Візит до Мартінів

Вже наступного дня Фелікс стукав у двері дому капітана. «Обід у вихідний день — найкращий час для спілкування», — вважав мер Рибограда. — «Заодно перекушу ще один раз».

Двері коту відчинила Мадлен Мартін.

— Доброго дня, Мадлен. Ти, як завжди, маєш чудовий вигляд, — Фелікс був сама люб'язність. — Мені треба поговорити з вашим чоловіком про майбутню експедицію на Землю.

— О, цей захід поки що не афішується, але скажу по секрету: я теж лечу туди, а з близнюками побуде нянька та Сіма. На Землі не планується затримуватись чи щось там досліджувати. На все піде не більше кількох тижнів. Я не можу пропустити таку подію! Я так хочу побачити прабатьківщину! — ділилася своїми бажаннями Мадлен, проводжаючи мера до вітальні.

«Все ясно: м'якосердий Поль не зміг відмовити своїй дружині в поїздці на Землю», — одразу зробив правильний висновок Фелікс.

У його роздумах не було й тіні невдоволення. На Баст було нормою користуватися своїм службовим становищем в особистих цілях за умови, що це ніяк не шкодить справі.

Для першого польоту в галактику Чумацький шлях достатньо було по одному представнику у вигляді людини (сам капітан Поль), кота (професор Тео) та собаки. Але Фелікс уже не сумнівався, що старий кіт знову візьме з собою своїх правнуків, капітан Поль — дружину та друга, геолога Станіслава, який останнім часом дуже полюбляв подорожувати зі своєю золотою рибкою. Були у Фелікса міркування щодо цієї риби, але він вважав за краще їх тримати при собі. Він не любив лізти не у свою справу. Врешті, місця на кораблі достатньо для всіх.

Фелікс і сам часто користувався своїм службовим становищем. Він, наприклад, не наймав експертів для дегустації продукції місцевих рибзаводів та молочних комбінатів, а сам виступав у ролі спеціаліста. Рудий кіт був найвідомішим гурманом і кулінарним критиком на Баст. Його вибагливий смак та нюх були найкращими аналізаторами якості їжі. Завдяки цьому продукти та ресторани Рибограда були поза конкуренції. Це було причиною того, що такого самозакоханого кота тут постійно обирали мером.

Фелікс працював на Рибоград, не шкодуючи живота свого в самому прямому розумінні цього виразу. Іноді протягом інспекції на продуктове підприємство коту доводилося пробувати просто безліч зразків. Така робота позначалася на його фігурі не найкращим чином, але Фелікс і не думав скаржитися на свою важливу місію. Він їв усе, що йому викладали на оцінку, а потім із чистою совістю виписував собі добрячу премію із заощаджених бюджетом грошей. Адже його оцінка їжі була еталоном смаку на Баст. Сусідні міста іноді привозили йому на пробу найкращі продукти, але Фелікс зазвичай відмовляв в їх оцінці. Він таки вважав за краще працювати на рідне місто, та й не вміщалося в нього стільки їжі.

У вітальню забігла весела ватага з Мартінів молодших і кошенят. В останніх він упізнав Киша та Пиша, їхню подружку Урсулу та її братів-близнюків. За ними в кімнату увійшов капітан Поль, який поставив посеред сервірованого до обіду столу супницю, з якої доносився просто чудовий аромат.

«Навряд чи цей божественний суп готувала Мадлен», — визначив по запаху Фелікс, проковтнувши слину. Надзвичайно апетитний аромат страви вказав відомому гурману на відмінне поєднання продуктів вищої якості та обіцяв його шлунку райську насолоду.

«Стоп! Не час для обжерливості», — поміркував кіт. — «Треба придумати, як привернути до себе капітана Поля та зайняти місце поряд з ним. Мабуть, варто почати з Мадлен.  Вона здається легкою здобиччю. Дуже любить компліменти».

— У вас чудова вітальня, — розсипався кіт у похвалах господині. — І такий симпатичний сервіз. Це ірисська порцеляна?

— О так! Я купила її зовсім недавно. Цілком випадково зайшла в сувенірну крамницю біля космопорту та побачила цю красу. Дивіться, який у неї перлинний відлив на світлі!

Фелікс у відповідь заохав і похвалив чудовий смак господині. Мадлен із задоволенням вислуховувала компліменти, а Поль дивився на дружину з таким обожнюванням. Феліксу здавалося, що ціль близька.

Але тут у вітальню зайшла Сіма, кішечка, давно вхожа сюди на правах неявної родички. Фелікс не сподівався, що та буває в капітана так часто. Погляди кішки та мера Рибограда схрестилися як гострі шпаги.

«Місце поруч із Мартінами зайняте, і ніхто не збирається тіснитися», — цю думку Сіма передала Феліксу без слів, тільки подивившись йому у вічі. Всі плани кота на тему «як накласти лапу на підкаблучника» раптово розсипалися на порох. На цьому битва за прихильність капітана була закінчена, так і не розпочавшись.

Втім, рудий кіт завжди усвідомлював коли слід відступити та вмів програвати. Він удав, ніби все добре, та швидко переніс свою увагу на суп.

— Як смачно пахне, — зауважив кіт.

— О! Ви пообідаєте з нами? — гостинно запропонувала мерові Мадлен.

— Звичайно! Із задоволенням, — швидко відповів Фелікс. Він уже з нетерпінням чекав на цю пропозицію.

Мадлен принесла ще одну тарілку Феліксові. Тут же за стіл покликали дітей.

— Кошенята, сідайте обідати, — суворо сказала та, що народилася хижачкою, і кошенята, почувши в голосі матері нотки прихованого невдоволення, швидко зайняли свої місця за столом.

Під час обіду Поль поцікавився у мера з приводу його візиту.

— Я дізнався, що ви летите взимку на Землю, — сказав Фелікс. — Я хочу, щоб ви передали землянам невеликий сувенір — глобус Баст із нанесеними на ньому найкращими туристичними містами для гурманів. Рибоград там на першому місці. Наше місто славиться своїми кухарями. Треба лише ткнути в нього на глобусі пальцем й карта покаже діючі ресторани, їх адресу, меню, рейтинг, наявність вільних столиків.

Усі посміхнулися. Кожен мешканець Рибограда знав про любов мера смачно та багато поїсти.

— Добре, я передам, — пообіцяв Поль.

— Я занесу глобус, коли він буде готовий, — спробував Фелікс прийти в гості у відсутність конкурентки.

— Не варто турбуватися, я сама зайду за ним у мерію і передам капітанові, — зреагувала на цю заяву пильна Сіма, яка не бажала підпускати хитрого кота до Мартінів.