Планета Баст. Частина 4. У пошуках островів

Небезпека

Кошенят стали іноді відпускати самих на прогулянки, оскільки на Баст відсутні небезпечні місця та тварини. Все-таки вони були дуже активними та рухливими, їм був потрібний простір.

Коли яхта кинула якір біля чергового тропічного острова, кошенята відпросилися на сушу й полетіли на антигравдосках. Дорослі мали приєднатися до них трохи пізніше. Ніщо не передбачало біди.

Киш, Пиш та Урсула залишили свої антигравдоски на березі та пішли прогулюватися в зарості. Тут вони вирішили пограти у хованки, як уже робили не раз на інших островах. Зараз шукати всіх мав Пиш. Він заплющив очі й повільно порахував до десятої. Його вуха чітко вловили, у яких напрямках побігли ховатися Киш та Урсула. Спочатку кошеня вдало, що не зрозуміло цього, та стало оглядати інші місця, голосно коментуючи свої дії. Потім він наблизився до дерева, на яке залізла Урсула, але та постійно перебігала з місця на місце, доки Пиш не впіймав її.

А ось брата кошеня довелося пошукати. Хитрий Киш спочатку демонстративно пошумів у одному напрямку, а потім тихесенько пішов в іншому. Пиш довго не міг знайти брата та почав кликати його.

— Гаразд, Кише! Я здаюсь! Я не можу тебе знайти! Виходь уже! Ти виграв! — кричав Пиш, але брат не виходив.

Урсула та Пиш повернулися назад, на пляж, сподіваючись знайти Киша, але зниклого кошеня там не було. Потім до них на антигравдосках підлетіли Туман та Станіслав, які теж вирішили прогулятися. Їм кошенята розповіли про зниклого Киша. Дорослі вирішили вирушити на пошуки кошеня. Але ніхто не встиг навіть кроку зробити, як із заростей вибіг захеканий скуйовджений Киш. Слідом за ним летів екзотичний яскраво-синій птах досить великого розміру.

— Доброго дня! — гидко заволав птах, коли побачив компанію на березі, та сів на плече Станіславу.

— Де ти був? Що трапилося? — почав випитувати брата Пиш.

Киш розповів, що коли він ховався від Пиша, то знайшов велике дерево, обвите ліанами. Він вирішив затаїтися на ньому, але зненацька відчув, що не може змусити себе й кроку ступити. Кошеняті стало страшно. Він раптом зрозумів, що дивиться в чиїсь очі, що світяться, і не в змозі відірвати від них свій погляд. Це була величезна змія, яка не інакше як вирішила пообідати кошеням. Вона почала повільно підповзати до Киша. При цьому її тіло змінювало забарвлення шкіри під кольори навколишньої місцевості як хамелеон, не дивно, що кошеня її не відразу помітило. Він хотів закричати, але не зміг, як і не зміг зійти з місця. Киш уже прощався з життям, коли раптом зверху на змію спікував яскравий птах та клюнув в тім’я своїм великим дзьобом. Це оглушило рептилію, та знепритомніла й стала непоказного сіро-зеленого забарвлення.

Як тільки змія заплющила очі, кошеня прийшло до тями та з усіх лап кинулося якомога далі від небезпеки. Птах летів поруч і весь час кричав «Полундра!». Через деякий час Киш зрозумів, що біжить трохи не в той бік. Він підкоригував свій курс та вийшов на пляж, де побачив усіх.

Мандрівники повернулися на яхту та відправили до місця, вказаного Кишем, шари-розвідники. Там вони виявили досить велику змію, небезпечну для кошенят. Як тільки рептилія досить прийшла до тями після нападу птаха, вона відразу ж прийняла забарвлення під навколишню місцевість і стала практично непомітною.

— Це ж удав-хамелеон із планети Форос! — впізнав тварину Пра. — Як же він потрапив на Баст?

Професор набрав запит у пошуковій системі «Удав-хамелеон на Баст» і знайшов статтю дворічної давності про змію, що втекла з одного приватного зоопарку. Як вона виявилася на далекому острові, залишалося загадкою. Ця рептилія не могла так добре плавати, щоб самій дістатися сюди.

— Потрібно попередити про знаходження небезпечної змії на цьому острові, — сказав Пра та надіслав повідомлення про це у відповідні служби.

Потім усі почали цікавитися птахом, який врятував Киша. Він теж виявився не з Баст, а з Ямайки. Цей родич папуг був дуже балакучим, тому його назвали Балакун. Свого імені птах їм так і не сказав. А ось про все інше говорив практично цілодобово, навіть уночі. Найчастіше він сипав цитатами з книг про космічних піратів, розповідав рецепти вершкових десертів та правила карткових ігор. Тому ночувати йому довелося на палубі на самоті.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше