Прогулянка по Рибограду

Нарешті Киша виписують з лікарні! Правда, йому слід ще пару тижнів уникати навантажень на зрощену лапу й приймати ліки, але незабаром він буде вдома. Звичайно, батьки та брат кілька разів на день приходили до нього в гості, інші родичі та друзі відвідували його, але тільки в рідних стінах кошеня відчувало себе найщасливішим і спокійним.

Тепер ось-ось за ним прийде мама! Вона сказала, що прогуляє його і брата по Рибограду і відведе у кращу котейню «Вершкові хмари». Тут продавався найбільший асортимент молочних коктейлів, морозива і найсмачніших тістечок з кремом.

Кошенята з мамою неквапливо прогулювалися містом та насолоджувалися видами зелених вулиць і численних скверів. У Рибограді було багато місць для котячого дозвілля та відпочинку. Ніхто не вмів так робити своє життя зручним і комфортним, як кішки. Навіть люди високо цінили численні котячі винаходи, які полегшують життя. Одним з таких винаходів стала антигравітаційна дошка (антиграв). Вона мала невеличкі колеса, але на неї можна було швидко пересуватися як по дорозі, так і в повітрі. Повітряний спосіб, звичайно, споживав більше енергії, але він був найулюбленішим у кішок. Тому на вулицях було багато котів на антигравах всіляких кольорів і моделей. Зустрічалися навіть амфібії з висувним кілем. На них можна було не тільки їздити та літати, а й плисти по річці. Ось неквапливо пропливла повітрям мати чотирьох кошенят, які перебували в кошиках безпеки, стрімко пролетів повз кур'єр на швидкісній дошці.

Нерідко зустрічалися і гуляючи коти, в основному — на чотирьох лапах. Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендувала кішкам пересуватися на чотирьох лапах не менше двох годин за добу, щоб розвантажувати хребет і підтримувати хорошу фізичну форму.

Будь-якого одягу кішки не визнавали, але могли носити аксесуари, присвячені будь-якому випадку. Наприклад, деякі закохані під час спільної прогулянки могли зав'язати один на одному бант одного кольору. Виконавці серенади надягали капелюх і плащ. Якщо вони хотіли залишитися невизнаними — широкополий капелюх і довгий плащ. На міських святах мереживниці носили мереживні коміри, які самі зв’язали, і ревно дивилися на вироби інших рукодільниць. Також в гардеробі будь-якої кішки були сумки на всі випадки життя, парасольки (від дощу і сонця) і гумові чоботи. Коти не полюбляли сльоту.

Затишні ресторани та котейні розташовувалися на кожному розі й зазивали своїми смачними ароматами перехожих, але кошенята з матір'ю прямували до мосту, який вів на острів. Посередині Риботауна протікала широка судноплавна річка Ніала. На неї у межах міста було кілька досить великих островів. На найбільшому з них знаходився популярний міський парк. Саме в ньому знаходилася котейня «Вершкові хмари».

Мати Киша, Пушинка, теж була кухарем і знала не менше тридцяти страв зі звичайного бастського карася. Але навіть вона часто вважала за краще обідати в ресторані. «Ресторанна їжа не замінить домашню їжу!» — це гасло не стосувалося закладів громадського харчування Рибограда. Кожен з них мав свої рецепти, перевірені поколіннями. Тому назустріч Кишу часто попадалися туристи-гурмани. Зазвичай вони вважали за краще повільно їхати дорогою, роздивлячись вивіски та зупиняючись, щоб звіритися з кулінарною картою Рибограда, яку завжди носили з собою.

На мосту і по берегах Ніали було багато рибалок. Риболовля була одним з найбільш пристрасних захоплень кішок, і не тільки в Рибограді. Що може бути смачніше рибки, спійманої власними лапами? Більш того, в місцевих ресторанах можна було відразу продати свій улов або приготувати за помірну плату.

Ловити рибу дозволялося у різний спосіб, але тільки спортивна вудка могла повністю задовольнити рибальський азарт котячих. Щорічно в Рибограді проводилися змагання зі спортивної риболовлі планетарного значення. Тоді місто було переповнене туристами та репортерами.

Перетнувши міст, кішка та кошенята попрямували до триповерхової будівлі. До нього примикало дерево рив. Це дерево було просто ідеальним для котів. Його гілки зручно примикали до відкритих площинок другого та третього поверху котейні. По них можна було легко забратися на відокремлені місця на 1-3 особи, з яких відкривалися чудові краєвиди на парк та річку. З найвищої площинки можна було добре розглянути весь центр міста. Для зручності між гілками іноді використовувалися спеціальні дерев'яні переходи.

Кішка з кошенятами ознайомилися з меню і зробили замовлення. Пушинка взяла собі сирний десерт з чаєм Баст, а кошенята вибрали по молочному коктейлю та вершковому тістечку. За кілька хвилин їхнє замовлення з номерком підлетіло на антигравпідносі.

Потім кошенята гуляли парком, розглядали ставки з декоративними рибками й навіть зайшли в Акваріум, який розташовувався тут же. У ньому знаходилися акваріуми та басейни з багатьма видами риб Баст, а також різновиди, завезені з інших світів. Його неможливо було оминути за один день. Тому кошенята обмежилися розгляданням найцікавіших екземплярів та декоративних рибок, яких кішки часто тримали у себе вдома. Яскраві, різних кольорів та форм, вони були не більше п’яти сантиметрів, щоб не будити у господарях гастрономічний інтерес. Як же за ними цікаво було спостерігати!

Особливо великими шанувальниками домашніх рибок були літні коти. У цьому віці вони тяжіли до самотності та неквапливим роздумам. Кращими співрозмовниками для них були домашні рибки. Вони завжди вислуховували всі думки, висловлені вголос їхнім власником, і ніколи не переривали його. Коли у вченого кота після довгих міркувань наодинці з рибками формувалася цінна думка, він ділився нею з друзями. Тоді наставав час палких суперечок і дискусій, в результаті яких іноді з'являлося нове відкриття.

Поряд з Кишем та Пишем пройшла екскурсія, та екскурсовод, попеляста кішечка розповідала:

— А цей зал присвячений домашнім рибкам з інших планет (не з Баст або Землі). Це райдужна карледінія з планети Тарта системи Кло. Маленька рибка при сонячному світлі буквально переливається всіма кольорами веселки. Подивіться, який чудовий вигляд має зграйка цих рибок.