Повернення на Ямайку

Перше, що зробив Лисий Марк, коли зійшов із корабля, так це купив квиток на Ямайку. Для цього він продав частину золота, яке зберігалося на «Акулі». Перед відльотом із планети Рятунок капітан Поль дозволив піратському капітанові відвідати свій корабель, щоб забрати цінності та особисті речі.

З цих коштів Лисий Марк сплатив лікування Товстого Кита та Рудого Патріка, а також залишив їм гроші на дорогу додому. Після того, що трапилося, він не хотів їх бачити, але вони були єдиними вцілілими членами його екіпажу.

— «Шкода, що «Акулу» неможливо переправити сюди», — засмучувався Марк. Але найбільше він шкодував, що коли знайшов планету Рятунок, не запустив довкола неї супутник-буй приналежності. Він не вважав це за потрібне.

Пірати звикли брати собі все, не спираючись на закони. Тепер Лисий Марк не мав жодного права на відкриту їм планету.

Астронавти, коли знаходили нову планету в недослідженій частині галактики, заносили її до Реєстру планет, а якщо не мали такої можливості, то запускали на орбіту супутник-буй із сигналами приналежності. Однак найперше право на космічне тіло мали розумні, які жили на ній до її внесення до Реєстру і вели на ній господарську діяльність не менше трьох років. Пірати знаходилися на ній більше за цей термін, але ніхто з них навіть халупу собі не збудував.

Лисий Марк купив собі в мережі наймодніший піратський костюм, — як не дивно, такі речі були у вільному продажу і навіть мали популярність. Тепер він летів додому. Він розумів, що за його відсутність багато що змінилося, раз вже на Ямайку стало так просто потрапити.

«Навряд чи зараз піратство взагалі можливе, — думав спадковий пірат, — але ж хоч щось має зберегтися. Вирішу на місці, як жити далі».

Як тільки він вийшов із досить жвавого космодрому, до нього підбіг якийсь малюк. Він без жодного страху простяг до нього свої руки й закричав: «Мам, сфотографуй мене разом з цим піратом».

Марк так розгубився, що не відштовхнув шмаркача, хоч і терпіти не міг такого ставлення до себе. Більш за те, він дозволив себе сфотографувати із цим дрібним нахабою. До нього на фотографію відразу ж почали набиватися інші туристи й Лисий Марк був змушений тікати від них, киплячи від гніву.

Як сильно змінилася Ямайка! На вулицях ніколи не було так чисто. Ямайці в надто модному та акуратному піратському одязі розважали публіку. Серед туристів, що повільно тинялися по вулицях, було багато дітей, собак і кішок. Їх закликали до себе безліч атракціонів на кшталт піратського тиру та гойдалок у вигляді великого судна, прогулянки морем на «справжньому піратському кораблі», пошук скарбів, а також численні кафе та бари, кінотеатри. Справжнім піратством тут і не пахло!

Найсумніше було у тому, що він зустрічав знайомі обличчя. Веселун Борис продавав повітряні кульки з піратськими емблемами та морозиво, а Скряга Боб перевіряв квитки біля входу на атракціони.

Єдине, що потішило пірата — це фігурка товстого чорного кота, що висів на реї піратського галеона. «Шкода, що це лише опудало», — прошепотів Марк, дивлячись на м'яку іграшку, та схожу на його хвостатого суперника.

Змучений від нервових потрясінь Марк зайшов у колись улюблений ним шинок «Піратський острів», який належав його гарному знайомцю Пляшці Піту. Той абсолютно тверезий готував дітлахам молочні коктейлі з голосними назвами «Малиновий пірат» або «Банановий абордаж».

— Привіт, Пляшка Піт! Плесні мені рому! — зажадав Марк.

— Доброго дня, Марку! Називай мене тепер Пітере! Алкоголь тут наливають тільки ввечері, — незворушно повідомив спадкового пірата Піт. Наче вважав себе рівним йому.

Побачивши, що Марк почав закипати від обурення, Піт виставив усіх із шинка та закрив заклад. Потім він витяг з-під стійки пляшку чудового рому і налив трохи у невеличкі склянки.

— Я чув про тебе. Це диво, що ти знайшовся. Вип'ємо за це, — вміст склянок швидко прослизнув у горлянку і Марк трохи розслабився.

— На Ямайці за час твоєї відсутності багато що змінилося, — обережно продовжив Піт, тобто Пітер.

— Я це помітив, але хотів би дізнатися подробиці, — сказав Лисий Марк, відкинувшись на спинку зручного стільця. Він був готовий слухати пояснення Пітера. Той був завжди спостережливий і балакучий.

Пітер не змусив себе довго чекати та в подробицях описав усе, що сталося: про підступи котів з Баст і відсіч піратам на Амі, а потім і на інших планетах; переворот та зникнення Шефа; порожню скарбницю, бунт рабів та загрозу голоду; невдалу спробу повернути піратські скарби.

— Тепер Шеф і багато піратів відбувають строк на Баст. Хитрий кіт, кажуть, непогано влаштувався й у в'язниці, а решті доводиться несолодко: вони працюють на рибному заводі, — завершив Пітер свою розповідь про фіаско, яке зазнали пірати.

— Але це не пояснює того, що вся Ямайка перетворилася на великий балаган, — Лисий Марк стукнув кулаком по столу.

— Я просто ще не все розповів, — Пітер хлюпнув ще трохи рому в склянку Марка і продовжив. — Потім прилетіли аргосці. Собаки привезли продукти та простягли лапу допомоги. Але піратам було висунуто суворі умови: стати на чесний шлях. Багато ямайців підтримали їх. Тільки Похмурий Дін та ще кілька спадкових піратів зникли зі своїми кораблями та командами.

— І де вони зараз? Чим займаються? — зацікавився Марк.

— Я цього не знаю. Кривозубий Боб, що полетів з ними, зрідка заглядає сюди, але нічого не розповідає.

— То що ж сталося з Ямайкою? — повернувся Марк до свого головного питання.

— Останніми роками образ пірата став популярним по всій галактиці. Джентльмени удачі зробилися героями книг, фільмів та комп'ютерних ігор. Щоправда, саму суть піратства в них сильно переінакшили. Пірати там — позитивні герої, які відкривають нові світи та шукають скарби. Вони більш схожі на астронавтів-першопроходьців, ніж на джентльменів удачі.

Це сталося завдяки Шефу — він почав писати у в'язниці мемуари та цікаві романи про піратів. У Ямайку стали вкладати гроші й перетворили її на великий розважальний комплекс. Сюди по піратську романтику їдуть з усіх кінців Ошера.