Письменник

3

Вони зняли невелику кімнату з вікнами на море. Дім був з невеликим внутрішнім двориком, в котрому було добре сидіти в літку. Тут було досить прохолодно і приємно. Це була особлива атмосфера, яку створив господар будинку, старий італієць, ім’я якого Роан так і не міг запам’ятати. Тут хотілося бути. А це головне.

– Іноді я думаю, чи не купити собі такий дім десь поблизу моря або озера. І проводити там все своє життя.

– Ти себе так хочеш поховати? – спитала Ален. – Але чому?

Однак, Роан не відповів нічого на її питання. Він не хотів говорити. Ні, він не буде розповідати їй про своє минуле. Про те минуле, котре було ще до знайомства з Юнтою.

Він поглянув на дівчину і сів займатися своїми справами. Треба було ще дописати текст і відправити рецензентові. А тут ще й неочікуване повідомлення, в котрому рецензент просто дивувався майстерності Роана. Він відверто хвалив його новий твір, чого не було уже кілька років.

«Нарешті ви, мій дорогий друже, вирішили змінити тему і взялися за ідею, якої раніше не було у ваших роботах. Це просто прекрасно, що ви взяли собі нову тематику, менш агресивну і кровожерну аніж усі попередні ваші роботи, котрі мені, чесно кажучи, навіть моторошно було читати. Звісно, вони без сумніву мають своє, велике значення для нашої літератори і це великий вклад у її розвиток. Але те, що ви мені надсилаєте зараз, зробить вас справжнім митцем з великої букви і впише золотими буками ваше ім’я серед митців минулого і сьогодення. Воно відкриває ваш геній!». Так писав пан Олексій, рецензент і старий добрий друг Роана. Останній довіряв своєму другові, оскільки той йому ніколи не брехав і завжди говорив усе як є.

– Вибач, мені треба дописати. Тут буквально не багато залишилося. – Роан повернувся до Ален. – Я лише допишу, доки в голові думки є. Добре!?

Дівчина мовчки кивнула головою і сіла біля вікна. Вона взяла свій ноутбук і тепер займалася тим, що монтувала відео, котре вони знімали біля руїн замку.

В кімнаті настала повна, глибока тиша. Було чути як в сусідній кімнаті цокає старий годинник. Ось вона – гармонія.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше