Пограбування під Новий рік

Колишній піратський капітан ретельно готувався до цієї події та все продумав. Не дивно, що саме пограбування музею пройшло як по маслу. Біля нього новорічної ночі не було нікого. Усі сиділи по домівках та святкували цей день із друзями та близькими. Фелікс також запросив до себе свого неявного родича, але чоловік сказав, що трохи запізниться, бо хоче відпочити перед безсонною ніччю.

Марку легко вдалося відключити хитру сигналізацію і за допомогою робота завантажити всі скарби в космічний катер-невидимку. Єдиний експонат, який пірат не взяв, це була золота статуя добре йому відомого рудого кота. Вона теж була задіяна в охороні музею, і хоча Марк знав як її можна відключити, він не зробив цього, тільки уникав контрольованої нею зони. Пірат знав, як сильно мер Рибограда цінує свою дорогоцінну статую, і не хотів засмучувати кота.

Грабіжник відігнав свій катер зі скарбами в безлюдну місцевість, де той у режимі «невидимка» почав чекати на нові вказівки. Імовірність того, що його там виявлять дорівнювала нулю. Це було звалище, куди не заходила жодна жива душа, тільки роботи, які, як і всі інші прилади, ніяк не могли фіксувати предмети з режимом невидимки. Навіть якби з якоїсь причини туди зайшов бастіанин, той теж нічого не помітив би.

Потім Марк одягнувся в модний карнавальний костюм, одяг пірата, і пішов у гості до Фелікса. Він ніс у подарунок коту делікатеси з ямайських дарів моря та пляшечку рому для себе. Бастіанін напевне не подбає про присутність алкоголю на столі.

Так і було. Святковий стіл у Фелікса буквально ломився від різних смачних страв, але напої були лише дитячі. Кіт несхвально глянув на алкоголь, проте дозволив йому налити стаканчик рому. Сам кіт вважав за краще пити лише кристально чисту артезіанську воду з настільного срібного фонтанчика.

Екран показував, як зустрічають галактичний Новий рік на різних планетах Ошера. Це було свято з Землі. На Баст цього разу він збігався із зимовими канікулами. Бастіани, як і мешканці інших планет, мали також свій власний Бастіанський Новий рік. Святкувався він у день відкриття планети, першого квітня, і був коротшим за земний на двадцять три дні, вісім годин, сімнадцять хвилин і вісім секунд.

Коли з'явилися новини про Ямайку, Фелікс вдав, що хоче перемикнути на інший канал.

— Ні, ні, не перемикай. Мені цікаво, як зустрічають Новий рік мої колеги, пірати, — сміючись, говорив Марк правду під виглядом жарту.

Колишній пірат з цікавістю дивився на екран, на якому інколи з’являлися знайомі обличчя. Він уявляв, як вони здивуються та зрадіють, коли він поверне назад їхні скарби. Тоді всі на Ямайці зрозуміють, яким славним головою піратства був би Марк, кращим за зухвалого кота. Це буде його зоряна година. Він купить собі найсучасніший корабель і до нього в команду підуть найдосвідченіші астронавти Ямайки. Лише шкода, що часи піратства закінчилися. Марк не збирався приєднуватися до піратів-утікачів. Він вирішив зайнятися чесним бізнесом, правда, поки що не вирішив яким саме.

Людина все глибше поринала в мрії про майбутнє і зовсім перестала звертати увагу на Фелікса, поки як грім серед ясного неба не пролунало:

— Звичайно, веселитися на Ямайці чи грабувати музей — це цікавіше заняття, ніж сидіти в гостях у самотнього кота.

«Це пастка!» — подумав грабіжник музею і почав озиратися в пошуку засідки, прикидаючи свої шанси у сутичці з котом та поліцією. Вони були дуже малі.

Марк не вважав Фелікса слабким супротивником. У товстуна було досить міцна мускулатура. Цей кіт був схожий на перегодовану рись, тільки з довгим пухнастим хвостом і розумним поглядом зелених очей. Він одним махом перестрибував до себе у двір через паркан, чим неймовірно пишався. А ця сучасна котяча мода на укріплені гострі пазурі, які нерідко використовувалися замість інструментів! Якось мер Рибограда одним помахом кігтя на очах у Марка відкрив консерви з паштетом. Тепер колишній пірат уже не дивувався з того, що колись Задира Анрі був змушений тікати від Шефа з Кола поєдинків. Колишній ватажок піратства вже не здавався йому непорозумінням, яке посіло не своє місце. Кішки були небезпечними супротивниками, хоч і менші за розміром від людини. 

«Все кінчено», — сумно подумав Марк і приготувався здаватися.

— Не лякайся! Я не здав тебе поліції, — заспокійливим голосом сказав кіт зблідлому пірату.

— Чому? Ти теж хочеш скарбів? Я можу поділитися з тобою.

— Ні. Просто ти мені приглянувся, — сказав Фелікс з інтонаціями, схожими на манеру балакати работоргівця Сема. — Ти мені підходиш. Я не знаю, чи ти справді є моїм неявним родичем, але ти — найкращий капітан на Ямайці! Ти потрібний мені для покращення мого реноме. Але скарби доведеться повернути. 

— Нізащо! Мені вони необхідні, щоб купити корабель, — обурився Марк, не бажаючи розлучатися зі своєю мрією стати капітаном власного корабля.

— Коли ти повернеш скарби, то прославишся як удачлива та чесна людина, а не просто колишній піратський капітан-невдаха. Ти втреш ніс Люцію, адже тобі вдалося зробити те, що не вийшло в нього. Тебе запрошуватимуть до себе багато хто. Вибирай дослідження нових галактик і станеш знаменитим, а я теж стану прославлюся завдяки тобі.

— Але ж я хочу літати на своєму кораблі! До того ж от кільце мого прапрадіда! Воно зберігалося у скарбниці! — Марк показав Феліксу перстень, виготовлений у вигляді черепа, посипаного дрібними Кристалами. — Там було багато сімейних коштовностей піратських родів Ямайки. Вважалося, що їх надійніше тримати у неприступній піратській скарбниці, і тепер вони належать кішкам, а мають бути на Ямайці!

— Після того, як ти здаси ці цінності поліції, я потурбуюся, щоб ямайцям дали можливість викуповувати фамільні коштовності за гуманними цінами. А ось щодо корабля — то він у тебе є!

— Та ну?! — роздратовано вигукнув піратський капітан.

— «Акула»! — урочисто промовив кіт у відповідь. — Так, твій корабель перебуває в іншій галактиці, але після повернення скарбів у музей ти можеш казати про його належність тобі. Я оплачу послуги з телепортації та переоснащення «Акули». У нас буде найсучасніший і найшвидший корабель!