них було б цікавішим за попереднє. Але як тільки людина торкається його імені, воно одразу ж стає номінальним для нього.

     Кожній субрасі атлантів давались свої Ману, - Божественні Вчителі людства. Вони приходили з небесних світів, через понижаючі енергетичні трансформатори, через певні зірки.

Санат Кумара прийшов на Землю через Сіріус-А, потім через Сонце і Венеру. А потім вже з Венери він втілився на Землі, як Великий Дух нашої непосидючої планети, її Головний Шарвар, її ангел-охоронець.

 Рука його не скупиться ні на смерть, ні на божественне благословення. Він особисто складає меню веселощів та лих, смертей та воскресінь, на тисячі років вперед. В правій руці має він Силу, здатну потрясти Землю і перетворити її на порох. У лівій руці він тримає скіпетр абсолютної, нічим не обмеженої влади на Землі. Для жреців Атлантиди це загальновідомий факт, який не допускав заперечень. А все тому, що він – Князь Землі, і він твій батько, Аресе…

Відомо, що коли він приходив у вигляді Вчителя, атланти приходили послухати його вчення з усіх куточків Землі, і покидали вони його, зміцнившись духом і більш праведні, ніж були раніше. Вважалося, що він був просвітленим Князем цього Світу, хоча були й такі, хто називав його Сатаною. Цих останніх не вважав він за своїх ворогів, але й друзями вони йому не були.

Великий Дух Землі, Санат Кумара, – це більше, ніж слова. Це закон Земного Світу, який навчав нас найголовнішому: людство зможе вижити лише в братстві та соціальній справедливості. Санат Кумара завжди виступав проти самовдоволеної влади правителів, проти жреців-шарлатанів та релігійних фанатиків. І тому перші жреці Атлантиди зробили його лиходієм, назвавши Сатаною. Більшість з них погрузли по самий німб, у цьому паршивому промислі.

Санат Кумара розглядав кожну людину як резервуар сукупної пам'яті всього людства. Ти – його творіння, Аресе. В тобі вся генетична пам'ять майбутніх подій, ти з’єднаєш минуле та майбутнє. Атлантида сьогодні зруйнована, спорожніла стежка до Небесного Храму. А ти, Аресе, першопрохідник на шляху до Нового Храму – храму нової цивілізації, яка названа арійською, по твоєму імені. Проси свого батька за дні Нового Світу. Да буде так.

- Хай буде так, - тихо прошепотів Арес, а потім голосно спитав. - Діду, так що ж сталося з Атлантидою?

- Це довго розповідати, і боляче, - відповів Імператор. - Просто на Землі зникли всі люди. Після вибуху магми стався найпотужніший викид всіх видів енергії. Атланти тонули, горіли живцем, вибухали, трансформувалися і просто неслися з цього світу. А атлантські чаклуни, здебільшого, були повністю знищені, їх душі розпалися, перетворилися на «ніщо».

- А що сталося з Титанами Атлантиди? Що сталося з Валіусом?

- Це мені невідомо, і воно мене мучить, - відповів Чиктот. - Ми не могли знати, що Санат Кумара здатний на такий відчайдушний крок, ми навіть не підозрювали про таку його могутність. Але сам факт, що він наважився на це, лише доводить глибину духовного падіння атлантської раси.

- Ти перекладаєш провину на плечі людини, яка й так зігнулася під її вагою, - сказав Арес. - Діду, не неси цей вантаж на собі.