Повернення Люція додому

За кілька тижнів Люцій стояв біля входу до будинку, де виріс. Вікна завішували чудові мереживні завіски, зв'язані маминими лапами. Вона була майстерною мереживницею, і їхній будинок прикрашали численні серветки, скатертини та покривала, зроблені нею. Серед кішок взагалі було багато знатних в'язальниць, адже їм не потрібні були гачки для в'язання, оскільки вони використовували свої пазурі або насадки на них.

Мама відчинила двері й одразу впізнала свого блудного сина. Вона була така рада бачити його. Давно йому так щиро не посміхались. Люцій подумав: «Як би мама реагувала на мене, коли б знала, що я є ватажком піратів, Шефом, який обклав планети їхньої сонячної системи даниною?».

Люцій захопив Фацелію одну з перших, але не дозволив піратам займатися грабунками. Він домовився з урядом планети про цілком посильну щорічну плату ресурсами та дорогоцінними металами до піратської скарбниці. Ніхто не знав, що він є фацеліаніном. Хіба що Док міг підозрювати, але і йому нічого про минуле Люція не було відомо.

Кіт, переступивши поріг батьківського будинку, знову відчув себе маленьким кошеням. Мама клопотала на кухні, накриваючи для своєї кровиночки стіл, і щось муркотіла собі під ніс. Люцій сидів тут же і брехав їй, що є винахідником, а також принюхувався до смачних забутих запахів. Він з дитинства любив карасів у сметані. Він і зараз вважав, що смачнішою за мами цю страву ніхто не вміє готувати.

Люцій привіз із собою деякі старі винаходи Дока, про які той, мабуть, уже забув. Це були побутові прилади: праска, яка розпізнає тип тканини та гладить все сама; чайник та піч, які споживають мізерну кількість електроенергії. Він збирався оформити на своє ім'я патенти на їхній винахід. Кіт не сумнівався, що заробить на цьому непогані гроші.

А ще він привіз креслення прискорювачів для космічних кораблів. Це були перші роботи Дока зі створення таких апаратів. Потім він винайшов досконаліші прискорювачі, якими зараз користуються пірати. Але навіть старі варіанти працювали й за їх допомогою можна було б досягти Баст лише за п'ятнадцять днів. Люцій уже оснастив ними невеликий космічний корабель. Звичайно ж він похвалився усіма цими винаходами перед матір'ю, чим викликав її захоплення.

Тут пролунали кроки, звук повороту ключа в замку й до будинку увійшов батько. Він хоч і теж був радий бачити сина, але сприйняв його візит насторожено. Навіть захоплені вигуки дружини «Я така рада, що Люцій повернувся!», «Наш син — винахідник!», не заспокоїли його. За вечерею він почав розпитувати сина про його плани.

— Я збираюся мандрувати галактикою на своєму кораблі. Я знайшов у старих довідниках координати планети Баст, на якій мешкає багато кішок. Раніше вона вважалася найкращим місцем для їхнього проживання, — почав казати заготовлену брехню Люцій. — Я обладнав свій корабель прискорювачами, які перетворять мою подорож у лічені тижні.

— Як цікаво! Я завжди хотів мандрувати. Твій прадід колись був на Баст і описував це місце як рай для котів. Там ще був один із найбільших океанаріумів нашої галактики, — загорівся цією ідеєю отець Люція.

— У перший політ я полечу з професійним космонавтом-розвідником. Якщо Баст все ще існує та на ній так само добре, я неодмінно візьму тебе в наступні подорожі, — запевнив Люцій батька.

Звісно, ​​він не збирався цього робити. Але йому подобалося бачити захоплення в очах батьків. Люцій раптом з сумом подумав про те, що якби в минулому він став справжнім помічником Дока, то був би вже багатим і відомим. Всі його сьогоднішні обіцянки тоді б не були порожнім звуком. Але він вибрав інший шлях і не збирався з нього сходити.

На душі у кота стало важко. Адже батьки захоплювалися та хвалили Люція-винахідника. Що б сказали вони, якби дізналися, що їхній син є ватажком піратів, горезвісним Шефом? Що це не його винаходи, а професора-людини, який з його вини покінчив життя самогубством?

Люцій не знав, що Дока розгіпнотезували на Баст і він живий. Кіт страшенно жалкував за його втратою, хоч і розумів, що загибель професора — його вина. Але такий геній не повинен працювати на когось іншого.

Після спогадів про Дока настрій у кота остаточно зіпсувався. Риба втратила смак, рідні стіни почали тиснути на нього, а батьківська радість — дратувати. Він різко підвівся та почав прощатися.

Люцій сказав батькам, що йому терміново треба йти на ділову зустріч і він мало не забув про неї. Що він уже зупинився в готелі і йому там зручніше. Він перепросив, що дуже зайнятий і не зможе до них зайти найближчим часом. Йому треба готуватися до польоту на Баст.

У наступні дні кіт розвинув бурхливу діяльність. Він оформив патенти. Зробив гучні заяви у ЗМІ Фацелії про далекий політ із новими прискорювачами. Знайшов собі космонавта-розвідника з великим льотним досвідом. Цей чоловік на ім'я Карл навіть не підозрював про те, ким насправді є Люцій. Він був щиро радий летіти на далеку планету з метою встановлення контакту та налагодження нових зв'язків.

Ще Люцій зробив радикальний крок для зміни своєї зовнішності — він перефарбував свою шерсть у синьо-фіолетові тони. Кіт заявив журналістам, що так почувається ближче до космосу. Публіка була епатована. Кішки вкрай рідко фарбували свою шерсть. Зазвичай це робили працівники шоубізнесу чи реклами, щоби привернути до себе увагу.

Кіт та людина отримали всі повноваження від уряду Фацелії для подорожі до далекої обжитої планети. Їхній корабель вирушив у дорогу під звуки оркестру, спалахи фотокамер та вигуки захопленої публіки. «Ніхто на Баст не запідозрить мене в підступних задумах», — думав про себе Люцій під час польоту.