Геологічна практика

В цей час на Баст настали літні канікули. Оскільки для кішок дуже важливим питанням був вибір професії, учням старших класів рекомендувалася проходити практику за напрямами, які були їм по серцю. Хтось займався їй у котейнях та ресторанах, хтось — у наукових установах чи плаванні. Держава оплачувала кошенятам кілька таких практик, щоб вони могли визначитися з вибором своєї професії.

Пиш захоплювався хімією та геологією, а Киш — біологією, і вони обоє мріяли про космос. Першу практику близнюки вирішили проходити разом та обрали астрогеологію. Вони навіть знайшли, хто їм допоможе їм у цьому. Але ця людина навіть не підозрювала про свою майбутню роль.

Поль Мартін зі зворушенням ставився до відвідування його будинку Сіми з Урсулою. Він помітив, що з обожненням ставиться до кішок, а особливо — до кошенят. Друзями Урсули виявилися вже знайомі йому кошенята Киш і Пиш. Брати постійно отиралися біля нього, про щось питаючи. Поль не одразу помітив, що не може відмовити пухнастикам, що дивляться на нього знизу вгору з такими зворушливими мордочками. Якоїсь миті він зрозумів, що дав їм занадто багато обіцянок.

«Та я Мадлен менше обіцяв, коли просив її руки та серця!» — замислився Поль. Ці хитруни все випитували його про подорожі в космосі, геологію та найближчі плани на майбутнє. Якщо колись на пляжі астронавт пообіцяв кошенятам, що коли вони виростуть, то він, можливо, візьме їх із собою в космос, якщо йому знадобляться такі фахівці, то нещодавно дав їм згоду супроводжувати їх під час літньої практики. Але насправді він не збирався нікуди летіти з неповнолітніми. 

Він попросив поради у Сіми з приводу цієї проблеми, і та сказала йому таке:

— Ах, кошенятам так важко відмовити, коли вони просять про щось, але ви мали відразу позначити свою позицію. Вони можуть залізти вам на шию та звісити лапи. Ідіть до них додому, попросите вибачення та скажіть правду, що ви не полетите з ними на практику. Вони трохи посумують, але змиряться та швидко займуться чимось іншим.

Поль набрався рішучості й пішов до будинку Киша та Пиша. Двері відчинила Пушинка, їхня мати, і здивувалася, коли впізнала відомого астронавта. Коли він спитав Пиша та Киша, вона покликала їх. Кошенята, побачивши Поля, дуже зраділи. Капітан не встиг і рота відкрити, щоб привітатися з ними та почати пояснення з приводу своєї відмови, як почався галас.

— Ми летимо з капітаном Полем на практику! — волав від щастя Киш.

— Ох! Ми ж не всі речі ще зібрали, — вторив йому Пиш.

Кошенята заметалися по будинку, збираючи сумки. Вони рухалися з такою швидкістю, що в повітря злітали килимки, збивались табуретки й падали вазочки з полиць. Було таке відчуття, що по кімнатах літали два пухнасті метеорити. Поль так і завмер з відкритим ротом.

Чоловік не наважився озвучити свою відмову кошеням. Він тільки сказав, що не треба так поспішати, вони вилітають не сьогодні, а дату та час вильоту ще треба уточнити.

— Зрештою, я так давно не літав у геологічні походи, — подумав капітан. — Може настав час згадати стару професію?

Поль повідомив дружину про початок підготовки до геологічної експедиції. Він не збирався летіти далеко.

— О, це буде нашою весільною подорожжю, якої досі не було, — заявила Мадлен, почувши про експедицію.

— Я чув, що ви летите з моїми онуками на геологічну практику. Я з вами! Мені треба перевірити нове обладнання, — зателефонував увечері Тео, Пра Пиша та Киша.

Кількість членів експедиції зростала як снігова куля, що падає з вершини.

Потім професор Тео забракував невеликий корабель-розвідник, який вподобав Поль.

— Ми полетимо з комфортом на університетському кораблі, — заявив Пра.

Поль називав подумки цей корабель невеликим науково-туристичним лайнером. Багато комфорту (кімната відпочинку, тренажерний зал, басейн) та важливої ​​дослідницької апаратури. Там було все для геологічних досліджень і більше. Їх супроводжував обслуговчий персонал з кішок: кухарка, тренер та стюард. «Не експедиція, а якийсь балаган!» — невдоволено думав Поль, але для кішок такий стан речей був нормою. Мадлен швидко звикла до цього і їй це навіть подобалося, але капітана напружувала велика кількість осіб на борту, за яких він ніс відповідальність.

Буквально за пів години до відльоту на трапі з'явився Станіслав Лог, головний геолог планети Шахтарська.

— Привіт, Полю! — привітався він. — Я тільки-но дізнався про вашу експедицію, одразу ж поспішив на Баст. Я оформив усі дозволи та лечу з вами! Шахтарській не завадять дані про родовища в інших світах.

Поль ошелешено дивився на свого друга та колишнього боса. Він взагалі збирався проводити геологічну практику біля Шахтарської. Капітан подивився на професора Тео, але той тільки повідомив, що він випробовуватиме обладнання для коротких телепортстрибків, яке дозволить подовжити їх без втрати безпеки.

— Як здорово! Наша подорож відбуватиметься в інших світах! — вигукнула Мадлен, а Полю знову довелося коректувати плани та маршрут.

Тут же на місці було вирішено летіти до системи PRGD-19628465244950. Вона знаходилася найближче від системи Каро, де була планета Ама, з якою активно співпрацювала Баст. Експедиція вирішила після своїх дослідів залетіти до аміан.

Станіслав зайшов на корабель. На плечах у нього висів рюкзак з його речами, а в руках він тримав акваріум із парою фіширок. Поль у шоку дивився на рибок, що його лякали.

— Мої улюблениці! — сказав Станіслав. — Не можу з ними розлучитися!

Потім кіт-стюард провів геолога в його каюту, з підозрою дивлячись на зубастих страшненьких рибок. Станіслав відразу ж замовив велику піцу карбонара. Коли він їв її в кімнаті відпочинку, то притяг із собою акваріум. Він відламував від піци невеликі шматочки та кидав фіширкам. Рибки вистрибували з води та робили у повітрі сальто, хапаючи на льоту жадані шматочки. Присутні тут кошенята із захопленням дивилися на це.

— А можна ми їх теж погодуємо? — спитав Станіслава Киш. Той дозволив, і кошенята почали кидати фіширкам ласощі. Рибки вже не виглядали страшними, а швидше — кумедними. Вони явно красувалися та грали перед глядачами.