Кошенята Киш і Пиш були двійнятами. Незважаючи на те, що вони народилися в один день, вони не були схожі один на одного. Їм дали імена, як звичайно. Коли кошенятку виповнювався місяць, батьки вибирали йому ім'я, ґрунтуючись на зовнішніх даних або рисах характеру, але могли надати й людське ім'я. Якщо кошеня було ним незадоволено, воно могло з часом придумати щось інше. Після досягнення повноліття обране ім'я реєструвалося офіційно і вже не змінювалося, хоча були й рідкісні винятки.
Пиш був сіро-смугастим кошеням. Він мав чудову пухнастість своєї матері та її ж розсудливість. Саме за пишну шерсть він і отримав своє ім'я. Його часто бачили в бібліотеці, адже його цікавило все на світі, але дорослі не завжди знаходили відповіді на його питання. Тому він шукав їх у книгах і журналах.
Його брат Кіш пішов в батьківську породу — середньошерстого чорного кота з білими цятками і жовтуватими очима. Характер у нього був непосидючий, але батьки сподівалися, що кошеня це переросте.
Киш часто виявляв невгамовну цікавість до заборон. Здавалося, що кошеня вирішило дослідним шляхом зрозуміти їх походження, ризикуючи власною шкуркою. Наприклад, досить було почути Кишу, що не можна залазити високо на дерево, не навчившись злазити, як на наступний день його потрібно було знімати з верхівки високої тополі. Подібні історії відбувалися з ним постійно, але Кишу все сходило з лап. Він виразно дивився на батьків і присягався, що цього більше не повториться, але, захопившись, порушував свої обіцянки. Непосидяку намагалися контролювати, оберігати від неприємностей, пояснювали наслідки його нерозумних вчинків, але він завжди знаходив нові пригоди на свій хвіст. Його часто проганяли з небезпечних йому місць і кричали «Киш!»
Батьків кошенят звали Пушинка та Чорниш. Пушинка захоплювалася кулінарією і до народження кошенят працювала в одному з найкращих рибних ресторанів міста. Чорниш був архітектором і часто брав роботу додому.
Сім'я жила у симпатичному триповерховому котеджі з невеликим садом. Він знаходився ближче до центру Рибограда, великого міста, яке розташовувалося у східній частині Головного материка Баст на планеті Баст.
Таку назву дав планеті та материку її першовідкривач, астронавт-розвідник Павло Павленко, на честь давньоєгипетської богині-кішки. Він помітив в контурах материка нової планети котячий силует. Він був великим шанувальником кішок. Тому після первинного дослідження планети він зв'язався з Котячою Асоціацією і повідомив про знайдений світ, що практично ідеально підходить для них. Тут був м'який клімат, багато водойм та риби, відсутні хижаки. Кішки схвалили пропонований Павлом лот і придбали його. Тільки великий острів у помірній зоні північної півкулі належав людям і називався Новою Британією.
Кішки облаштували на Баст все на свій смак — максимум комфорту. За п'ятдесят років до Катастрофи телепортів Баст була названа найкращою планетою для проживання котячих пар із кошенятами. На жаль, зараз люди вже двісті років як тут не проживали.
#1443 в Фантастика
#394 в Наукова фантастика
#2981 в Різне
#613 в Дитяча література
Відредаговано: 04.12.2022