Епілог 2

Станіслав засидівся в кімнаті відпочинку допізна. Тут уже нікого не було. Він гортав довідник з геології системи Фіолент, що сусідить із системою Каро.

Станіслав нещодавно непогано попрацював на аргосців. Геолог знайшов їм пару невеликих покладів Кристалів і ще кілька родовищ стратегічно важливих корисних копалин. Ця робота допомогла йому трохи розвіятися та добре заробити. Його слава як чудового геолога стала поширюватися іншими світами.

Першими після аргосців із ним зв'язалися жителі Ами. Свою систему аміани давно дослідили вздовж і поперек, а для пошуку корисних копалин у сусідніх світах вони вирішили найняти професіонала.

Деколи погляд Станіслава переміщався на порожній акваріум, у якому колись проживали фіширки. Геолог так і не наважився позбутися його. Періодично він змінював у ньому воду та чекав чогось, сам не знаючи чого.

Коли погляд головного геолога Шахтарської вкотре зупинився на спорожнілому акваріумі, він перестав вивчати текст. Пам'ять знову повернула його до подій піврічної давності, коли виявилося, що фіширки розумні, але не хочуть спілкуватися з людьми. У його голові почали настирливо крутитися такі думки:

— Це ж треба, вони надали перевагу якійсь плісняві з далекої галактики!

— Мабуть, ця пліснява дуже розумна та мудра істота, не те, що ми!

— А я ж дбав про фіширок і прив'язався до них, але, схоже, їм на це наплювати!

— Треба запустити до акваріума інших рибок. Які види зараз найбільш популярні на Баст?

Станіслав прогнав з голови непрохані сумні думки та заварив собі чашку чаю, щоб знову налаштуватися на вивчення довідника. І тут у тиші пролунав тихий шум Піццероба, що раптом запрацював.

— Дивно! Я не замовляв піцу, — подумав чоловік.

Тут з боку акваріума прозвучав знайомий "бульк" і в голові Станіслава пролунав голос Мета:

— Чого сумуємо?

Через деякий час головний геолог із фіширкою їли разом піцу та балакали. Мет розповів, що Бет залишилася на їхній планеті, стежити за її відновленням, а він вирішив помандрувати, вивчаючи Всесвіт.

— Якоїсь миті я зрозумів, що мені мало спілкування зі своїми одноплемінниками та пліснявою. Я скучив за тим часом, коли був з тобою і мандрував Бастом. Я подумав, що подорожувати в компанії буде веселіше, ніж одному. Зв'язатися з іншими фіширками й передати інформацію я можу завжди, а такий друг як ти поруч не завадить.

Станіслав був радий, що Мет уперше назвав його своїм другом. Він запропонував запросити у подорож трійку професорів Тео, Атланта та Фрідмана. Мет відразу ж погодився і вони надіслали їм повідомлення на електронну пошту. Як не дивно, Тео відповів відразу. Кіт полюбляв ночами читати в бібліотеці або спостерігати за зірками. Він сказав, що вже пообіцяв знову провести практику у кошенят (на Баст скоро знову мали розпочатися канікули). Тоді професору запропонували взяти Пиша та Киша із собою. «Тільки якщо це буде безпечно для кошенят!» — твердо сказав Тео.

— Звичайно це буде безпечно! Ви ж будете зі мною! — гордо заявив Мет. — Та й мандрувати я спочатку збираюся тільки вашою галактикою. ТІснує так багато цікавих та недосліджених місць. Трохи пізніше я передам професорам деякі напрацювання, які допоможуть перестрибувати на космічному кораблі в інші галактики. Все одно ці вчені вже підібралися до них надто близько, і я практично нічого не порушу. Втім, ймовірність того, що вони самостійно прийдуть до цих ідей без моїх підказок найближчим часом дуже велика. Тому поки що я помовчу і не заважатиму вашим професорам виявляти свої таланти.

  — Ух ти! — замріявся Станіслав про перспективи, а потім раптом запитав. — А все-таки, Мет, невже тебе зовсім не бентежить присутність поряд з тобою котів, які так люблять їсти рибу?

— Ні! Вони ж розумні істоти! І тепер вони усвідомлюють, що фіширки теж розумні! До того ж з ними весело! — бадьоро відповів Мет і додав. — І взагалі кішки — чудові істоти, коли не хочуть тебе з'їсти!