Глава 5

Знайти в собі сили набрати ще один номер було важко, але Ягмур взяла себе в руки і, попри короткочасні потемніння в очах, відправила свою геолокацію Мурату, а потім зателефонувала йому. Доки лише чутно гудки. Дівчина поклала голову на асфальт, а телефон — біля вуха. Прикривши очі, вона чекала на відповідь.
— Так, Ягмур — почулося через слухавку.
— Мурате, забери мене звідси... — слабким голосом вимовила дівчина.
— Я скоро буду — твердо відповів чоловік і поклав слухавку.
Ягмур лежала на боку і відчувала, як кров стікає по обличчю, а в очах злегка двояться і пливуть предмети, які і так були дуже слабо видимі через погане освітлення, що давав поодинокий ліхтар. 
Мурат не змусив себе довго чекати — приїхав швидко, а побачивши Ягмур у такому стані  підбіг до неї, присів і поклавши собі на коліна, шукав ознаки життя. Чоловік переконався, що дівчина в напівсвідомому стані, взяв її на руки, поклав у машину і рушив до найближчої лікарні.
Ягмур прокинулася пізньої ночі уже в палаті, поруч сидів Мурат і тримаючи її руку, ніжно і занепокоєно дивився на неї.
— Як ти? — запитав він — Зараз покличу лікаря.
— Ні, не треба... — хрипким голосом сказала Ягмур, намагаючись підвестися.
— Обережно, — Мурат допоміг дівчині сісти зручно — Тобі доки треба лежати, лікар сказав, що все нормально, нічого серйозного, але скажи мені, хто посмів? Я його з-під землі дістану!
— Мурате, дякую тобі... Ти не залишив мене...
— Ягмур, люба, як я можу тебе залишити? Добре, що ти відправила своє місцезнаходження, я б інакше довго тебе шукав. Зачекай, скоро повернуся.
Через декілька хвилин Мурат привів лікаря, який відразу підійшов до пацієнтки, оглянув її і сказав:
— Пані, вам потрібно добре відпочити, струсу мозку немає. Завтра прибуде поліція, дасте їм свої свідчення.
— Я не буду давати свідчення... — слабким голосом заявила Ягмур.
— Ягмур, ти що? — Мурат переглянувся з лікарем — Ми повинні знайти цього покидька! 
— Не треба, — дівчина знову лягла на подушку і на мить прикрила очі — Я здогадуюсь, хто це може бути. Злочинець просив мене більше не лізти в чужі справи. Я останній раз лізла у справи тільки однієї людини.
— Пане лікарю, якщо ви закінчили з оглядом пацієнтки, можете залишити нас? — попросив Мурат.
— Так, звичайно. Але пані, дуже добре подумайте з приводу заяви в поліцію.
Коли лікар вийшов, Мурат взяв Ягмур за руку і запитав:
— Чого я не знаю?
Дівчина мовчала. У неї не було особливого бажання розповідати про все, та й сил також. 
— Я можу сказати тобі лише те, що я ще раз була біля того будинку.
Мурат дуже здивувався.
— Я не буду зараз нічого запитувати і мучити тебе. Відпочивай. Але я обов'язково з'ясую хто і чому на тебе напав.
Ягмур лежала на подушці і дуже рідко відкривала очі. Біль по всьому тілу ще, звичайно, повністю не минув, навіть не зважаючи на знеболюючі. Сон охоплював її. Мурат погладив долоню дівчини, а потім ніжно поцілував її в лоб. Ягмур відчула теплий поцілунок майже крізь сон, але вона точно запам'ятала цей момент. Чоловік тихенько вийшов із приміщення.
Наступного дня Ягмур, пробувши в лікарні до опівдня, попросила Мурата відвезти її додому. Попри вмовляння лікаря залишитися ще, дівчина твердо вирішила завершити своє перебування у тих стінах. 
Коли Мурат привіз Ягмур додому, дівчина вже почувала себе нормально, до того ж, стіни рідного дому на неї дуже добре впливали.
Єдиною дивною деталлю були два чоловіки, які підходили до будинку Ягмур, немов хотіли зайти. Один з них здавався знайомим для дівчини, але вона бачила лише його спину. Напарник цього чоловіка обернувся, помітив машину і підозрілі типи додали темпу та зникли за рогом. 
Ягмур не надала цьому особливого значення, на відміну від Мурата. Але дівчина запевнила його, що це просто перехожі.
Уже за чашкою кави, Мурат не стримався і запитав:
— Ягмур, що відбувається? Скажи, може я можу чимось допомогти.
Дівчина на хвилину задумалася, але потім, все-таки, здалася і вирішила розповісти Мурату про Меліс. Після того, як Ягмур описала усі події, які відбувалися останнім часом, вона додала:
— Тому після всього цього, можу сказати, що зараз маю двох підозрюваних — це Омер і Емір. 
Мурат задумався на декілька секунд, а потім запитав:
— Чому ти думаєш, що Емір якось причетний до цієї справи?
— Тому що він поводить себе підозріло і агресивно! — рішуче заявила Ягмур.
— Знаєш, як спостерігач з боку, можу сказати, що до Еміра ти відносишся занадто упереджено. По суті, він нічого такого дивного і не зробив. Просто, вибач, але ти нахабно лізеш в його справи. Залиш його трохи у спокої.
Ягмур нервово видихнула.
— Може ти і правий,  але я вже не знаю за що хапатися. Я як потопаючий, маніакально намагаюсь схопитися за якусь соломинку...
— Тобі не вистачає холоднокровності, — продовжив Мурат — Я можу допомагати тобі, ти лише скажи.
Чоловік взяв обома руками маленьку долоню, яка лежала на столі і ніжно погладив пальцями. Дівчина трохи здригнулася, але руку не прибрала. Їй сподобалося приємне тепло, яке йшло від Мурата. Вона відчула, що про неї дійсно хтось турбується — це було дуже приємне відчуття.
Чоловік ще трохи побув у Ягмур, відволік її своїми веселими розповідями, а потім поїхав у своїх справах.
Дівчина, звичайно, вирішила на роботу сьогодні не йти, попередила, про свою відсутність. Ягмур взяла ноутбук і почала ретельно описувати кожну деталь останніх подій. 
Час пройшов швидко і так непомітно, що Ягмур, захопившись своїм твором, не з першого разу помітила, що хтось дзвонить у дзвінок на її дверях. Коли дівчина відкрила двері, побачила на порозі Еміра. Серце ледь не вискочило із грудей. Ягмур хотіла закрити двері перед його носом, але чоловік своєю ногою легко зупинив її і спокійно ввійшов. 
Уважно розглядаючи дівчину, Емір запитав:
— Хто крім мене підозрюваний у тому, що сталося? Мурат сказав мені, що на тебе напали. Я відразу зрозумів, що підозрюваний в цій ситуації саме я — гість єхидно посміхнувся, але у цій посмішці більше відчувалося співчуття, ніж насмішка.
— Крім тебе, у мене немає інших кандидатів — твердо заявила Ягмур.
Емір кивнув якимсь своїм думкам, по-господарськи сів на диван у вітальні.
— Слухай, я зрозумів тебе. Ти не відстанеш від мене, як би я не намагався тебе запевнити в тому, що не винен. Терпіти те, що ти постійно приділяєш мені свою надмірну увагу я довго не зможу, тому бачу лише один вихід із ситуації — давай я допоможу тобі у твоєму розслідуванні, а потім ми розійдемося і забудемо один про одного. Ти даси мені нормально дихати.
Ягмур сіла навпроти Еміра і оцінила його поглядом.
— Добре, я залишу тебе у спокої. Але вибачатися ні за що не буду.
Емір розсміявся:
— Звичайно не будеш, я і не чекав цього від тебе. Слухаю всі твої запитання, на все дам відповідь. Абсолютно чесно.
Ягмур ще раз підозріло оцінила поглядом Еміра, але сперечатися не стала.
— Хто для тебе Меліс? — запитала дівчина — Партнер по бізнесу. До речі, наскільки мені відомо, ти теж тепер є моїм партнером, так як працюєш на сімейній фірмі.
— Звідки ти знаєш? — насторожилася Ягмур. Емір грайливо клацнув язиком:
— Я Емір Картальоглу, у мене скрізь є свої джерела. Далі.
— Як ти думаєш, хто міг їй все це заподіяти? Чи міг це зробити Омер?
— Омер? А який у нього мотив?
— Він говорив мені про те, який щасливий обіймати високу посаду на фірмі... — невпевнено сказала дівчина.
— Не вважаю це мотивом. Прибравши Меліс, Омеру немає ніякої вигоди, тому що ваші батьки так чи інакше не затримали б його на тій посаді. До речі, вони вже це зробили, приславши тебе. Потрібно шукати більш вагомі причини. Але я можу сказати, що Меліс була в жахливих стосунках із Аднаном Далкиличем. Аднан через Меліс часто втрачає великі замовлення, тому що вона вміє переманювати до себе іноземних клієнтів.
— Аднан це також бізнесмен, який працює у нашій сфері? — перепитала Ягмур.
— Розумна дівчинка, — посміхнувся Емір — так це бізнесмен з великим стажем. Але тільки не думай прийти до нього так як до мене. Взагалі не раджу з ним самій зв'язуватися, можна потрапити у неприємності, якщо ненароком плюнеш йому в обличчя. Аднан спілкується тільки з окремими людьми, тому так легко не потрапити в його коло спілкування. Та тобі може і пощастить — він любить дівчат з екзотичною зовнішністю — Емір саркастично пройшовся поглядом по вбранню Ягмур, яке, як завжди, вирізнялося особливою унікальністю і яскравістю. Дівчина гордо підняла підборіддя:
— Будеш насміхатися над моєю зовнішністю? Не варто. Я, хоча б, не зливаюсь із сірою масою людей, які лише показують пальцями на тих, хто якось виражається і вирізняється з-поміж інших.
Емір на хвилинку замовк, а потім продовжив:
— Далі запитання будуть?
— Так. Як знайти Аднана?
Гість виразно посміхнувся і кивнув, немов чекав, що саме це питання буде наступним:
— Чоловік працює цілими днями, тому частіше за все на роботі та ділових зустрічах, — голос Еміра став більш серйозним і низьким — Але повторюю, не намагайся до нього потрапити самотужки. Він не оцінить. Будеш так само лізти в його справи, тебе не тільки поб'ють. Візьми в руки свої емоції.
— Добре, я попрошу Мурата, він допоможе.
— Швидко почала з ним спілкуватися? — поцікавився Емір.
— Він сам почав проявляти цікавість, а що?
Емір різко і коротко видихнув, подивився довкола, а потім прямо в очі Ягмур:
— Я б на твоєму місці не намагався б більше проводити часу з тими людьми, які швидко намагаються стати друзями.
— Що ти хочеш сказати? — насторожилася дівчина.
— Нічого, — посміхнувся Емір — Забудь, колись сама збагнеш. Скажи, коли зустрінешся з Аднаном, про що запитаєш у нього?
— Запитаю що йому відомо про мою сестру, постараюся вивести на чисту воду.
— От тому моє відношення до тебе відразу і пішло в мінус.
— Чому? — від обурення Ягмур ледь не підскочила — Що не так?
— Справді не розумієш? — підняв брови Емір — Добре, уявімо ситуацію: приходиш ти до Аднана і запитуєш те, що плануєш, а він тобі відразу все по полицях розкладає, в деталях описує свої стосунки з Меліс. А якщо він злочинець, то, мабуть, і зізнається в усьому. Цього ти чекаєш? Так от, такого не буде. Тут потрібно діяти по-іншому. Вийти з ним на контакт. І дуже обережно про все розвідати, можливо навіть так, щоб не про все запитувати його самого.
— І як ти це пропонуєш зробити? 
— Аднану колись урвався терпець і він запропонував Меліс об'єднатися і створити спільну колекцію одягу. Вона відмовилась, чим ще погіршила стосунки з ним. А ти, будучи акціонером компанії і можна сказати, займаєш місце сестри, можеш сама запропонувати йому створити колекцію. Якщо хочеш, можу влаштувати нам зустріч, познайомлю тебе з ним, якщо треба, то підкорегую ситуацію.
— Звідки ти все це знаєш? — ще більше насторожилася Ягмур — І чому я маю тобі вірити?
Емір нахилився до Ягмур і майже пошепки сказав:
— Тому що ти повірила аноніму, який надсилає тобі листи.
Для Ягмур це звучало як осуд. Але зараз вона лише скористалася ситуацією, щоб розпитати Еміра про все, що він знає. Дівчина навіть не думала вірити йому і прибирати із перших рядів підозрюваних. Вона була більш ніж впевнена, що саме Емір замовив напад на неї, аби Ягмур залишила його нарешті в спокої, а тепер прийшов і поводить себе як містер «вселенський спокій».
— Ти говорив, що не варто проводити більше часу з людьми, які намагаються швидко подружитися. А те, що ти зараз прийшов і пропонуєш мені допомогу у мене повинно викликати беззаперечну довіру, так? — засумнівалася Ягмур.
— А я і не хочу заводити з тобою дружбу, — Емір знову подарував свою єхидну посмішку дівчині — Я лише хочу позбавити себе від наївного дівчиська, яке вважає, що знає більше за інших і хоче бути в курсі абсолютно усіх моїх справ.
Ці слова трохи зачепили Ягмур, вона опустила очі. Емір помітив це і здається, став ще щасливішим від цього. Він підвівся, витяг з кишені візитку і поклав на маленький столик біля дивану.
— Ось, можеш турбувати мене дзвінками. Твій номер у мене вже є. Коли захочеш, тоді і влаштуємо зустріч з Аднаном. Якщо не хочеш — твій вибір, але згодом ти зрозумієш, що я був правий — чоловік підійшов до сидячої Ягмур, яка дивилася на нього з-під лоба і провів рукою по пасму її рудого волосся — Лікуйся і не перевтомлюйся.
Емір вже хотів іти, але пролунав дзвінок в двері. Відчиняти не довелося — до оселі зайшла Аджена.
Побачивши Еміра вона зупинилася і трохи розгубилася, а коли Ягмур показала себе, подруга взагалі ледь не заціпеніла.
— М-мила, хто це з тобою зробив? І чому у тебе двері відчинені? — занепокоєно запитала вона, а потім різко підійшла до Еміра — Ти якось причетний до цього?
Чоловік повільно перевів подих, а потім взяв руку Аджени і поцілував її.
— Минулого разу, наше знайомство не виділялося приємними емоціями. Почнімо спочатку, я — Емір Картальоглу.
— Аджена Кайя. Мені повторити своє запитання? — холодно відповіла дівчина.
— Люба, — втрутилася Ягмур — Все нормально, не треба так вороже ставитися до Еміра.
Емір із неприхованим здивуванням подивився на рудоволосу дівчину.
— Ми більше не будемо чіпати його, — продовжувала Ягмур — До того ж, він хоче допомогти.
— Ти віриш йому? — запитала Аджена.
Ягмур глянула на свого гостя, який продовжував здивовано на неї дивитися і невпевнено відповіла:
— Так, я йому вірю.
Аджена повернулася своїм корпусом до Еміра.
— Тоді приношу свої вибачення, я довіряю своїй подрузі, тому буду вірити тобі. 
— Не варто, — посміхнувся чоловік — До речі, Ягмур, Мурат згадував про якихось підозрілих типів, які ошивалися біля твого будинку, більше вони не приходили?
— Ем-м... Та ні, — сказала Ягмур — Я навіть не надала цьому значення. Думаю, це просто перехожі. А що?
— Та так, нічого, просто хотів дещо уточнити. Добре, тоді я піду вже. До зустрічі.
Після цих слів Емір покинув будинок.
— Звичайно, я йому не вірю! — затвердила Ягмур відразу, як Емір закрив двері.
— Що з тобою сталося?! — хвилювалася Аджена.
Ягмур коротко розповіла про останні події, чим викликала у подруги погане самопочуття.
— Ягмур, ти мене до нервового зриву доведеш, — сказала Аджена, наливаючи собі склянку води.
— Як ти можеш так часто потрапляти у неприємності? 
— Я не знаю...  Останнім часом все якось по похилій лінії пішло. Як думаєш, варто дозволити Еміру організувати зустріч з Аднаном?
— Я думаю, що тобі більше не треба в це втручатися. Нехай поліція розбирається, це їхня робота. У тебе і так купа неприємностей, через те, що сама хочеш усе з'ясувати — відмовляла Аджена.
— Так, але поліція не принесла мені ніякої звістки. Мабуть, доведеться розказати їм все, що знаю.
Аджена промовчала. Раптом, до Ягмур хтось зателефонував. З невідомого номера. Дівчина взяла слухавку:
— Так.
— Сьогодні ввечері, рівно о сьомій годині, будь в парку, що біля твого дому, недалеко від фотану. Сама.
Невідомий відразу обірвав зв'язок. Ягмур сиділа і лише кліпала очима. Вона розуміла, що це той самий анонім, але йти з ним на зустріч самотужки дівчина не хотіла. Тим більше вона відчувала біль від забоїв і якщо буде якась небезпека, навіть втекти може бути важко.
— Що сталося? — запитала Аджена.
Ягмур не хотіла ще й Аджену вплутувати у справи з невідомим, тому що її могли б чекати такі ж самі неприємності. Подрузі досить уже знайомства з Еміром.
— Та так, нічого, все добре — посміхнулася Ягмур.
Подруги ще довго сиділи і спілкувалися, а коли Аджена пішла Ягмур почала готуватися, до походу в парк. Вона взяла візитку Еміра і зберегла собі його номер. 
Дівчина вже налаштувалася на зустріч з Аднаном, але спочатку потрібно зустрітися з анонімом.
Ягмур несміливо покинула будинок і пішла до парку. Дорогою, вона обдумала всі найгірші варіанти подальшого розвитку подій. Коли дівчина підійшла до фонтану її майже відразу зустрів невисокий смаглявий молодий чоловік, з трохи кучерявим чорним волоссям та пишними вусами.
— Привіт, Ягмур — привітався він.
— То це ти той невідомий, який присилає мені листи? — сказала дівчина, зробивши крок назад.
— Так, це я — легенько посміхнувся чоловік — Ходімо зі мною.
— Куди? — насторожилася дівчина —Слухай, я навіть імені твого не знаю, куди я буду з тобою йти?
— Селім. Все, от і познайомилися. Ходімо зі мною, обіцяю, нічого тобі не заподію — люб'язно мовив чоловік. Ягмур несміливо погодилася.
Селім провів її до своєї машини і відвіз до якогось непримітного місця. Це був старий склад, яким, очевидно, ніхто не користувався. 
Селім пропустив дівчину першою до приміщення, а потім з гучним звуком закрив двері. Ягмур перелякалася — вона побачила чотирьох молодих чоловіків, які виглядали як злочинці: всі були з недружелюбними виразами обличчя, одягнені в темний, місцями шкіряний одяг, у двох з них були пляшки пива в руках.
— Ти куди мене привів? — трохи запанікувала Ягмур.
— Ч-ч-ш-ш, все добре, — сказав Селім — Хлопці, будьте люб'язними з гостею. Отже, перейдімо до справи. — чоловік помітив страх в очах дівчини — Я голова цієї команди, тому нічого з тобою не станеться.
— Команди? Хто ви такі? 
— Я привів тебе для того, щоб познайомити з своїми хлопцями. Берк, Киванч, Арас і Деніз — чоловіки по черзі кивали головою, щоб Ягмур могла їх розрізнити — Ти повинна знати своїх помічників. Саме ми вивели тебе на усіх твоїх нових знайомих, в більшості, звичайно, це зробив я. Маєш відплатити.
Ягмур різко повернулася і спробувала відчинити двері, але Селім їх замкнув. Киванч підійшов до Ягмур, схопив дівчину за талію і потягнув назад. 
— Відпустіть мене! — кричала вона.
Селім засміявся:
— Ти неправильно мене зрозуміла. У нас послуга за послугу. Але не те, про що ти подумала, заспокойся.
— Що вам від мене треба? — нервувала Ягмур — Я не просила у вас ніякої допомоги, тому нічого вам не винна!
Несподівано, з-заду підійшов Берк і сказав:
— Але ми ж не просили, щоб ти обов'язково прийшла в парк. Ти сама прийшла, ніхто силою тебе не тягнув, — чоловік посміхнувся — Наївна дівчинка.
Ягмур зрозуміла, що сперечатися з ними зараз безуспішно. Вона сама, а їх багато. Треба якось виходити з цієї ситуації. 
— Що ви хочете? — запитала Ягмур.
— Хочемо маленьку дрібничку, — продовжив Селім — Так як ти вже знайома з Еміром, тобі може бути нескладно проникнути до його будинку. У нього в кабінеті є куточок із цінними речами. Старовинними речами. Там можна знайти прадавній дорогоцінний перстень і діадему. Надзвичайно цінні речі. Принеси нам їх. 
— Я не буду нічого красти у Еміра! — заперечила дівчина.
— Ти і не будеш красти. Просто допоможеш нам трохи набити наші кишені, — втрутився Арас — Знаєш скільки дадуть за ці прикраси?
— Вас тільки гроші цікавлять? Може вам просто заплатити і розійдемося? — запропонувала Ягмур — Повторюю, я не збираюся нічого красти!
— Е-е, ні, — відмовив Селім — нам потрібні саме ті дві прикраси. Більше нічого. У відповідь ми будемо і далі допомагати тобі із розслідуванням.
— Я не хочу, щоб ви більше мені допомагали! Сама якось впораюсь, дякую!
— Ми передбачили таку відповідь, — посміхнувся з-заду Берк — Тому якщо не зробиш, що кажемо, з тобою можуть статися невеликі неприємності. Бачу, тебе недавно били і синці не зійшли. Може хочеш і ще? Ягмур  нервово оглядала приміщення — величезний склад, але втекти буде важко, тому що ці п'ятеро легко зловлять її, тим більше на своїй території.
— Я так і не отримала відповідь на своє запитання, — заявила Ягмур — Хто ви? І звідки знаєте так багато інформації? Ви ж знаєте Меліс. Де вона? 
— Все, що ти маєш знати, це те, що ми не хочемо тобі зла. Навпаки, лише допомагаємо і будемо допомагати. І просимо лише про маленьку дрібничку — дістати нам дві прикраси — пояснив Селім.
— У мене є час подумати? — запитала Ягмур.— Ти не вийдеш звідси, доки не оголосиш своє рішення — твердо мовив Деніз — Якщо відмовишся, допомагати тобі ніхто не буде, плюс до всього отримаєш регулярні маленькі прикрощі. Але тобі ж важлива допомога у пошуку сестри, чи не так? Ти не зможеш упустити таку можливість. Покличеш поліцію, інформації більше не буде.
Ягмур дуже вагалася. Але у неї доки не було іншого варіанту — довелося погодитися. Занадто багато інформації вона отримує від них, можливо вони знають щось і ще, але тримають ці козирі при собі.
— Чудово, — кивнув Селім, різко діставши десь із заднього карману ніж.
Ягмур відійшла назад. 
— Та не бійся ти, — сказав Селім — Візьми цей ніж, може знадобитися.
Тремтячою рукою дівчина взяла зброю. Вона помітила на ножі узори та зображення вогню.
— Зроби це якомога швидше. А тепер я відвезу тебе додому — Селім відчинив двері і Ягмур поспіхом покинула склад.
Цілу ніч після цього Ягмур не могла нормально заснути. Їй зовсім не хотілося ні спілкуватися з Еміром, ні мати з ним щось спільне, ні, тим паче, щось у нього красти. «Так і знала, що добром не закінчаться ці анонімні листи» — думала Ягмур. Після невеликих роздумів, дівчина твердо вирішила піти в поліцію. Заснути так і не вдавалося, тому письменниця знову сіла за свій детектив.
З самого ранку, так і не стуливши очей, Ягмур відправилась у поліцію. Розповівши все, що сталося комісару Кендалу, Ягмур трохи з острахом, чекала на його відповідь. Звичайно, навіть тут дівчина дещо приховала, а саме погрози і прохання Селіма та його хлопців. Їй здалося, що цим вона зробить лише гірше, у всякому випадку для себе. Тому виставила аноніма, який надсилав листи простим чоловіком, з яким вона недавно познайомилися. Кендал замислився, а потім сказав:
— Я не буду у вас запитувати, чому ви мовчали стільки часу, але врешті, ви розповіли, що є дуже добре.
Комісар підвівся і підійшов до своєї, так званої, «стіни злочину». На цій стіні були факти, які зафіксовані на папері, фотографії деяких людей, причетних до справи, у тому числі Ягмур і Меліс, а також різні малюнки і стрілки. 
Кендал уважно розглядав все це, його і так поморщене обличчя утворювало ще більше складок, через замислений погляд, а наполовину сиве волосся надавало більш серйозний вигляд чоловікові, який ретельно вивчав стіну. Врешті, Кендал повернувся до Ягмур і сказав:
— То як, ви погодилися піти на зустріч з Аднаном Далкиличем?
— Ще ні, але думаю прийняти пропозицію.
— Ви принесли листи з собою?
— Так, звичайно — Ягмур дістала все, що їй присилав Селім, включаючи запрошення на бал.
— Чудово. Я все проаналізую і дам вам знати — комісар знову сів за стіл і почав діставати якісь папери.
Ягмур попрощалася і залишила комісара самого. Вона вийшла із поліцейського відділку і зайшла у невелике кафе, що було навпроти. Нарешті, Ягмур зважилася зателефонувати Еміру.
— Я так і думав, що ти погодишся — сказав чоловік відразу, коли взяв слухавку.
— У мене був вибір? — сумно запитала дівчина. 
— Я все зроблю, заради свого спокою, — посміхнувся Емір — тоді зачекай трохи, я домовлюся з Аднаном і скажу тобі час і місце.
— Добре, буду чекати.
Ягмур поклала слухавку. Вона замовила собі невеликий обід і вирішила поїхати на роботу, адже не так давно дівчина приступила до своїх обов'язків, не можна було так просто все залишати, тим паче, самопочуття вже було набагато краще, незважаючи на забої, на які дівчина вже майже не звертала уваги.
Коли Ягмур зайшла до свого кабінету, Омер, який відчував себе майже босом зручно влаштувався там.
— Я ж виділила тобі інший кабінет — твердо сказала дівчина, побачивши чоловіка.
Омер зніяковів, але потім звернув увагу на сліди побоїв, які були на обличчі начальниці. 
— То он чому тебе не було на роботі... — Омер підірвався і підійшов до Ягмур.
— Якщо ти йдеш до виходу, то я рада, що так швидко мене зрозумів.
— Хто це зробив? — трохи занепокоєно запитав Омер.
— Я не знаю. Але підозрюю — Ягмур тримала Омера на відстані, але він явно хотів наблизитись.
— Ти говорив мені, що хочеш дізнатися, що сталося з Меліс. Щось дізнався?
— Так, дізнався, до речі — серйозно сказав Омер.
Ягмур не очікувала, що відповідь буде позитивною, тому вона запросила Омера сісти на диван і з цікавістю попросила продовжити.
— Меліс уклала договір з вашим братом, щось типу... Коротше, якщо з Меліс щось станеться всі її акції переходять вашому брату. Але я не розумію, чому ваші батьки і так не виділили йому акцій, адже я, наприклад, його ніколи тут не бачив. Та й взагалі не знайомий з ним, Меліс нічого про нього не розповідала.
— Так стоп... — Ягмур важко перевела дихання — Ану ще раз. Який брат?
— Ну, ваш брат. Рідний брат — запевняв чоловік.
— Омере, у нас ніколи не було брата! Принаймні, я його ніколи не бачила! 
— Тобто ти хочеш сказати, що у ваших батьків лише двоє дітей?
— Так! Саме це я і хочу сказати! — майже кричала Ягмур — У моїх батьків є лише я і Меліс!
— Може ти просто чогось не знаєш? — припустив Омер.
Запала тиша. Ягмур переварювала всю подану інформацію. Наявність невідомого брата її приголомшила, але одне запитання таке просилося вийти назовні:
— Омере, а звідки ти взагалі про це знаєш? — Ягмур недовірливо подивилася на чоловіка, очікуючи, що він зараз опустить очі і всі ознаки брехні будуть яскраво виражені, але Омер відразу і дуже впевнено відповів:
— Учора я відпочивав із своїм хорошим знайомим. Його ім'я Халіт і він адвокат Меліс. Ми завели розмову про неї, про те як дивно, що вона зникла і таке інше. Халіт сказав, що ще дивніше, що за декілька місяців перед цим, вона уклала цікавий договір, але потім різко замовк. Мені здалося, що це щось важливе і я вирішив йому трохи розв'язати язик. Підливав потроху коньяк, доки він не розповів про цей договір з братом. Але навіть п'яний він все зрозумів, сказав, що ніколи більше пити зі мною не буде. Як би я не старався, але ім'я вашого брата мені так і не вдалося дізнатися.
Ягмур сиділа максимально приголомшена від почутого.
— Нічого собі... — прозвучало з її уст — Як же мені хочеться знайти цього брата і зрозуміти, що відбувається! Адже у нього був прекрасний мотив!