Що сталося на Амі

Блідий чоловік, який піднявся трапом на «Геракл», виявився старостою селища Яблуневе на ім’я Микола Копер. Він розповів невтішні новини. Ама втратила зв'язок з іншими системами, так само як і Баст. Катастрофа телепортів викликала тут серію повеней і землетрусів, а сусідня планета, до якої вів головний телепорт, припинила своє існування. Всі сили були кинуті на відновлення міст і порятунок громадян Ами. Понад сто років тому економіка планети була майже повністю відновлена, але трапилося непередбачуване: на Аму напали космічні пірати та вивезли все цінне.

Вороги вперше проникли на Аму хитрістю. Вони прикинулися біженцями з вмираючої системи Прео і запросили про посадку. Коли пірати приземлилися, то сказали, що за ними йдуть інші кораблі, що перевозять біженців. Весь час вони збирали інформацію про ресурси та можливості Aми. Кораблі, що з'явилися пізніше, мали зовсім не мирний вигляд. Вони розстріляли всі супутники Ами й захопили космодроми з кораблями.

Зброї на планеті було дуже мало. Вся вона була захоплена або знищена. Щоправда, залишилася на консервації під землею лазерна зброя, що не працює. Кристали, необхідні для її роботи, давно закінчилися. Вони коштували дуже дорого, оскільки були дуже рідкісними. У них була занадто довга важкомовна назва, тому їх називали просто Кристалами. Аміани вважали, що така дорога зброя їм ніколи не знадобиться, та використали Кристали для пробивання тунелів та підземних сховищ. Тепер вони виявилися беззахисними перед нападом ззовні.

Вважалося, що космічне піратство, що процвітало на околицях обжитої галактики, було викорінено з появою телепортів. Адже це дозволяло галактичним силам правопорядку з'явитися на місці злочину протягом малого часу та швидко ловити злочинців. Тому пірати причаїлися і їх стали вважати минулим.

Після Катастрофи вони знову почали нападати на кораблі та навіть планети. Пірати стали періодично прилітати на Аму, красти врожай та захоплювати жителів як рабів. Протидіяти цьому не було ніякої можливості. Тому було прийнято рішення сховатися від піратів під землю. На планеті завжди були великі підземні сховища для врожаю та консервації. Зараз вони були розширені та облаштовані для проживання людей, котів та собак. Було вирито безліч підземних ходів, що ведуть у різні місця. Нагорі імітувалася відсутність розумного життя та діяльності. Неподалік системи Каро було запущено мінірозвідник, який фіксував появу кораблів і передавав сигнал на Аму. Потім він переходив у неактивний стан і прикидався звичайним космічним уламком. Помітити його було важко.

Пірати так і не зрозуміли, куди всі поділися. Вони прилітали ще кілька разів і намагалися знайти хоч когось, але без успіху. Востаннє вони відвідали Аму, щоб запастися водою. За піратами, що висаджуються на планету, спостерігали роботизовані птахи та остання розробка в біороботобудуванні — метелик-шпигун. З їхніх розмов аміани дізналися, що пірати збиралися зробити з Ами свої сільськогосподарські угіддя та ферми, на яких працювали б раби. Але жителі планети кудись зникли, а рабів у піратів було не так уже й багато.

— Шеф буде незадоволений! — нарікав один із піратів. — Тут були чудові вершки та сметана.

Так на Амі дізналися, що у піратів є свій ватажок. Він успішно планує операції по захопленню планет і кораблів, але сам рідко залишає піратське лігво, розташоване в системі Моргана Жителі Ами ніколи не чули про зірку, названу на честь старовинного пірата.

— Востаннє пірати були на Амі два роки потому. Всім було зрозуміло, що вони можуть знову прилетіти. А якщо добудуть достатню кількість рабів, то від них буде не позбутися, — закінчив свою невеселу розповідь Микола.

Капітан Поль почав розпитувати, наскільки є потужним лазерне озброєння. Виявилося, що якби мешканці мали Кристали, то їм не було чого боятися піратів. Тоді Поль повідомив усім, що на деяких астероїдах поблизу Шахтарської він знаходив ці цінні мінерали, коли працював геологом-розвідником. Усі зацікавлено почали обговорювати подальші дії.

— Миколо, двісті років потому у вашу систему з Баст вирушив корабель з людьми. Чи досягли вони Ами? — озвучив Пра питання, яке хвилювало багатьох бастіан.

— Так, — відповів Микола. — Досягнули, але лише невелика частина залишилася на Амі. Корабель заправився в нас паливом, водою та їжею, здійснив деякі ремонти та покращення, а потім полетів далі. Вони мріяли дістатися Землі, зупиняючись на дозаправлення у населених світах. У всякому разі, у них вистачало ресурсів дістатися системи Ірис, до якої попрямували після Ами. Зв'язок з ними з-за відстані обірвався, і ми не знаємо їхньої долі.

На цьому рада закінчилася і всі почали розходитись по каютах, а Микола пішов до себе в підземелля. Він мав повідомити аміан про результати спілкування з інопланетниками.

— Ех, Кише! Вони просто довго живуть під землею, ось і відвикли від сонця. А ти їх вампірами називав, — докірливо сказав Кишу Пиш, коли вони попрямували до своєї каюти.

— Краще виявити обережність, ніж бути безтурботними, — заперечив Киш. — Ось жителі Ами були надто довірливі й це призвело до того, що їх пірати легко перемогли.

— Але ми теж не виявили обережності, коли до нас прилетіли люди, — зітхнув Пиш. — Як то кажуть довіряй, але перевіряй. Добре, що Баст знайшли мешканці Шахтарської, а не пірати. Боюся, що ми також не були б готові до їхньої появи.