Розпорядок дня для кошенят

Станіслав чудово виспався і почував себе добре. Він швидко поснідав з повеселілим Метом, а потім зателефонував Пуговці. Геолог повідомив собачці приємну звістку: її включено до складу міжгалактичної експедиції як пасажирку. Йому здалося, що на тому кінці папільон буквально захлинулася від щастя. Станіслав запитав її поштову скриньку і надіслав список всього необхідного, що потрібно зібрати в експедицію. Адже до відльоту вже залишалося менше ніж тиждень.

Як тільки Станіслав знову відкрив звіт, пролунав дзвінок у двері. Це виявилися кошенята Киш та Пиш. За останній рік вони трохи подорослішали, підросли й вже не здавалися такими пустунами, як раніше.

— Доброго ранку, Станіславе! — ввічливо привітався з ним Пиш. — Ми принесли вам на затвердження наш розпорядок дня! Його нам склав Пра, і ми додали кілька позицій.

Киш простяг геологові пару аркушів, написаних дрібним шрифтом. Витрачати час на їх прочитання Станіслав зовсім не захотів (на нього чекав звіт) і швидко поставив свій підпис.

— Ну, коли вже професор Тео сам складав… — бурмотів при цьому геолог. У нього не було причин не довіряти шановному коту-науковцю.

Кошенята взяли листи й поспішили до капітана Поля: його підпис теж був потрібний. Той був вдома і коли почув, що розпорядок складав професор Тео та побачив підпис Станіслава, підмахнув документ не читаючи.

Капітана чекали за сніданком Мадлен та близнюки, тому він вирішив не витрачати свій час на вивчення цих паперів. До того ж він повністю довіряв професору Тео та Станіславу. Адже старий кіт був дуже шановним і ерудованим вченим, а головний геолог планети Шахтарська та голова її самоврядування завжди ретельно читав документи перед тим, як розписатися.

Підписаний усіма керівними членами розпорядок був затверджений та підшитий серед важливих документів експедиції. До відльоту його ніхто так і не прочитав. Усі були дуже зайняті.

Учора весь вечір кошенята присвятили цьому розпорядку дня. Його їм склав Пра ще тиждень тому, але брати весь час були зайняті приготуванням до подорожі. Тільки вчора вони нарешті почали його читати.

«Пункт 1-й. Підйом о 7-00. 2-й. Умивання до 7-20. 3-й. Зарядка до 8-00 тощо». Це було дуже нудне читво, в яке не хотілося вглядатися. Під деякими позиціями були написані пояснення до них ще дрібнішим шрифтом. Кошенята кинули читати свій розпорядок на двадцятому пункті, а всього їх було сто.

Натомість наприкінці, де залишалося трохи місця, вони вставили свої побажання:

• пункт 100/1 — обов'язковий щоденний прийом вершкового морозива;

• пункт 100/2 — читання на ніч фантастики та пригод;

• пункт 100/3 — обов'язкова присутність при всіх вилазках на недосліджені космічні тіла.

Якби капітан Поль прочитав розпорядок дня кошенят, то був би шокований, особливо, останнім пунктом. На жаль, він надто довірився авторитетам.

— Ну, як, прочитали мій розпорядок дня? Заперечень нема? — зателефонував наступного дня своїм непосидючим нащадкам Пра. Він з подивом почув відповідь, що все прочитано і вже всіма затверджено.

— Як так! — захвилювався старий кіт. — Я вирішив трохи пожартувати з вас і склав жахливий розпорядок дня. Ви мене обманюєте: якби ви справді його прочитали, то нізащо не підписали б! Втім, я це й припускав, тож вирішив трохи провчити вас і навчити уважно читати всі документи, де ставиться ваш підпис. Але я одного не розумію: як його могли затвердити Станіслав і капітан Поль!

І це він ще не знав про останні підпункти, які дописали кошенята.

Киш і Пиш з жахом кинулися шукати розпорядок, щоб ретельніше прочитати його. Вони знайшли електронну копію та витратили на її вивчення більше часу. Незабаром у їхній кімнаті пролунали сумні крики.

— Пункт 34. Допомога у прибиранні роботу-прибиральнику, — обурювався розпорядком Пиш. — Це ж робот-прибиральник — навіщо йому допомагати! Ми тільки заважатимемо!

— Читання перед сном серенад та любовної лірики від бастських поетів-аматорів! Тільки не це! — мало не плакав Киш.

— І це далеко не все! І ми підписали цей жах власними лапами. Що тепер робити?

— Цього розпорядку треба якось позбутися! — рішуче заявив Киш.

Цей документ перебував у мерії Рибограда. Там зберігалося багато паперів з організації польоту. Кошенята вирішили пробратися туди та знищити незручний для них документ.

Вночі Фелікса розбудив охоронець мерії.

— Бос, я навіть не знаю, що робити з порушниками, що проникли до Штабу по організації першого міжгалактичного польоту. Тільки перегляньте, що зняла камера.

О третій годині ночі сонний Фелікс дивився відео, як кошенята Киш і Пиш проникли через вікно до кабінету з документацією щодо майбутнього міжгалактичного польоту, покопалися в теках і видерли звідти пару аркушів. Потім вони порвали їх на дрібні шматочки й помітно повеселішали. Вони прокричали щось схоже на «Ні розпорядку! Свобода!» і вийшли через те саме вікно.

— А нічого не треба робити, — хитро сказав Фелікс охоронцеві. — Просто надішліть це відео професору Тео. Нехай подивиться, що творять його підопічні.

Вранці Пра отримав собі на пошту цікаве відео та запросив до себе кошенят, яким його й продемонстрував.

— Невже ви вважали, що мерія не охороняється? Який конфуз! Що про вас подумав Фелікс? Це ж треба було так зганьбитися, та ще й даремно! — обурювався старий кіт.

— Чому даремно?! — Пиш одразу ж вихопив із промови Пра найголовніше.

— Тому, що вся документація в електронному вигляді вже є на борту «Дружби»!

Кошенята поникли від такої звістки.

— Доведеться йти з повинною до капітана Поля і просити змінити розпорядок. Тільки він має право вносити до нього виправлення після затвердження, — повідомив кошенят Пра.

Поль, коли почув всю цю історію від Киша та Пиша, не знав, сміятися чи сердитись. Оскільки злитися на кошенят він рішуче не міг, то почав читати розпорядок і єхидно коментувати деякі пункти.