Письменник

Глава 2

Нарешті, після довгої і важкої дороги, Роан прибув на місце свого, так званого відпочинку. Місто біля води притягувало само. Від нього віяло романтикою і морем. Просто казкова краса, що тут ще скажеш.

Роан зупинився в одному з готелів міста. Скажемо так, одному із кращих. Адже, навіщо собі відмовляти в маленькій розкоші, якщо є можливість порадувати себе бодай цим. Тим паче, що про справжнє, палке кохання щебечуть лише героїні його творів але не він сам.

Мужчина оглянув свій номер і він йому цілком сподобався. Велике ліжко, телевізор, бар, ванна. Все як і повинно бути для гарного відпочинку. Потім він підійшов до вікна аби глянути що там. З вікна відкривався вид просто на море. Хвилі якого танцюючи, так і запрошували поринути в них і забути про геть усе.

Прекрасний вигляд. Особливо у вечері, коли сонце сідало за горизонт. Ось тоді він зможе побачити це, не виходячи з номеру. Ось це і є найбільша краса.

Роан всівся на ліжку і закинув руки за голову поринув в тишу. О, як давно він про це мріяв. Нічого не чути. Ніхто не ходить. І лише легенький подув вітру крізь відчинене вікно торкається його лиця. Божественна мить.

Руслан Баркалов

Подобається

#7155 в Любовні романи
#1637 в Короткий любовний роман
#2840 в Сучасний любовний роман

У тексті є: кожен платить, кохання і самотність біль і радість, різниця у віці випробування кохання

Відредаговано: 19.05.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись