Глава 8

Для Ягмур, звичайно, стало загадкою, як Емір може визначити хто злочинець, якщо навіть вона, автор книги, не розуміє. Так, читач може іноді знаходити в творі доволі цікаві речі. Настільки цікаві, що навіть автор міг і не підозрювати про це. Подібне відбувається в школах на уроках літератури під час аналізу твору — далеко не факт, що письменник мав на увазі те, що розповідає вчитель. Цілком можливо, що автор просто придумав цікаву історію, з невеликим повчальним змістом і вирішив поділитися нею з іншими. А читачі настільки уважно познаходили ( а можливо і придумали ) деталі , що тепер вважають твір геніальним.
Так от і Ягмур з нерозумінням дивилася на Еміра і вимагала пояснень.
— Я тобі не скажу свій варіант, — відмовив чоловік — Ти можеш бути шокована. Я перевірю цю інформацію, а потім поділюсь з тобою.
Ягмур обурилась:
— Ти або знущаєшся наді мною, або...
— Або не хочу тебе засмучувати. Вір мені, ми союзники, не забула?
— Союзнику, а як ти взагалі дізнався, що у мене був нічний гість?
Емір підвівся.
— У мене є від тебе невеликі секрети, — сказав він — Які, можливо, розкрию пізніше.
Ягмур теж підвелася. Вона була готова його зараз побити, адже більш ніж впевнена, що цей чоловік просто знущається над нею.
— Ягмур, у мене є до тебе декілька запитань, до речі.
— Які ще запитання? Це у мене зараз їх купа!
— Я тут прочитав у твоїй книзі... Е-м-м... — Емір нервово засміявся — Я вже не буду зупинятися на тому, що ти виставляєш мене ледь не ворогом всього світу... Ні. Мене от що цікавить: а що за прикраси ти повинна у мене вкрасти?
Ягмур почервоніла і опустила очі. Оце так... Класний план крадіжки прикрас. Просто геніальний! Написати все в книзі і дати прочитати Еміру. Хоча вона і не знала, що він взагалі якимсь чином з'явиться в її домі... Але це нічого не змінювало. Він про все дізнався.
— Ти все прочитав, там написано, — пробурмотіла Ягмур. 
— Так, я все прочитав, але хотів почути ще й від тебе. Твоя книга зараз заміняє щоденник дванадцятирічної дівчинки, яка записує все, що можна. То як, будеш красти у мене прикраси? Якщо хочеш можу привести тебе у свій кабінет, а потім вийду, наче нічого не підозрюю і зроблю вигляд, що нічого не помітив.
— Еміре, це не смішно. Я справді не знаю, що мені робити. Мене загнали в глухий кут. Ти ж сам все прочитав. Я навіть написала про агенство, яке мене жахливо напружує — дівчина подивилася в очі Еміра, шукаючи там якусь підтримку. Чоловік спокійно дивився на неї. Було видно, що його зовсім не хвилюють прикраси, це був лише привід для підколу. 
— Справді хочеш знати, що за агенство? — Ягмур кивнула — Якщо потрапиш туди, наврядчи тобі там сподобається. Всі моделі, яких ти бачила на показі за власним бажанням працюють в ще одній сфері, якщо це можна так назвати, бізнесу, під назвою бордель. Звичайно, для окремого кола клієнтів. Аднан із Лейлою непогано спілкуються, тому вони знають як провертати незаконний бізнес.
— Як моделі погоджуються на таке? — скривилася Ягмур.
— Коло клієнтів досить солідне, складається із заможних людей. Для тих дівчат непогана можливість знайти собі хорошого жениха, хоч і років на тридцять старшого. Деяким це вдалося.
— Розкажеш про дівчину, яку ти витягнув з борделю? 
Емір закотив очі. Цього разу, він навіть намагався приховати роздратування, але це погано виходило.
— Ти не відстанеш від цієї теми, так? Тобі обов'язково потрібно це знати?
— Так, Еміре... Якщо раніше, я тебе в чомусь підозрювала, то цього разу мені просто дуже цікаво. Та дівчина, це ж Ебру, так? 
— Це Ебру. Все. Я більше нічого тобі не скажу.
Ягмур невимушено надула губи. Емір почав оглядати кімнату і звернув увагу на камінь із запискою, який лежав на тумбочці. Чоловік взяв записку в руки і прочитав.
— Це щодо прикрас... — пояснила Ягмур.
— Я зрозумів... — задумався чоловік.
— Ти злишся, через те, що я погодилась? — Ягмур запитала так обережно, неначе боялась, що Емір вибухне гнівом, навіть не зважаючи на байдужість в його очах.
— Ні, зовсім не злюсь. Але я думаю, що віддавши їм прикраси вони навряд чи тобі щось розкажуть.
— Неправда! — заперечила дівчина — Селім обіцяв мені, він все розповість.
Емір іронічно усміхнувся. Він поклав записку і почав повільно обходити Ягмур по колу.
— Знаєш, ти дуже наївна дівчина. Я не кажу, що це погано, але це і не добре. Поясню чому: тобою легко скористатися, можна маніпулювати, ти довірлива і це не завжди позитивно відображається в подальшому. Але в той же час, ти добра, від тебе не можна чекати підлості, до речі, так само як і ти не чекаєш її від інших, у тебе велике серце. Але твоя наївність іноді спонукає тебе на нелогічні вчинки.
— І що ти пропонуєш? Я така. І нічого не можу зробити з цим.
Емір зупинився і оглянув дівчину знизу вгору. 
— Хочеш навчу тебе не довіряти людям? Це справді корисно. 
— Не хочу. Мені і так подобається мій спосіб життя.
— Слухай, я не хочу, щоб ти знову потрапляла в халепу і довіряла таким людям, як Селім. Можу запропонувати нагороду, якщо даси мені змогу допомогти тобі побороти довірливість.
Ягмур трохи зацікавила дана пропозиція, саме через винагороду. Було б не погано її отримати, наприклад у вигляді відповіді на її запитання.
— А яку винагороду пропонуєш?
— Розповім тобі все про Ебру, якщо тобі вже так кортить — без жодних роздумів сказав Емір.
Ягмур задумалася. В принципі, що такого страшного може зробити Емір? Аж нічого. Нехай робить що хоче, головне, що в кінці він все розповість.
— Тоді згода.
— Чудово. Ось тобі перший урок. Я у твоїй книзі любовну лінію помітив... І прочитав, що ти зійшлась з Муратом, після того, як він тебе кинув.
— Кожен заслуговує на другий шанс, — почала виправдовуватися Ягмур — Тим більше.... Тим більше ми в той вечір ще не були парою, він міг спілкуватися з тим, з ким захоче.
— Це так. Але ти зараз просто шукаєш пояснення своєму необдуманому вчинку. Я тобі скажу, чому ти так зробила. Тому що піддалася своїм почуттям. Насправді ти не зовсім права. Я спостерігав в той вечір за вами, Мурат супроводжував тебе, але він, навіть не будучи твоїм партнером, не мав права кидати тебе саму так надовго. Я знаю, що надовго, тому що очей з тебе не спускав. Мене лише на мить відволікли і я втратив тебе з поля зору. Тоді і пішов тебе шукати. Подивися правді у вічі — Мурат просто проміняв тебе на легковажних дівчат. Той, хто кинув один раз, кине і другий. Запам'ятай це залізне правило. Люди рідко змінюють свій характер.
У Ягмур на очах наверталися сльози.
— Ти робиш мені боляче — сказала вона. 
Еміру стало трохи не по собі, коли побачив її сльози, тому він вирішив пригальмувати.
— А чому ти взагалі слідкував за мною? Тобі не було чим зайнятися?
— У такому великому клубі, з купою людей та ще й з таким ненадійним партнером ти могла потрапити у чергову неприємність. І ти в неї потрапила — голос Еміра став глибшим і спокійнішим — Слухай, Ягмур, я не думав, що ти так емоційно будеш реагувати на це. Я не хотів тебе образити, але це правда. Мій перший урок полягає в тому, що не треба довіряти зрадникам. Це найперше і найпростіше. Засвоїш ти це тоді, коли Мурат вчинить так знову.
— Він так не вчинить зі мною! Він не може! — прокричала Ягмур — І взагалі ти його друг, чому говориш це за спиною?!
— Мурат знає, що я розповідаю це багатьом дівчатам, з якими він хоче завести якусь пародію на серйозні стосунки. Він навіть «за». Тоді дівчатам хоча б не так боляче, коли він їх кидає, бо вони були до цього готові. Все, що я говорю за спиною, я можу сказати в обличчя, навіть більше. Будь певна. Тому Мурат про все це знає і наша дружба ще ніколи через це не страждала, як би дивно це не було.
— Мурат не такий, для чого ти мені це говориш?!
— Ти засвоїш цей урок, а потім ще будеш казати мені, що я правий. 
— Швидше б вже знайти Меліс! І покінчити з цією справою! — випалила Ягмур — Тоді нас більше нічого не буде пов'язувати!
Емір кивнув головою і легенько посміхнувся.
— Так, ми розкриємо цю справу. І ти права, нас майже нічого більше не буде пов'язувати. Я вже говорив, що працюю з тобою в парі тільки тому, що не хочу, аби ти копала під мене і не займалася марнуванням часу. А зараз мушу йти. У мене купа роботи, тому вдалих тобі справ — з цими словами Емір пішов, залишивши розгнівану Ягмур саму. Їй так не хотілося вірити словам цього чоловіка щодо Мурата, що готова була знайти будь-що, що може виправдати коханого. Але Емір і справді забагато на себе бере, чому він суне свого носа в те, що не стосується Меліс?
— Здається, я почала розуміти Еміра, коли лізла в його справи — сказала Ягмур. Але тут вона згадала одну важливу деталь: що робити з прикрасами, які потрібно завтра віддати Селіму? Емір вже все знає, тому вкрасти їх не вийде. Може забути про ці прикраси і просто ігнорувати Селіма і його банду? Але проблема в тому, що вони, швидше за все, таки щось знають про Меліс. Що ж робити? 
Ягмур підірвалася і побігла за Еміром, сподіваючись, що він ще не поїхав. Дівчина вибігла в одній піжамі на вулицю і прокричала Еміру, який вже сідав у машину.
— Стій!!!
Чоловік на мить зупинився, а потім з цікавістю пішов на зустріч рудоволосці. 
— Що сталося? Невже визнала мою правоту і біжиш вибачатися? — глузливо запитав він.
Ягмур підійшла до нього і сказала:
— Еміре, будь ласка, віддай мені свої прикраси, — вона сама не повірила, що сказала це. Чоловік трохи подумав.
— Хм... А що мені буде за це? 
— Можеш попросити що завгодно. Але я хочу вже покінчити з цим. Віддати прикраси і отримати всю інформацію — рішуче заявила дівчина.
— Тобто ти впевнена, що тебе не обдурять?
— Так... — відповідь була невпевненою але повна надії.
— Добре, якщо приїдеш ввечері до мене разом із Адженою, то віддам тобі ці коштовності.
— Це і є твоє бажання натомість? Просто привести з собою Аджену?
Емір засміявся.
— Ні, це лише додаткова умова. Я ще подумаю, що хочу натомість, а потім скажу.
— Сподіваюся на твою адекватність.
— Не сумнівайся — Емір підмигнув і пішов до машини.
Після від'їзду Еміра Ягмур почала думати, як привести з собою Аджену. Вони не дуже добре попрощалися минулого разу. Як вихід, дівчина обрала відвідування університету сьогодні, бо за період роботи на фірмі, на пари Ягмур ходила дуже рідко.
Звичайно Аджена знаходилася університеті. Ягмур пощастило — подруга була в хорошому гуморі і поводила себе як нічого й не сталося. «Оце я себе накрутила!» — подумала Ягмур.
— Мила, я зараз тобі таке розкажу! Ти своїм вухам не повіриш! — Аджена неначе готова була підстрибувати до самого даху від радості.
— Говори, мені справді цікаво, — Ягмур подумала, що це якось пов'язано з Еміром, тому що швидше за все у них було дуже хороше побачення.
— Емір! Він такий милий, такий пристрасний!
— О, ні... Аджено, тільки не говори, що у вас щось було..!
— А що тут такого? Ну і що, що на першому побаченні? Мені здається це ніяк не впливає на стосунки. Так, ми з ним були до пізньої ночі, розважалися, розмовляли... аж поки йому не зателефонував якийсь Юсуф. Емір так кричав на нього, щось типу «Як ти міг допустити, що її налякали?», «Куди ти дивився, що він так далеко зайшов?», потім підірвався, швидко одягнувся і сказав одягнутись мені. Відвіз мене додому. Ще пам'ятаю, що в кінці, Емір сказав Юсуфу, що він молодець, що не пустив його далі. Я нічого не зрозуміла, але мені страшенно цікаво, що такого сталося. Емір був такий напружений і навіть злий. Хвилювався за когось.
Ягмур вирішила промовчати про свої нічні пригоди, бо Аджена із своєю ревнивістю, може неправильно зрозуміти.
— Аджено, а ти не хочеш сьогодні ввечері завітати до Еміра в гості? Я б теж хотіла налагодити з ним стосунки... Вони у нас не найкращі, ти знаєш. Якщо ти будеш з ним зустрічатися, то хотілося б якось виправити стосунки у кращу сторону.
— Звичайно поїдемо! Ти тільки побачиш, як він до мене казково ставиться, точно подивишся на нього з іншого боку! — здається від цієї пропозиції радість Аджени примножилась вдвічі. Але у бочці меду знайдеться ложка дьогтю. І ця ложка була вельми важлива.
— Аджено, а ти знаєш, що Емір одружений?
Вогонь радості подруги трохи згас, але здається, шлюб Еміра її взагалі не хвилював.
— Звичайно знаю, — посміхнулася Аджена — Але це не надовго, можеш не сумніватися.
— Слухай, одружені чоловіки рідко розлучаються заради своїх коханок. Майже ніколи.
— У Еміра трохи незвичний шлюб. Не бійся, я про нього стільки цікавої інформації накопала, що знаю, на що йду.
— А що у цьому шлюбі такого незвичайного? — у Ягмур з'явилася надія, що може хоча б хтось відкриє їй таємницю, яку не хотів відкривати Емір.
— Розумієш, Емір і Джансу... Не кохають один одного. Їхній шлюб фіктивний і живуть вони просто як хороші друзі в одному домі. Емір зустрічається, спить з ким захоче, так само як і Джансу.
Ягмур аж скривилася. Це було якось бридко для неї, такі речі... Не нормальні.
— Чому цей шлюб фіктивний? Навіщо одружуватись без любові?
— Це було дуже давно, ледь їм виповнилося по вісімнадцять, — відмахнулась Аджена — Їхні батьки так хотіли об'єднати свої сімейні справи, що вирішили одружити своїх дітей. Ті були друзями ще з дитинства і самі бачили у цьому шлюбі вигоду. Вважали кар'єру, просування бізнесу і гроші важливим етапом, тому були не проти. Але живуть вже сім років без дітей. У кожного своє життя і їх це влаштовує. Їхні батьки не знали про це п'ять років. Історія банальна, здавалося так вже не роблять. Але як виявилося, роблять.
— Якщо батьки вже знають, то чому б їм не розлучитися, якщо вони не кохають один одного?
— Їм комфортно і так. Звикли до такого способу життя. Але це не важливо. Важливо те, що я змушу Еміра подати на розлучення — Аджена задоволено подивилася вгору. Ягмур було не зрозуміло, що для людей кар'єра може бути аж настільки важливою. Їй так хотілося прокоментувати, але врешті, вона просто вирішила в це не лізти.
Вже ввечері Ягмур і Аджена завітали до будинку Еміра. Їх зустріли дуже привітно, щоправда, Джансу не було вдома. Аджену це дуже радувало, а Ягмур насторожило. Емір, разом із своїми чарівними гостями сидів за столом, де всі вечеряли. Час від часу чоловік цілував Аджені руки, щічки, губи... Ягмур в якийсь момент була готова встати і піти, але трималася з останніх сил. Це видовище для неї було неприємним. 
Звісно, вона рада за подругу, адже та щаслива. Але факт специфічного шлюбу Еміра стояв перед очима.
— Я рада, що ви з Ягмур поладнали, — посміхнулася Аджена — Для мене це важливо.
— Ти не уявляєш, як Я радий, що Ягмур... З'явилася у моєму житті — Емір це сказав із деяким сарказмом, але чомусь здавалося, що в цих словах є якась невелика доля правди. Ягмур єхидно посміхнулася у відповідь. Емір оцінив копіювання його міміки.
Раптом, у Аджени задзвонив телефон. Коли вона побачила номер, її настрій миттєво змінився в гіршу сторону, вона навіть, стала якась роздратована.
— Я ж просила не телефонувати мені! — грубо відповіла Аджена — Виконуй свої обов'язки як слід!
Декілька хвилин дівчина послухала свого співрозмовника, а потім з чимось погодилася, поклала слухавку і раптово підвелася.
— Мені потрібно йти. Вибачте, це дуже важливо — сказала вона. За нею підвівся і Емір.
— Мила, давай я тебе відвезу, — люб'язно запропонував він.
— Ні, не треба — Аджена так не ввічливо це заперечила, що здавалося, в неї якісь проблеми, про які вона не хоче говорити — Я сама поїду. Візьму таксі. Все, я пішла.
Аджена швидко поцілувала Еміра в губи і пішла так, що ніхто навіть не встиг її провести. У приміщенні залишився неприємний післясмак від цього.
Ягмур сиділа, кладучи шматочок ковбаси собі в рот. Вона підняла очі на Еміра і запитала:
— Ти пам'ятаєш, що обіцяв мені, якщо я приведу Аджену?
Емір посміхнувся краєчком губ і запросив Ягмур пройти за ним. Чоловік провів рудоволоску до свого кабінету, відчинив перед нею двері.
— Ти вже придумав, що хочеш натомість? — запитала Ягмур.
— Ні, я скористаюся цим у потрібній ситуації, коли мені потрібна буде твоя беззаперечна покірність, — спокійно сказав Емір, дістаючи обіцяні прикраси із шафи. Ягмур це трохи злякало. Хто там знає в якій ситуації йому захочеться скористатися своїм правом на бажання? Тут же назріло питання:
— А якщо я не виконаю того, про що ти мене просиш? Емір зміряв гостю своїм пронизливим поглядом і сказав:
— Тобі доведеться пошкодувати про це. І, повір, краще не знати як. Ти можеш злякатися, нажалітися Мурату і таке інше.
— Так, я знаю як ти вмієш змушувати шкодувати... — пробурчала Ягмур, простягнувши руку для того, щоб отримати прикраси. Чоловік зупинився перед протягнутою рукою.
— Я сподіваюся з тобою все буде добре, після того, що ти збираєшся зробити, — Емір віддав діадему і перстень — А ще ти переконаєшся, що я був правий і людям довіряти не можна. Моя думка залишається незмінною — це пастка для тебе. Може мені піти і віддати їх разом з тобою?
Як не дивно, але ця пропозиція зацікавила Ягмур, та все ж, вона відкинула її.
— Все ж, я піду сама. Щоправда, я думаю, Селім сьогодні ввечері сам до мене прийде.
Дівчина спіймала на собі тривожний погляд Еміра. Такий погляд давав зрозуміти — цей чоловік дійсно хвилюється. Але до чого йому це? Невже він готовий навіть похвилюватися, якби тільки Ягмур не приносила зайві проблеми? Принаймні, дівчина так думала. Але дещо їй ще не давало спокою... і це було важливо.
— Еміре, як ти дізнався що мене вночі налякали і чому приїхав посеред ночі?
Ягмур здалося, що Емір зараз закотить очі і знову не дасть відповіді, як він це часто робить. Але чоловік якось нетипово подивився на неї і повільно почав підходити ближче. Ягмур навіть не рушила з місця, просто впевнено дивилися йому в очі. Емір нахилився біля її вуха, ледь не торкаючись губами, і прошепотів:
— Я слідкую за тобою, дівчинко. Для того, щоб розкрити справу, ти мені потрібна жива і неушкоджена. За тобою потрібний постійний нагляд. Слухай те, що я кажу і будеш в безпеці.
Ох-х... Від цього голосу пробігли мурашки по тілу... Це було так... інтимно. Навіть незважаючи зміст який був у словах, це було так хвилююче. Можливо, просто через те, що заворожуючий голос Еміра пошепки звучав як чарівний музичний інструмент із дитячих казок, який завжди хочеться слухати. Ягмур відступила.
— Дякую за відвертість, але... Але я маю вже йти, — трохи розгублено сказала Ягмур.
— Нехай щастить. І пам'ятай, що я захищаю своїх союзників. А зараз мій союзник — ти.
Ягмур покинула кабінет, а потім і будинок. Коли вона їхала додому у неї ще залишилося те дивне хвилююче відчуття, яке прийшло до неї ще тоді, коли Емір знаходився занадто близько. Як взагалі можна було це дозволити? Ягмур старалася забути про подію якомога швидше. 
Поступово, її голову зайняли думки про те що, більш за все, у себе вдома вона зараз застане Селіма з своїми дружками, які будуть вимагати прикраси.