Глава 9

Під впливом «чудодійного чаю» здавалося, що Ягмур може зробити все, що їй скажуть. Тому Лейла привела дівчину в окрему кімнату з двоспальним ліжком і наказала чекати на клієнта, до того ж замкнула двері. Ягмур стрибала по всій кімнаті, неначе це був найщасливіший день її життя. Клієнта довго не було, тому дівчина вже почала сумніватися у тому, що взагалі хтось прийде. Рудоволоска підійшла до дверей і почала стукати по них з криками:
— Де мої розваги? Я хочу розважатися!
Незабаром, двері відчинилися. Ягмур побачила на порозі вже знайомого чоловіка — Аднана. Але замість того, щоб гостро відреагувати, дівчина зраділа, взяла його за руки і запросила стрибати по кімнаті разом з нею.
— Ти ж прийшов мене розважати, правда?! — сміялася вона.
— Так, — хитро всміхнувся Аднан — Я прийшов сюди саме для того, щоб розважитись.
Чоловік провів Ягмур до ліжка і посадив її собі на коліна.
— Що ти збираєшся робити? — дівчина поводила себе так, неначе Аднан — це аніматор, який тут тільки для того, щоб їй було добре.
Чоловік погладив Ягмур по майці з тоненькими брительками.
— Для початку, знімемо це, — Аднан одиним рухом зняв майку з Ягмур. Вона залишилася у бюстгальтері і штанах. 
Щойно чоловік намірився продовжити свої відверті дії, хтось відкрив двері кімнати. Це був... Емір.
Ягмур здивувалася, побачивши його. Аднан помітно напружився.
— Він хоче позбавити тебе розваги, — швидко прошепотів він дівчині.
— Що ти знову робиш?! — крикнув Емір і впевнено підійшов до ліжка, щоб забрати Ягмур. Він відразу зрозумів, що її знову напоїли бірборсом, тому був готовий вбити Аднана на тому ж місці. Емір, мабуть, так би і зробив, але сидяча на колінах у Аднана Ягмур була перешкодою. Для Еміра зараз головним було забрати звідси дівчину. 
Щойно він хотів перехопити Ягмур до себе на руки, як та несподівано підскочила і вийняла ніж, який ховала у себе в штанях.
— Ні! Ти прийшов, щоб позбавити мене розваг! — прокричала вона, погрожуючи ножем Еміру. Аднан переможно посміхнувся і повільно підвівшись, сказав:
— Я із задоволенням поспостерігаю, як ця крихітка тебе зараз підріже.
Емір люто дивився на Аднана, але зараз його трохи хвилювала озброєна Ягмур. 
Чоловік капітулюючи підняв руки і спокійно промовив:
— Ягмур, я не хочу позбавити тебе розваги, навпаки, хочу приєднатися.
— Ти справді хочеш приєднатися? — недовірливо запитала дівчина.
— Ну звичайно, — Емір плавним рухом вийняв невелику зв'язку ключів із кишені і кинув Ягмур в живіт. Як тільки вона відволіклася, чоловік швидко схопив її за зап'ястя і забрав ножа. Аднан скористався моментом і блискавично покинув кімнату. 
Емір із задоволенням покарав би його, але Ягмур, яка не в собі, була значно важливішою. Він забрав всі її речі і свої ключі, намагався натягнути на неї майку, але дівчина пручалася і кричала:
— Ти мене обдурив! Ви мали зі мною розважатися!
— Дівчинко, ти мені завтра «дякую» скажеш, — сказав стурбований Емір і підхопив Ягмур на руки. Доки він ніс її до своєї машини, Ягмур намагалася декілька разів втекти, трохи подряпала Еміру обличчя. Ідучи одним з коридорів, чоловік раптово побачив Мурата, який пристрасно обіймав одну із моделей і вже мав намір зайти до її кімнати. Емір вирішив, що зараз далеко не найкращий момент для того, щоб поспілкуватися з другом, але через мить передумав і покликав його.
Мурат, який стояв в трьох метрах від Еміра, обернувся. Його легковажний настрій різко змінився на напружений. Наполовину одягнена Ягмур в руках його друга не найкраще, що можна побачити перед тим, як переспати з моделлю.
— Що ви...? — розпочав Мурат, але потім помітив, що його дівчина не в собі — Еміре, що ви тут робите і що з Ягмур?!
— Якби вона зараз була при своєму розумі, то запитала б у тебе те саме, — твердо сказав Емір. Ягмур наполегливо била чоловіка долонями по плечах і вимагала розваг, а Мурат здавалося тільки й радий, що дівчина швидше за все завтра нічого не пам'ятатиме, але водночас його хвилювало, що вона тут робить і чому зараз в такому стані.
— Як Ягмур тут опинилася, що з нею зробили? — запитав Мурат.
— Уже все добре. Я відвезу її звідси і приведу до тями. Розповім все потім, зараз не час.
— Прошу, не розповідай їй, що бачив мене тут, — Мурат благально подивився на друга, на що той твердо відповів:
— Я подумаю. Але якщо не думаєш нічого серйозного з нею, то не муч дівчину. Вона мила і наївна. Якщо застане тебе ще раз, їй буде боляче.
Мурат мовчав. Друзі зміряли один одного серйозними багатозначними поглядами і розійшлися кожен своєю дорогою.
— Юсуфе, ти все владнав з Лейлою? — запитав Емір у чоловіка, який стояв біля його машини.
— Так, пане, вона була не в захваті, але я все владнав, — покірно відповів Юсуф.
— Чудово. Хоча б це вийшло. За те, що не догледів її відповідатимеш завтра, а зараз відвези нас до мене додому, — Емір сів на заднє сидіння, посадивши Ягмур на свої коліна. Він тримав її, щоб вона не сіпалася і не намагалася втекти. Але як же це було важко... Ягмур була без майки... Емір за сидінням він взяв невелику ковдру, яка завжди там лежить, і накрив нею груди дівчини.
Прибувши до свого дому, Емір відніс гостю до тієї кімнати, де вона ночувала і минулого разу. Він хотів вкласти її спати, але Ягмур зовсім не піддавалася йому. У неї була сильна ейфорія, рудоволоска вискочила на ліжко і почала на ньому стрибати.
Емір деякий час з-під лоба спокійно на це дивився. Він не давав їй ніяких обмежень, головне, щоб вона не нашкодила собі. Пізніше дівчина зіскочила з ліжка і звернулася до чоловіка:
— Ти зіпсував мені все! Лейла обіцяла мені розваги! Ти у мене це забрав!
Чоловік не задумуючись, взяв дівчину за плечі і заспокійливо сказав:
— Я все виправлю. Може хочеш у прохолодний душ? Трохи заспокоїшся.
Ягмур миттєво зраділа і застрибнула на спину Еміру.
— Та-ак! Вези мене в душ! Зараз промокнемо! 
Чоловік послухався і відніс рудоволоску на своїй спині в душ, який знаходився при кімнаті. Уже зовсім скоро Емір пошкодував, про те, що запропонував дівчині піти туди і освіжитися. Тому що залишати її там саму страшно, а побути з нею... Не купатися ж їй в одязі? Опинившись у ванній кімнаті, Ягмур швидко злізла із спини Еміра і почала безкомплексно знімати свої штани. Залишившись в одній нижній мереживній білизні, Ягмур взялася знімати і її, але Емір тієї ж миті зупинив дівчину:
— Так, стоп! — випалив він — Не треба так гарячитись. Я тобі дам теплий халат, але іди в душ у білизні. Вранці ти не будеш в захваті, якщо зрозумієш, що я бачив тебе оголеною.
Ягмур весело засміялася і трохи пострибала на місці. А потім подалася до душової кабінки і потягла за собою Еміра. Дівчина ввімкнула воду і вони почали мокнути. Чоловік був в своєму звичайному діловому темно-синьому костюмі, йому неприємно відчувалося, як вода поступово проникає до тіла, але з кабінки він так і не вийшов.
— Ягмур, що ти робиш? — запитав він, тримаючи дівчину за талію, бо та стрибала наче навіжена і бризкала на Еміра водою, яка і так капала на нього.
— Як добре, що ти привів мене сюди! — раділа дівчина — Я хочу в твій басейн! Відведи мене до нього! Ти будеш плавати зі мною!
— Якщо ми підемо до басейну, я сумніваюся, що це закінчиться чимось хорошим, — відказав Емір. Він боявся, що Ягмур може послизнутися через такі інтенсивні стрибки під водою. Коли дівчина взагалі втратила контроль, Емір схопив її за талію ще міцніше і притиснув до себе.
— Все, виходимо, — наказав він — Бо ти так і хочеш впасти і забитися.
Ягмур всі рішення Еміра тільки приносили задоволення, тому вона знову засміялася, високо підстрибнула, повисла на шиї у нього і обхватила чоловіка ногами.
Емір вийшов із ванної кімнати і прихватив з собою м'який, темно-червоний махровий халат. Чоловік ніс Ягмур до ліжка, щоб нарешті вкласти її спати, але в кімнату хтось постукав і відразу зайшов. Це була Мюдже. Вона не на жарт злякалася через те, що їй довелося побачити.
— В-вибачте, я не знала, що ви... Я почула шум і... — розгубилася жінка.
— Мюдже, принеси сюди мій одяг і таблетки від головного болю, — розпорядився Емір. Жінка без лишніх запитань вийшла.
Чоловік поставив Ягмур на підлогу, дав халат і сказав:
— Так, дивись, я відвернуся, а ти зніми мокру білизну я одягни халат. Сподіваюся проблем з цим не виникне.
— Я хочу ще купатися! — заявила Ягмур.
— А я не хочу силою тебе переодягати. А ще більше не хочу, щоб ти захворіла. Тому швидко роби те, що я тобі сказав, — Емір говорив це спокійно, але з нотками наказовості. Це було дуже самовпевнено, але Ягмур не піддавалася цьому владному голосу. Вона схрестила руки і випалила:
— Не буду я виконувати твої накази! Якщо так хочеш мене переодягнути, то роби це сам!
— Якщо ти зробиш, що я скажу, ми зможемо ще повеселитися, — чоловік блефував як міг.
Трохи подумавши, Емір зрозумів — її не переконати, тому розвернув дівчину спиною до себе і потягнувся до застібок на бюстгальтері. Його руки стиснулись майже в кулак, на її спині. Він повільно видихнув і почав розстібати білизну. В двері знову делікатно постукала Мюдже, яка принесла одяг для Еміра та ліки.
— О-о, Мюдже, як ти вчасно, — полегшено видихнув Емір — Переодягни Ягмур, а я доки переодягнуся сам. 
Жінка кивнула і взялася виконувати доручення. Вже через деякий час Ягмур була в халаті, Емір також переодягнувся, а Мюдже залишила їх самих.
— Де ще будемо розважатися? — дівчина з ентузіазмом підскочила до Еміра і взяла його за руку. Чоловік дивився на неї наче на маленьке примхливе дитя, яке вже пора вкладати спати, а воно ніяк не піддається. Він пішов по рушник, а потім бережно витер її мокре волосся.
— Хочеш просто полежимо разом, доки ти не заснеш? — запропонував Емір. 
Рудоволоска заперечно помахала головою. 
— Якщо розповіси казку, то можливо я і погоджуся, — врешті сказала Ягмур.
Емір схвально кивнув і запросив Ягмур на ліжко.
— Сам мене клади! — капризувала вона. Чоловік плавно видихнув і підхопив дівчину на руки. Він поклав її на ліжко, а сам зручно вмостився поруч і обійняв Ягмур. Вона, в свою чергу, повернулася обличчям до Еміра і почала гратися з його щетиною. Він терпів.
— Давай краще в гру пограємо? — трохи нервово запропонував Емір.
— Давай! — широко посміхнулася Ягмур — Що будемо робити? Танцювати будемо?
— Ні, танцювати не будемо. Давай закриємо очі. Хто перший відкриє, той програв.
— М-м... — дівчина засмутилася — Це якось нудно.
— Обіцяю винагороду. Ще раз підемо в душ.
— Тоді добре, — Ягмур миттєво закрила очі. Звичайно, вона не задумалася над тим, як вони дізнаються, хто виграв, якщо в обох заплющені очі. Емір перебирав пальцями її волосся, якби тільки вона швидше заснула. Вже була майже пізня ніч, він почав відчувати, що і сам вже майже без сил. Чоловік акуратно вкрив ковдрою себе і Ягмур. Він обіймав її і робив все, щоб дівчина почувалася комфортно. Емір сам не збагнув як це сталося, але вони так і заснули.
Вранці у Ягмур неначе сталося дежавю — знову прокинулася в тій самій кімнаті, з сильним головним болем, але цікавою деталлю стало те, що лежала вона на грудях у Еміра, який дивився на неї перебираючи її волосся, а з одягу на ній лише халат. Ягмур підірвалася і сіла на ліжко. Тут же головний біль дав про себе знати ще більше.
— Ч-ш-ш, ось візьми, — заспокоював Емір і подав дівчині ліки та склянку з водою. Дівчина прийняла допомогу.
— Я навіть боюся питати, що сталося... — вона опустила очі, неначе вчора була найжахливіша ніч в її житті, яку вона, звісно, не пам'ятає.
— Я тобі обов'язково розкажу, але спочатку трохи полеж і зачекай, доки подіють ліки, — Емір лагідно притулив дівчину до себе і знову ліг разом з нею. Спочатку вона не зрозуміла що відбувається, а потім знову намагалася підвестися, проте Емір затримав її і поклав назад.
— Ти проспала так цілу ніч, не думаю, що щось зміниться, якщо продовжиш так лежати десь хвилин двадцять, — мовив чоловік.
— Різниця в тому, що вчора я була не в собі, а зараз я все розумію. У мене є хлопець, а у тебе... у тебе взагалі цілий гарем. Те, що ми зараз робимо — неправильно — обурилась Ягмур обережно розмовляючи, щоб не посилити головний біль. Емір хмикнув собі під ніс. — І мені не подобається, що я вже вкотре прокидаюся в невідомому місці, до того ж не пам'ятаючи останніх подій — продовжувала дівчина.
— Ну чому ж невідомому місці? Ти у мене вдома.
Ягмур замовкла. Через декілька хвилин, коли вона відчула, що біль минув, знову запитала Еміра, про те, що сталося вчора. Чоловік, впевнившись, що голова вже не болить сказав:
— Тебе можна хоча б на хвилину залишити саму? — говорив він це з нотками суворості, але налякати дівчину не хотів — Останнім часом неприємності так і знаходять тебе. Скажи, що останнє ти пам'ятаєш?
— Як Лейла дала мені випити ароматний чай... — Ягмур сказала це із якоюсь розгубленістю, намагалася пригадати що іще.
— Тобі батьки в дитинстві говорили, що брати цукерки від незнайомців не можна? Думаєш виросла і цього можна не дотримуватись? Те, що сталося доводить протилежне, але правило не обмежується лише цукерками. Я ж казав тобі, що людям довіряти не можна? Тим паче незнайомцям.
— Еміре, ти розповіси, що сталося? — протягла Ягмур.
— Ти ж не думала, що я відпущу тебе саму до тих бандитів? Мені довелося трохи затриматися вдома, але я поїхав за тобою. Коли приїхав, то дізнався, що тебе схопили
— Від кого ти це дізнався? 
Було помітно, що Емір не хоче про це розповідати, але все-таки підкорився.
— Я поставив чоловіка на ім'я Юсуф стежити за тобою і твоїм домом. Але цього разу він не догледів і не захистив тебе, коли це було дійсно потрібно. До речі, тоді коли Селім кинув камінь в твоє вікно, він ще дуже хотів залізти всередину, але Юсуф побив його і той втік. Я приїхав до борделю, ввірвався до Лейли і запитав про твоє місцезнаходження. Вона, звичайно зробила вигляд, що нічого не знає, але я їй розв'язав язик деякими фактами з її життя, що я тримаю в себе як козирі.
Далі Емір розповів все, що сталося, включаючи те, що відбувалося в цій кімнаті вчора. Промовчав лише про Мурата. Чи то не хотів підставляти друга, чи то не хотів засмутити Ягмур... Але про це б варто сказати. Та ні. Не в такий спосіб, трохи пізніше.
Ягмур опустила очі і уявила все, що розповів їй Емір. Це було так жахливо. Знову цей Аднан ріже погляд, вона ледь не прирізала свого рятівника ножем, він бачив її у нижній білизні. Неймовірно. Як він це терпить? І ще й досі такий спокійний, лише трохи почитав нотації.
— Еміре, вибач, що так вийшло... Насправді... Я... Я не знала, що Лейла дасть мені наркотики. Аромат мене притягнув. Ти казав бути обережною, але я не послухала.
— Ти беззахисна, — яким би недоречним не був цей жест, але чоловік ніжно погладив своєю долонею щоку Ягмур. — Головне, що з тобою нічого страшного не сталося, — продовжував він — А всі ті люди, які заподіяли тобі шкоду обов'язково поплатяться. Навіть не сумнівайся.
Ягмур було справді соромно, за свою вчорашню поведінку, хоча це було і не спеціально. Але їй було дивно, що Емір, якого вона підозрювала абсолютно у всьому, завжди був поруч у складних ситуаціях. Невже він так себе поводить, щоб швидше розкрити справу і не возитися ще з новими проблемами? Та все ж, деякі сумніви залишилися. Вони давно не дають спокою Ягмур.
— Еміре, то це не ти найняв головоріза, який побив мене? — дівчина це запитала так раптово, що її рука вже майже потягнулася затулити собі рот. Це була несподівана озвучка своїх думок.
— Це зробив не я, — твердо сказав Емір. У його погляді читався невиразний гнів, але він відповів впевнено на поставлене запитання, тому що не хотів, щоб Ягмур в чомусь сумнівалася.
— А хто ж тоді мені таке заподіяв? 
— Я не знаю, можливо у тебе є хтось кому ти перейшла дорогу?
— На той час я перейшла дорогу тільки тобі! — Ягмур таки не покидали сумніви щодо причетності Еміра у цій ситуації.
— Якщо хочеш, я з'ясую для тебе особу того головоріза і ти переконаєшся, що це не я. Ти пам'ятаєш його?
— Еміре, я не пам'ятаю, це було давно! Добре. Забуть про це. Я тебе не підозрюю.
Тієї миті в кімнату зайшла Джансу. Ягмур сиділа біля Еміра в одному халаті. Їй стало ніяково в такому вигляді трапитись на очі його дружині, але здається Джансу було байдуже, так як жінка посміхнулася і звернулась до Еміра:
— Любий, ти ж не забув, що ми сьогодні розриваємо шлюб? — вона це говорила таким тоном, неначе розлучення — буденна справа, яку всі сприймали спокійно.
— Звичайно не забув, — щиро посміхнувся Емір — Але ти в свою чергу не забудь запросити мене на своє весілля з Берком.
— Так, звичайно. До речі, Ягмур, ти теж отримаєш запрошення від мене. Буду рада бачити тебе з Еміром, — Джансу виразно глянула на дівчину, звертаючи увагу на халат.
— Це не те про що ти подумала! Але я буду рада прийти... — Ягмур так зніяковіла, що її щоки трохи покрились рум'янцем. А от Еміра схоже все влаштовувало, від був повністю задоволений діалогом.
— От і добре, — Джансу ще раз мило посміхнулася і пішла.
— Так от, про що ми? — продовжив розмову Емір.
— Чому ви розлучаєтеся з Джансу?
Чоловік зазирнув прямо в очі Ягмур. Від цього їй стало так не по собі, що довелося відсунулась подалі.
— Ми розлучаємось, тому що Джансу, нарешті, знайшла того, з ким хоче мати сім'ю. У нас був шлюб за розрахунком, але ми жили як добрі друзі. Вільні стосунки, так сказати.
— Як можна одружуватись за розрахунком? По-моєму це неправильно — дівчині ситуація була настільки незрозумілою, що здавалося б краще взагалі не одружуватись, ніж робити це в такий спосіб.
— Мене мої батьки виховували так, що на першому місці у мене стоїть сімейний бізнес. Уже з малечку мене вчили заробляти гроші, щоб я знав їм ціну. Все, що я хотів в дитинстві, таке як іграшки, якісь солодощі, кишенькові гроші... Я мав заробити у батьків. Нічого мені не давалося просто так. Я виконував якісь домашні справи, допомагав у всьому батькам і чим старшим я ставав, тим важливішою була моя робота. Мене виховували так, щоб я знав звідки все береться, тому розвиток сімейного бізнесу стоїть на першому місці. Сім'я Джансу її виховувала приблизно так само, але трохи м'якше. Наші батьки дружили і об'єднали свій бізнес за допомогою нас. Ми були зовсім не проти.
— А що буде з вашим бізнесом, коли ви розлучитесь?
Емір підбадьорливо усміхнувся дівчині, яка помітно засмутилася.
— Ми достатньо піднялися, щоб дати цьому раду.
По правді кажучи, Ягмур була здивована відвертістю Еміра. З кожним днем дівчина відчувала, як вони зближуються, хоча вона його підозрювала у всьому, чому тільки можна було підозрювати. На початку знайомства цей чоловік видався таким нестерпним, таким агресивним... А зараз лежить і мило посміхається. Може така поведінка і не характерна для нього, але Ягмур рада, що їхні стосунки справді налагоджуються.
Ягмур ще трохи побула в Еміра, привела себе в порядок, поснідала і вирушила додому.
По дорозі дівчині зателефонував Мурат. Його голос був стривожений і здавалося, що він чогось боїться.
— Ягмур, з тобою все добре? 
— Так, а чому зі мною має буде щось не добре? 
— Я тут подумав... Вибач, що я такий придурок, — Мурат говорив це так щиро, неначе те і робив, що розчаровував свою дівчину.
— Е-м, Мурате, все нормально. Я не вважаю тебе придурком. Слухай, а у тебе точно все добре? — з кожною реплікою свого коханого Ягмур ще більше нервувала. Це було незвично... Але зважаючи на те, що її пам'ять вирізала вчорашню ніч і викинула у смітник, то могло відбутися що завгодно. Та все ж Емір у своїй розповіді нічого такого не згадував.
— Так, все добре. Цей... Ягмур, ти не хочеш сьогодні розважитися? У мене є джакузі, хочеш проведемо час разом сьогодні ввечері?
— Так, звичайно! — зраділа Ягмур — Було б дуже добре!
— Чудово, тоді я чекаю на тебе після роботи. Доки приготую все як слід.
Точно... Робота. Ягмур згадала, що пора поїхати на фірму, бо робочий день давно розпочався. Тому дівчина сказала водію змінити маршрут.
Уже сидячи в своєму кабінеті, Ягмур відчувала, що знову починає боліти голова. Ох-х... Як же вона так необачно впустила в своє життя наркотики? Дівчина себе дивно почувала. Їй постійно хотілося того ароматного чаю, яким пригощала Лейла. Це бажання ставало дедалі нестерпнішим, але вона мусила тримати себе в руках.
Ближче до обіду на фірмі з'явився незваний гість, який заявив, що на нього чекають і він має підписати важливі папери. Ягмур почула стук у двері і до кабінету зайшов Аднан. Дівчина твердо підвелася із крісла і вказала на двері.
— Іди звідси! На тебе тут не чекали! Після того, що ти мені зробив, ще смієш заявлятися сюди?! 
Але Аднан не реагував на заперечення. Лише лагідно посміхнувся і як ні в чому не бувало сів перед Ягмур.
— Я тут у справі, яку до речі ти сама мені обіцяла.
— Якщо ти про сумісний проєкт, то це відміняється! Ти повів себе як дика свиня!— Ягмур продовжувала стояти і вказувати на двері — Я зараз викличу охорону і тебе виведуть звідси!
— Ну-ну, все добре, — Аднан заспокійливо постукав по столу і запросив дівчину сісти. Вона з небажанням погодилась. Лише взяла в руки смартфон і запросила Омера зайти.
— Я послухаю тебе тільки в тому разі, Аднане, якщо ти збираєшся вибачитися і сказати, що більше не з'явишся у моєму житті! Я на тебе заявлю в поліцію, так і знай! Твої наркотичні махінації зазнають краху.
— Чому ж так радикально? — чоловік продовжував бути люб'язним — Не треба ніякої поліції. А щодо моїх наркотичних махінацій... Що ти собі придумала? Я нічим таким не займаюся.
— Давай не будемо себе поводити, наче ти дійсно не виготовляєш бірборс! — випалила Ягмур і стукнула долонею по столу. Аднан лукаво усміхнувся краєчком губ.
— Але ж тобі сподобалось, правда? Перший раз завжди невдалий, але за другим разом ти повеселилась, правда? Можливо, навіть з Еміром розважилась.
Ягмур схопила найближчу папку і жбурнула нею у співрозмовника. Той лише засміявся і продовжив.
— А що ти думаєш, він не скористався тобою? 
Ягмур підвелася і прокричала:
— Так, все! Забирайся звідси! 
— Заспокойся, — Аднан почав підводитись і діставати щось із кишені — Ось відчуй цей дивовижний аромат. Думаю, ти оціниш.
Аднан розпакував пакетик із бірборсом і простягнув його в сторону дівчини. Ягмур дійсно не могла встояти... Цей аромат заманював її в свої тенета неначе гіпнозом... Але треба тримати себе в руках.
Нарешті, до кабінету зайшов Омер. Коли він побачив темний пакетик, простягнутий до Ягмур, неначе окам'яняв.
— Омере, радий тебе бачити, — Аднан натягнув усмішку — Приєднаєшся до нас?
— Як ти посмів принести цю гидоту до нашої фірми?! Іди звідси! — Омер розізлився, але здається йому був дуже знайомий порошок, протягнутий Аднаном.
— Омере... Вижени його звідси... Я вже не можу... — Ягмур задихалась. Вона так сильно намагалася стримати своє бажання знову прийняти бірборс, що їй стало погано. Дівчина не знала, куди себе подіти. Омер не вагався — взяв Аднана за комір і потягнув до виходу, а потім і до охорони. 
Ягмур видихнула з полегшенням. Невже це наркотична залежність? Ні, вона не може цього допустити і так опуститися. Дівчина випила склянку води і намагалася заспокоїтися.
Повернувшись назад, Омер запитав про те, що хотів від неї цей покидьок, тому їй довелося розповісти про договір, якому не судилося вкластися.
— Як тобі взагалі спало на думку робити з ним щось спільне? — Омер взявся за голову однією рукою і намагався якось поставити себе на місце начальниці, але збагнути логіки цього вчинку йому не вдалося.
— Я хотіла добитися його уваги в такий спосіб. Мені здається, він якось причетний до зникнення Меліс, — пояснила дівчина.
— Так і не вдалося щось дізнатися? 
— Ні. Але може якщо ми знайдемо загадкового брата Меліс, то можливо щось і з'ясуємо.
— Можу влаштувати тобі зустріч з адвокатом Халітом, розпитаєш у нього сама.
— Так! — Ягмур заплескала в долоні від радості, бо ідея дійсно була непогана — Ти будеш неперевершений, якщо влаштуєш цю зустріч.
Омер стримав обіцянку і через два дні Ягмур мала зустрітися із Халітом на фірмі. Він мав деякі справи, тому, нажаль, не міг раніше.
Залишок робочого дня Ягмур провела з Сінем. Дизайнерка показувала їй свої ідеї і дівчата вибирали кращі з них для нової колекції. Також вони розмовляли про всякі дрібниці. Ягмур дізналася, що Сінем в свої молоді роки має багато знаменитих знайомих, та є вельми впливовою в своїй сфері. Вона дивовижно швидко просувається в своїй кар'єрі, а все завдяки одному важливому дизайнерському конкурсу, який Сінем виграла і Меліс запросила її на роботу. Дівчина викладається на повну у всіх своїх роботах, адже вважає це справою, яка є її життєвою місією — додати у світ багато прекрасного одягу і зробити жінок впевненішими в собі. Ягмур не пам'ятала навіть, щоб вони колись з Адженою так само тепло спілкувалися, як сьогодні з Сінем. Аджена завжди була холодною і майже ніколи не ділилася своїми емоціями, амбіціями та планами на життя. За виключенням ситуації з Еміром. Після того, як подруга почала з ним роман, вона стала якоюсь зарозумілою, іноді навіть злою. Ягмур навіть відчувала, що вони потроху віддаляються один від одного. А з Сінем дівчина спілкувалася так, неначе вони знайомі вже цілу вічність.
Ягмур подумала, що зараз їй не вистачає людини, яка могла б свіжим поглядом оцінити її ситуацію, тому вирішила розповісти Сінем що насправді сталося з Меліс, про всі етапи її розслідування, а також про книгу, яку Ягмур писала для того, щоб краще відчути героїв. Сінем трохи подумала і сказала:
— А ти можеш прислати мені свою книгу, я б хотіла почитати все в деталях.
— Так, звичайно — без вагань погодилась Ягмур — Отримаєш на електронну пошту.
— Я дуже хочу тобі допомогти Ягмур, тому постараюся якомога краще зануритися у ситуацію — Сінем лагідно погладила Ягмур по плечах. 
Після роботи та цікавої розмови з Сінем, Ягмур їхала до Мурата додому. Він чекав на неї, обіцяв водяні розваги, тому Ягмур нетерпілося їх спробувати. По дорозі рудоволоска зателефонувала Аджені і розповіла їй все, що з нею відбулося.
— Отже, я думаю завтра піду до комісара Кендала і розповім йому нові деталі, а також докладу про наркобізнес Аднана, який потрібно перервати і знищити, — підсумувала Ягмур.
— Навіщо зайвими проблемами навантажувати комісара? — відмовила Аджена — Мені здається, що ти і так дала йому достатньо інформації.
— Так, але кожен, навіть дрібний, факт важливий. Я ж хочу знайти свою сестру, — Ягмур трохи нервувалася. Те, що фактів таки багато, а про Меліс ніяких новин її зовсім не надихало.
— Ягмур, роби що хочеш, але тримайся подалі від Еміра. Мені не подобається, що ти з ним спілкуєшся. Раніше ти його не переносила, але вчора він тебе врятував. Чого це раптом? — голос подруги був таким твердим, що здавалося, вона може зараз розпочати скандал.
— Так... — розгубилася Ягмур, в душі вона раділа, що Аджена не знає про ще деякі моменти зв'язку з Еміром — Але ти ж сама хотіла, щоб ми нормально спілкувалися. До речі, він таки розлучається із Джансу, вітаю, — це не було схоже на привітання. Ягмур неначе віддала Аджені останній бутерброд, який сама хотіла з'їсти. Якась досада переповнювала рудоволоску, хоча ніяких причин цьому, вона не знаходила.
— Справді?! Вони справді розлучаються?! — Аджена вибухнула як феєрверк.
— Так, але ініціатор Джансу, так як вона знайшла собі нового чоловіка.
— Я ж казала тобі, що так чи інакше Емір буде моїм! Ягмур, я не хочу тебе більше бачити поруч з ним. Не зрозумій неправильно, ми подруги, але чоловіками я не ділюсь. Навіть, якщо ти з ним просто спілкуєшся. Я хотіла налагодити ваші стосунки, щоб ви не бризкали отрутою один на одного, а не для того, щоб він тебе рятував!
— Але ж Аджено, невже було б краще, якби мене ніхто не рятував? — у Ягмур по тілу пронеслася хвиля розчарування, вона не вірила, що зараз спілкується із своєю кращою подругою. Аджена мовчала. Минуло трохи більше десяти секунд і подруга спокійно відповіла.
— Просто не заважай моїм планам, Ягмур, — після цих слів Аджена перервала зв'язок.
З неприємним осадом в душі, Ягмур прибула до Мурата. Він чекав на неї біля самого входу на подвір'я, а щойно вона вийшла з таксі, чоловік підхопив її на руки і пристрасно поцілував. Ягмур навіть не зрозуміла, як це сталося.
— Який же я радий тебе бачити... Відчути твій запах... — Мурат притулився обличчям до шиї дівчини, вдихаючи її аромат.
— Мурате, ти себе дивно поводиш сьогодні, — мовила рудоволоска — Неначе щось накоїв, а я про це не знаю.
— Все добре, справді, — збрехав він — Давай я віднесу тебе в джакузі.
Дівчина погодилася, та власне їй і не було куди подітися. Чоловік підніс Ягмур до зазначеного місця і обережно приземлив. Він зняв із себе одяг, залишившись в одних купальних плавках. Мурат потягнувся і до Ягмур, маючи намір зняти одяг з неї. Чоловік розстібнув топ і зняв його. Те саме зробив із спідницею. Коли він закінчив, дівчина залишилася у самому купальнику, який купила і одягла по дорозі сюди.
— Прошу вас, леді, до мого скромного джакузі, — Мурат вказав на величезне місце з водою, яке аж ніяк не можна було назвати скромним. Закохані увійшли у воду. Мурат відразу обійняв свою дівчину.
— Як ти провела вчорашній вечір? — запитав чоловік.
Ягмур забігала очима. Знову доведеться розповісти про те, як її врятував Емір. Навряд чи це хороша тема для розмови на побаченні, але брехати вона не хотіла, тому розповіла все, як було.
— Ягмур, після цього я точно знищу Аднана! І Лейлу також! — Мурат настільки вдало зобразив здивування від розповіді Ягмур, що у дівчини не виникало ніяких сумнівів.
— Мурате, годі тобі, я просто завтра здам їх у поліцію і все. Нехай правоохоронці розбираються у їхньому наркобізнесі.
— Але ж ти постраждала..!
— Все, — перебила Ягмур — Давай не будемо про це. Заради мене, давай більше не чіпати цю тему, добре?
Мурат мовчки з небажанням кивнув. Ягмур перевела тему і поділилася з коханим, які ж класні сукні придумала Сінем для нової колекції. Закохані довго сиділи і ніжились в гарячій воді, час від часу ласкаючи один одного то ніжними, то палкими поцілунками. Через деякий час Мурат дещо запропонував.
— Ягмур, тепер ще одна приємна частина водних процедур, — він говорив це з ентузіазмом, але дівчина від несподіванки витріщила очі — Ходімо зі мною.
Чоловік взяв її за руку, вивів з джакузі і повів в якусь кімнату. В тій частині дому Ягмур ще не була, але підійшовши до кімнати, запропонованої Муратом, вона відчула невеликий холод. Коли чоловік відкрив двері, дівчина побачила кімнату з басейном та шезлонгами, але це був неначе величезний холодильник, на стінах можна було де-не-де поспостерігати такі ж види як і в морозильній камері.
— Мурате, ти морж? — дівчина ледь затремтіла від холоду.
— Так! — посміхнувся він — Нумо зі мною, тобі сподобається!
Мурат схопив рудоволоску за руку і побіг до холодного басейну, потягнувши її за собою. Не дивлячись на крики дівчини, вони все ж таки пірнули у майже крижану воду. Ягмур відчула, що її кінцівки шоковані від того, що відбувається, але схоже Мурат почував себе прекрасно. Дівчина вирішила все ж підтримати його і поплавала з ним. Але довго, звичайно це тривати не могло. Ягмур, стукаючи зубами, вилізла з басейну.
— Ну як тобі? Освіжає, правда? — жваво запитав Мурат. Він також вийшов з басейну, приніс дівчині і собі великі рушники і вони сіли на шезлонги.
— Вибач, що я так часто зникаю, — несподівано сказав він. Ягмур трохи ці слова все ж насторожили.
— Мурате, що відбувається? Ти нічого не хочеш мені розповісти? — процокотіла зубами вона.
— Власне... Власне хочу, — голос  Мурата став серйознішим і твердішим — Я розповім тобі дещо, щоб в складній ситуації, якщо така виникне у наших стосунках, ти згадувала цю розповідь. Про це знає зовсім небагато людей, але тобі я розповім... Коли мені було п'ятнадцять, я закохався в одну дівчину. Її звали Чагла. 
— Звали?
— Так... Я зараз розповім, — чоловік помітно спохмурнів і подивився вгору — Вона була моєю ровесницею і ми таємно від батьків зустрічалися. Про це знав тільки Емір, який ненароком побачив нас під час поцілунку в темному кутку школи. У нас було кохання. Підліткове кохання, яке ми планували розвивати далі і побудувати свій дім та створити сім'ю. Я нікого не бачив крім неї. Ми настільки осліпли, що перестали бути обережними і батьки Чагли одного разу нас застукали, коли я обіймав її і цілував в шию... Після цього був скандал між нашими сім'ями.
— Але чому ви відразу не розповіли про свої стосунки рідним? Вони не підтримали б вас, бо вважали занадто юними? — дівчина трусилась від холоду, але настільки поринула у розповідь, що майже цього не помічала.
— Саме так, Ягмур. Чаглу забрали і відвезли в Анкару. Нам заборонили спілкуватися і це було дуже важко для нас, тому ми намагалися все ж підтримувати якийсь зв'язок.  А потім... Потім мої батьки сказали, що Чаглу збила машина і... і вона не вижила.
Ягмур охнула і прикрила долонею свої вуста. Мурат продовжив.
— Я дуже побивався за нею... Дуже. Минуло декілька років і я знову почав зустрічатись з дівчатами. Але обирав таких, які хоча б чимось нагадували Чаглу. Я не міг довго бути з ними, тому що правда брала гору — я розумів, що це не Чагла і просто розривав стосунки. Так, це не правильно. Але я так робив знову і знову, бо не хотів відпускати думки про неї.
Запала недовга тиша. Ягмур, після деяких роздумів перервала її.
— А чим схожа на Чаглу я? — запитала дівчина. Мурат лагідно посміхнувся.
— У тебе її посмішка і блиск в очах. А ще таке ж руде волосся, як у неї. Саме колір твого шовкового волосся привернув мою увагу на балу. Звичайно, після того, як ти перекинула купу бокалів.
Ягмур стало ніяково. З одного боку їй було шкода цього чоловіка, а з іншого... Відчувати, що на тебе дивляться і бачать Чаглу не найкраще, що може бути.
— Мурате... Я співчуваю твоїй втраті, справді, мені дуже шкода. Але те, що ти зараз мені розповів...
Ягмур запнулася, але Мурат її доповнив.
— Якщо ти зараз захочеш піти і пропустити через себе всю інформацію, я зрозумію. Головне, що ти зрозуміла мене.
— Так, дякую, — Ягмур відчувала розгубленість, а ще дикий холод. Рушник погано допомагав зігрітися, лише розповідь Мурата трохи відволікла її від холодних відчуттів, але зараз все повернулося.
— Буде краще, якщо я піду — сказала Ягмур. Мурат кивнув і допоміг їй зібратися.
Прибувши додому Ягмур все ще не могла відійти від почутого. Як би вона не старалася на цьому не зациклюватися — виходило паскудно. Дівчина старалася себе чимось відволікти, тому взялася за ноутбук і написання книги. За проханням Сінем, Ягмур відправила їй на пошту готові глави і почала писати нові.
Із глибоких роздумів над книгою Ягмур витяг дзвінок у двері. Дівчина пішла подивитися, хто це прийшов до неї у досить пізню годину, адже вже майже десята ночі. Коли рудоволоска відчинила, то нікого на порозі не побачила. Лише подарункову коробку середніх розмірів, яку хтось залишив біля дверей. Дівчина з цікавістю забрала її та занесла в будинок. Хто ж це підніс їй подарунок, та ще й вночі? Невже Мурат? Але чому він не зробив цього раніше..? Довго тягнути Ягмур не стала. Вона розв'язала стрічку, різко видихнула і потягнулася до кришки. Але ніхто не обіцяв, що цей сюрприз буде приємним. Дівчина відкрила кришку і підскочила від страху...