Частина 3. Солярна символіка.

Зараз спробую перерахувати відомі мені та найчастіше вживані символи писанкарства. Перелік вочевидь не буде повним, не будемо про це забувати. Пильний читач легко зможе зауважити мені про недостачу тих символів, які відомі йому особисто. Але треба розуміти, що не можна в цій статті описати всі символи, бо народна фантазія створила їх досить велику кількість.

Я ж намагаюсь вивести лише певну формулу «мови» писанкарства, використовуючи основні «літери» цієї мови. Не варто забувати й ще про один нюанс. Символіка писанкарства в чомусь схожа на велику рухому картину, де окремі символи знаходяться у певній живій взаємодії, «перетікають» з одного в інший, доповнюють та продовжують один одного, дещо змінюють свою графіку в залежності від регіону та вигадки майстрині-авторки. Тому я вважаю за недоцільне перераховувати їх усі, а надаю лише обмежену кількість з певною класифікацією згідно зі значенням символів.

Чи всі назви писанок у цьому дослідженні надані цілком точно? Не впевнений. Але я намагався вживати назви згідно з вказаними наприкінці статті першоджерелами, лише іноді узагальнюючи цю інформацію.

Солярні символи

Почну з найважливішого, на мою суб'єктивну думку, символу. Це центральний символ світобудови, про який варто згадати окремо, Сонце. Сонячне світло – це ознака єдності, упорядкованості світу.

Сонце зображували на писанках різними спеціальними знаками – у вигляді кола, восьмикінцевої зірки, хреста, тринога, свастики, ружі. Ці зображення мали свої назви: восьмикутна зірка називалася трояндою; а троянди бували прості, бічні, повні, торцеві. Триніг – це зображення трьох променів, що виходили з однієї точки та закручені в один бік. Ще він називався тригвер, трикверт. Свастику ще називали сваргою, гачковим хрестом. Ось їх різні види.

Писанка «Сонце»

Зірка, Троянда (Ружа). Дві восьмикінцеві зірки на писанці – це знак сонця. У давнину зірку також пов'язували з Великою богинею, чий чоловік – божество неба, місяць. Стародавнє зображення півмісяця із зіркою символізує цю пару. В українському фольклорі зірочка – символ дівчини, місяць – символ хлопця.

Писанка «Зірка»

Зірку зображають по-різному. Вона буває п'яти-шести-семи-восьмикінцева. Шестикутна зірка з'явилася ще на початку Неоліту. Це знак шести сторін горизонту, але співвіднесених не із землею, а з небом. Це також знак року: дві половинки по шість місяців. Зображення шестикінцевих зірок поширені у традиційному різьбленні українців. Восьмикутна зірка часто присутня на українських вишивках та ткацьких виробах. Поєднує в собі косий та прямий хрести, а також лівосторонню і правосторонню свастику. У народній символіці – незмінний знак кохання. Подарувати писанку з Трояндою означало освідчитися в коханні.

Писанка «Зірка-троянда», восьмикутна зірка або «Алатир».

Писанка «Ружа»

Сварга чи свастика (ламаний, чи гачковий хрест). Позначає вічний рух. Назва має санскритське походження, означає «побажання добра». У багатьох культурах цей знак пов'язувався із сонцем та небом. Сварга, кінці якої закручуються проти сонця, означає деградацію, руйнування. Та сама, що закручується «за сонцем», символізує поступ, розвиток, рух до вдосконалення. Позначає Божу велич. Один із найстаріших знаків взагалі. Різновид Сварги – Млинок (Вітрячок), має кінці у вигляді лопатей. Сваргу можна розглядати як комбінацію Безконечників.

Писанка «Сварга»

Писанка «Вітрячок»

Дві писанки «Павучок»

Дві писанки «Панни»

Як бачимо, солярні символи мають найбагатші варіації. Але скрізь вони означають сонце у статичному вигляді («Зірки» та «Ружі») або сонце у його русі, що й підкреслюється завитками, гачками «Сварги» та «Павучка», лопатями «Вітрячка» та «Панни».