Епілог 1

Звістка про розумність фіширок швидко облетіла Баст та сусідні світи. Усі почали цікавитися бастським Океанаріумом та іншими місцями, де були акваріуми з цими рибками. Але тут виявилося, що всі фіширки перемістили свої свідомості в більш вдосконалені оболонки. В акваріумах залишилися тільки їх менш досконалі та вже мертві тіла.

Напевно, всі фіширки зараз знаходяться на своїй планеті, координати якої вони не розкривали.

Земні цивілізації вирішили не шукати розумних риб, адже ті відмовилися від контакту з ними. Деякий час по телебаченню та в мережах активно обговорювали їхню відмову спілкуватися, але через час дебати затихли, і ця новина перестала бути цікавою для широкої публіки. Життя увійшло до своєї звичайної колії.

Пиш і Киш здали практику з біології на відмінно. Тільки настрій їм трохи зіпсував вигук їхнього викладача: «Знову карзький дракон! Майже всі його включають у свою роботу й нікому на гадку жодного разу не спало досліджувати фіширок!». Шкільному біологу не давала спокою думка про розумних риб, якими ніхто раніше не цікавився. А тепер було вже запізно. Старі тіла фіширок з незрозумілих причин надзвичайно швидко розклалися, буквально розчиняючись у воді.

Кошенята зовсім не переживали з цього приводу. Вони не сумнівалися, що у майбутньому неодмінно стануть астронавтами-розвідниками. Пиш матиме ухил у хімію та геологію, а Киш — у біологію. Вони напевно відкриють багато нових цікавих світів і над різними планетами гордо майорітиме прапор Баст, що складається з чотирьох відбитків котячих лап на білому фоні. А якщо якийсь позаземний розум захоче контактувати з ними, то що ж, вони будуть не проти.

Пра намагався розшукати рідну планету фіширок, але ніде не зміг знайти згадки про те, де ці рибки з'явилися вперше. Він тільки дійшов висновку, що це точно сталося не в тій галактиці, де була Баст. 

Професора також було включено до групи вчених, які шукають шляхи до сусідніх галактик. Він із цього питання плідно співпрацював із професором астрофізики Атлантом, який був трьохсотрічним псом із сенбернарів. Тео Куліченко (Пра) запросив його до Рибограда, щоб докладніше дослідити деякі аспекти. Все-таки на планеті кішок було найновіше обладнання і поряд знаходилося чудове джерело ресурсів, а також проживав геній — професор Фрідман, який також став цікавитися можливістю польотів в інші галактики. Вчені разом часто прогулювалися парками Рибограда, щось обговорюючи. Якось їх під час однієї з прогулянок зустрів мер міста Фелікс і був дуже незадоволений, побачивши на вулиці великого пса, але вже не виявив жодного страху.

У Поля та Мадлен через дев'ять місяців після подорожі народилися близнюки, пара хлопчиків, Жан і Жак. Сіма та Туман ненадовго від них відстали й теж справили двійнят. Тільки у них були хлопчик та дівчинка, Том і Тіма. Сіма та Мадлен часто разом прогулювали своїх дітлахів.

Туман став возити туристів новим маршрутом, що проходив через острів Робінзона, острів Фіширок, острів Закоханих і закінчувався на Райських островах. Моряк розповідав туристам про кота-дикуна, а також про озеро, в якому фіширки удосконалили своє тіло та вперше змогли вступити в контакт із бастіанами.

У молодят великий попит мав Острів Закоханих. Туди на відокремлений відпочинок нерідко припливали парочки. Поль і Мадлен дозволяли відвідувати їхній острів закоханим. Умова щодо прибирання за собою сміття ніколи не ставилася: кішки завжди були напрочуд охайними створіннями.

Станіслав повернувся на Шахтарську та виявив у кімнаті відпочинку спорожнілий акваріум, що вже не стало для нього сюрпризом. Собаки з Аргоса запросили талановитого геолога дослідити докладніше їхню систему і сусідні щодо знаходження корисних копалин. Адже минулого року геологічна експедиція за його участю буквально вивела у них з-під носа астероїд із цінними кристалами. Станіслав погодився попрацювати на аргосців: йому хотілося змінити обстановку.

Бука почав займатися дослідженням маловивчених частин Баст. Для цього він зібрав цілу команду допитливих котів, цікавих до подорожей, серед яких були професійні моряки. Згодом він став знаменитим мандрівником та почесним членом Бастського географічного товариства.

Бука також почав вести в мережах два блоги. Один був присвячений ознайомленню бастіан з малодослідженими куточками Баст, а інший — тому, як не стати дикуном, потрапивши на безлюдний острів.

Бука навіть оприлюднив власні рекомендації щодо цього:

1. У будь-якій ситуації не опускати лап/рук і не сумувати.

2. Скласти розпорядок дня та дотримуватися його.

3. Щодня робити зарядку.

4. Не забувати чистити зуби та дбати про гігієну.

5. Розмовляти (хоча б із самим собою), читати (якщо є можливість), декламувати вірші (які пам’ятаєш).

6. Намагатися навчитися чогось нового.

7. Ніколи не ображати видр (і взагалі нікого).

До речі, видри через деякий час перестали боятися кішок і знову почали підпускати їх близько до себе.