Чудовисько з темряви

До начальника безпеки Баст, кота Василя, почали приходити тривожні новини. Спочатку надійшла скарга від кішечки Мії. Вона писала, що підозрює, що на її неявну родичку Марію Вертуту було заподіяно вплив. Після нього їй стали снитися кошмари з жахливою живою тінню з жовтими очима, що світяться. Оскільки Василь був ще й людським психіатром, Мія попросила його провести гіпнотичний психотерапевтичний сеанс із людською родичкою, щоб позбавити її поганих снів.

Після сеансу гіпнозу з Марією Василь дізнався, що якийсь чорний кіт у Центральному парку Рибограда розпитував її про координати планети Шахтарська та Кристали. Начальник безпеки одразу запідозрив у цій темній особистості Шефа, ватажка піратів. Адже це єдиний кіт серед них. Док його описував як пухнастого чорного кота з жовтими очима, на ім'я Люцій.

Після опитування людей, які відвідували Рибоград протягом останніх місяців, Василь знайшов ще кількох осіб, які на якийсь час випадали з реальності. Деякі з них розповідали, що цьому передувала зустріч із незнайомим чорним котом, а інші казали, що з ними говорила чи то сама темрява, чи то чудовисько з тіней із жовтими очима. На жаль, серед цих людей був пілот з «Геракла», який знав координати планети Шахтарська та іншу важливу інформацію.

«Це катастрофа!» — подумав Василь. Він уже здогадався, що Шефом був мандрівник Люціус із Фацелії. Яскраве різнокольорове забарвлення збило з пантелику начальника безпеки планети. «Професор Фрідман познайомився з Шефом на Фацелії. А імена, Люцій та Люціус! Я мав запідозрити фацеліаніна-кота з таким ім'ям!», — нарікав Василь.

На жаль, негідника й слід захолов. Його корабель був уже близько тижня в дорозі й наздогнати його було неможливо. До того ж не факт, що Шеф полетів на Фацелію, а не до піратів. Від цього хитрого та зухвалого кота можна було чекати чого завгодно.

Василеві стало прикро, що він за звичкою перевірив астронавта-людину Карла та не знайшов у його намірах нічого підозрілого, але не наважився ображати недовірою кота. Тепер він шкодував про це. «Ось так і рвуться шаблони. Вірити нікому не можна!» — сумно думав Василь.

Сусіди лиходія, кошенята Киш і Пиш, сказали, що не помітили в поведінці Люціуса нічого підозрілого. Лише кілька разів бачили, як він залишав будинок, кутаючись у довгий чорний плащ і одягнувши широкополий чорний капелюх. Вони вирішили, що Люціусу сподобалася одна з місцевих кішечок і він ходить до неї співати серенади інкогніто. Вони не знали, що гітара та одяг ховалися в тихому місці за першим поворотом. Обережний кіт майже завжди відчував стеження. Йому не важко було збити з пантелику цікавих кошенят.

Лиходій часто відвідував різні наукові установи та бібліотеки, де, до речі, нічого важливого для піратів не знайшов. А ось люди під гіпнозом виявилися надто балакучими.

Коли стало відомо, що Люціус літав на орендованому вантажному літаку на острів Нова Британія, Василь одразу спробував зв'язатися з професором Фрідманом, але той не брав слухавку. Звичайно, геній нерідко надовго замикався у лабораторії й не підходив до телефону. Але коли обшукали весь будинок професора, його не знайшли. Усі його речі були на своїх місцях. Зник лише сам Док та його портативний комп'ютер.

Василь запідозрив, що до зникнення професора приклав свою лапу Шеф. До того ж він дізнався, що Люціус за кілька днів до відльоту зацікавився кріокапсулами для живих істот, які у разі пошкодження корабля тривалий час допомагають зберегти екіпаж у живому, хоч і замороженому вигляді. Він купив собі дві штуки. «Одну з них напевно зараз займає професор», — зрозумів кіт.

Саме так все і було. Люцій прилетів до Нової Британії та оселився у місцевому готелі. Наступного дня він дізнався адресу професора та купив собі дві кріокапсули. Вночі він пофарбував себе у чорний колір і залишив свій номер через вікно по дереву.

Лиходій давно вивчив усі звички Фрідмана. Той терпіти не міг, коли його щось відриває від досліджень. Тому Люцій знайшов вікна його лабораторії (а це були єдині вікна, що світилися вночі) і став кидати в них камінці. Обурений професор вибіг із дому, щоб прогнати хулігана, але нікого не побачив. І тут ділянка темряви в саду раптом почала до нього рухатися. З неї на професора дивилися знайомі жовті очі. Доку стало погано й він знепритомнів. Лиходій підсунув під нього антигравдошку та транспортував на віддалений майданчик, де стояв літак із кріокапсулами. «Навіть не довелося користуватися балончиком з паралітичним газом», — самовдоволено думав тоді Люцій.

«Професор не працюватиме на Шефа. Я поставив йому блоки проти гіпнозу й він уже не стане покірною маріонеткою. Його життя тепер у небезпеці», — журився Василь, але не міг уже нічим допомогти Фрідману.

«Тепер надія лише на засланих шпигунів. Хоч би їм удалося зробити переворот. За відсутності Шефа це буде провернути набагато легше. В іншому випадку Баст чекають нелегкі часи», — зітхав Василь і готувався до тривалого протистояння з піратами.

Він вирішив розіслати пропозиції про співпрацю всім світам, які перебували в межах досяжності Баст. Багато хто з них змушений був відкуплятися від піратів. Цим планетам Василь збирався запропонувати Кристали та нові технології для боротьби з піратством.

А тим часом Люцій летів на Фацелію. Він змив із себе кричуще забарвлення спеціальним розчинником, сказавши Карлу, що йому набрид цей колір. Астронавт запевнив кота, що природне забарвлення йому більше личить.

Карл взагалі був у захваті від Люціуса. Цікаву подорож і прекрасне проведення часу на Баст він отримав лише завдяки коту. А коли він дізнався, що Люціус придбав дві дорогі страхувальні кріокамери, то остаточно переконався, що кращого роботодавця в нього не було.

«Ну хоч хтось задоволений мною, — думав Люцій. — Жаль тільки, що Карл не захоче бути піратом. Не той типаж». Йому сподобався малоговіркий, суворий та старанний астронавт.

Кіт щедро розплатився з Карлом і розкланявся. Він сказав астронавту, що хоче вирушити у важливий для нього політ наодинці. Карл трохи засмутився, але не наполягав на своїй присутності. Тільки сказав Люціусу, що той завжди може розраховувати на його допомогу, але шукати його тепер треба буде на Баст. Карл твердо вирішив перебратись туди.