Глава 1

Я залетіла у квартиру на альфеті, двері відкрилися автоматично. 

-Гоара, вітаємо вас вдома, в найбезпечнішому місці на нашій планеті. 

Колись на Альтірі пори року змінювали одна одну, а тепер у нас тільки зима, температура на поверхні планеті дуже низька. Удень від -50 до -60, уночі від -60 до - 80. Виходити на вулицю небезпечно для життя, тому ми пересуваємося тільки на альфетах. Жителі моєї планети навчилися вирощувати рослини в спеціальних приміщеннях, все виробництво відбувається в дуже утеплених приміщеннях. Усі приміщення утеплені. Опалення тут працює цілий рік, за обладнанням дуже ретельно доглядають. 

Я вийшла із альфети, скинула верхній одяг, двері уже закрилися. Робот відніс мій одяг у гардероб, транспортний засіб поїхав у спеціальний гараж. 

Я, до речі, середнього зросту, блакитноока шатуна, струнка, маю довге, пряме волосся. 

Я зайшла у свою кімнату, на моніторі мого цифрову моргає червоним, це означає, що прийшло повідомлення. Я на тиснула на нього і воно відкрилося, побачила обличчя мами й почула її голос.

-Гоара, зайди в татовий кабінет, потрібно поговорити з тобою. 

Голос мами незадоволений, я відчуваю, що розмова буде не з приємних. Зайшла у татовий кабінет, там на мене чекають батьки. 

-Присядьте, - наказовому тоном сказав тато. 

До мене під'їхав пластиковий стілець, на який я присіла.

-Отже, Гоара, ти сподобалася синові мера міста Луту, -сказав тато. 

Я ще не розумію до чого ведуть батьки, хоча здогадуюся. 

-Завтра він приїде знайомитися, будеш з ним, - сказав тато. 

Я неприємно вражена, не хочу зустрічатися з цим самозакоханим і жахливим хлопцем. Саме це я і сказала батькам.

-А хто сказав, що ти із ним будеш зустрічатися? Відразу заміж вийдеш, - сказала мама. 

-Не вийду, він мені не подобається. Я кохаю Мертама, - упевнено відповіла я.

-Що тобі дасть цей Мертам? Хто він? Приїхав і поїхав, награється і покине тебе. А Лут надійна партія, гарна, вигідна. Згодом він тобі сподобається, - щебече мама. 

-Ти вийдеш заміж за сина мера, - упевненим і безепіляційним тоном сказав тато. 

-Ні. 

-Іди до себе, - наказав тато, я вийшла. 

Мені хочеться плакати. Я не вірю, що батьки хочуть віддати мене заміж проти моєї волі та ще й за цього самозакозаного індика. Батьки завжди давали мені право вибору, а зараз не хочуть навіть слухати про моє небажання. 

Я до ранку просиділа, думаючи, як вийти з цієї ситуації так, щоб не виходити заміж за сина мера і не зіпсувати стосунки з сім'єю мера. Моя сім'я також не остання у місті, батько депутатом міської ради. 

Я до ранку так і не заснула.