Компетентні органи Баст і професор

Кошенята Киш та Пиш помилялися: Баст не була така безпорадна і необережна, як їм здавалося. Начальник безпеки планети смугастий кіт Василь завжди був на чеку. Він отримав від свого попередника сонний відділ, який і мух не ганяв через повну відсутність зловмисників. Новий начальник швидко знайшов їм роботу.

Василь не сумнівався, що хтось рано чи пізно зазіхне на Баст. Навіть деякі співвітчизники здавались йому потенційними лиходіями, особливо мер Рибограда, якого нерідко критикували за дуже часте вживання слова «Я». І все ж кіт завжди вважав, що саме людей треба перевіряти та контролювати насамперед.

Василь був із сім'ї спадкових психіатрів, що спеціалізувалися на людській психології. Коли люди та кішки жили разом, людина з проблемами часто воліла звертатися саме до котів. Ті вміли віртуозно вселяти довіру і їм розповідали навіть про те, в чому вони не могли зізнатися собі. Це сприяло швидкому визначенню проблеми.

Василь добре знав психологію людей і всі їхні слабкості. Він також вивчив людську історію — суцільні війни. Біда людей в тому, що вони часто потрапляють під поганий вплив і роблять часом неймовірні речі, за які будь-якому коту було б соромно. Кішки ж надто незалежні, щоб на їхню думку можна було вплинути. Вони завжди роблять лише те, що потрібно їм, а не комусь. Тому Василь завжди чекав на неприємності саме зі сторони людей. 

Коли на планету прилетів Поль Мартін, Василь одразу ж почав перевіряти людину. Він навіть зобразив із себе спочатку репортера, а потім портьє готелю, в якому зупинився чоловік. Його працівникам вдалося завантажити всю інформацію з комп'ютера «Шансу» до того, як астронавт передав її уряду Баст. Не знайшовши в Полі, а потім в інших мешканцях Шахтарської жодної загрози, він не склав лапи й почав вживати превентивних заходів. Він підняв усі прізвища жителів Баст та порівняв їх із прізвищами людей з планети Шахтарська. Василь знайшов тридцять бастіан, котрі є неявними родичами шахтарям. Такі зв'язки завжди зміцнювали стосунки кішок та людей.

І ось він отримав повідомлення про події на Амі та піратів. Він обстежив і допитав бранця й зрозумів — у нього в лапах ключова особистість. Довірена особа ватажка, який розповідав Доку про свої плани. Яке ж було його здивування, коли він дізнався, що на чолі спільноти піратів, що становлять небезпеку для всіх планет, стоїть кіт із непомірними амбіціями, Шеф, якого професор знав також під ім'ям Люцій. Цей лиходій збирався підкорити весь заселений світ.

Завоювання всесвіту — занадто довге, втомливе та невдячне заняття. Воно нікого не робить щасливим. Для кішок є занадто багато цікавіших і приємніших речей. Той же мер Рибограда, Фелікс, між можливістю захопити світ та можливістю не пропустити нову страву в найкращому рибному ресторанчику міста «У Пампушки», вибрав би останнє. Тому до цього часу кішки серед тиранів не зустрічалися. Правда, часом зустрічалися шахраї, але не на Баст, де подібних хитрих персон обчислювали на раз. До того ж на планеті було все, що кішкам потрібне для щастя. Наразі є навіть люди.

Василь сам почав курувати Дока. Марк Фішер — геній, чиї винаходи будуть слугувати Баст. Тому було вирішено надати йому місцеве громадянство. Василь зняв з вченого наслідки гіпнозу і той, коли прийшов до тями, був вражений підступністю Шефа.

Щоб заспокоїти свою нервову систему, Марк Фрідман збудував апарат, який робить піцу з будь-яких відходів. Щоправда, виходив завжди один вид піци «Карбонара», що не мала запаху. Док сказав, що це прогрес, оскільки раніше запах страви був неприємним. Професор поставив свій Піцероб у громадському парку і почав пригощати людей, що проходили повз нього. Але через час він зрозумів, що всі воліли їсти в місцевих ресторанчиках, які, треба сказати, вже вміли робити різні страви для людей, у тому числі піцу різних видів.

Док засумував, але тут до нього підійшли кошенята, брати Киш та Пиш. Вони сказали, що не їдять піцу, але мріяли мати апарат для приготування вершкового морозива, й професор відразу взявся за новий проєкт. Не минуло й тижня, як він зібрав Морозивороб. Тільки в нього треба було наприкінці процесу приготування класти ваніль. Тоді морозиво виходило досить апетитним, але все одно поступалося місцевим сортам. Тягатися з бастськими кулінарами було безглуздим заняттям.

Натомість обома апаратами зацікавилися на Шахтарській. Там ще пам'ятали голодні часи. Шахтарі викупили у професора обидва апарати та зробили його почесним громадянином Шахтарської. А ще вони вирішили обладнати такими апаратами великі пасажирські кораблі для далеких польотів. Чимало що могло статися під час тривалої подорожі у космосі. У деяких випадках такі апарати можуть допомогти людям та кішкам протриматися до прибуття допомоги.

Станіслав Лог, голова планети Шахтарська, якось підгодував фіширок карбонарою з Піцероба та помітив, що ці рибки почали мати не такий кровожерливий вигляд. Вони навчилися виділяти Станіслава і навіть впізнавали його кроки. Коли він входив до кімнати відпочинку, де знаходилися рибки та Піцероб з Морозиворобом, фіширки починали якось запитливо виглядати з акваріума.

— Ось яке важливе значення має перехід на гарне харчування — одразу характер змінюється на краще! — посміювався Станіслав. Якось він поцікавився, чим рибок годували раніше і жахнувся: їм давали відходи та вітамінні підживлення за старовинною інструкцією. Станіслав став пропонувати фіширкам різні харчові продукти, а також звичайний риб'ячий корм. Але рибки завжди віддавали перевагу піці, і карбонара була їх улюбленим видом цієї випічки.