Пильні

Розділ 8. Тінь із минулого

Після тієї розмови Стів довго не міг заснути. Його ліжко, його кімната, навіть звук вітру за вікном — усе здавалося чужим. У голові лунав голос… низький, знайомий, але забутий.

— Ти знаєш, ким був твій батько насправді?..

Він сів на ліжко, задиханий. Руки — вологі. І не лише від поту: під нігтями — бруд. Хоча він спав. Нібито.

На письмовому столі щось лежало. Маленька, стара чорно-біла фотографія. На ній — чоловік у військовій формі, тримає малого хлопчика на плечах. І напис:
"Проект V-13. Об’єкт 4. Джонатан В."

— Це не може бути… — Стів потримав фото ближче. Цей чоловік — його батько.

Того ж дня він пішов у старий район міста, до кварталу, де вони колись жили. Там залишився лише один знайомий — пан Ґаррет, старий друкар, що колись дружив із його батьком.

— Ти ж розумієш, Стівене… — сказав Ґаррет, погладжуючи бороду. — Джонатан не загинув. Він зник. І перед тим працював не на військових. А на щось гірше.

— Що ви маєте на увазі?

— «Проект V-13» — це не просто експеримент. Це програма, яка мала створити надлюдей. І твій батько був не лише об'єктом. Він був одним з перших… хто вижив.

Стів відчув, як земля йде з-під ніг. Серце билося, як барабан.

— Отже… моя сила — не випадкова?

— Вона — спадкова, хлопче, — сказав Ґаррет. — І якщо ти думаєш, що твій дар — унікальний, то ти дуже помиляєшся. Бо ти не єдиний, кого створили

Владислав Витвицький

Подобається

#1797 в Фантастика
#355 в Бойова фантастика
#5205 в Фентезі
#793 в Бойове фентезі

У тексті є: вибір, таємниці, другий шанс

Відредаговано: 15.06.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись