Пильні
Розділ 7. Тріщина в довірі
— Ти міг його вбити, Стів. — Роуз говорила тихо, але в кожному слові звучала напруга.
Вони сиділи в покинутій аудиторії університету. Там, де ще недавно проходили пари, тепер обговорювалися вилазки, стратегії і ризики.
— Я не хотів, — сказав він, опустивши очі. — Але сила… вона вибухнула сама.
— Саме це мене й лякає, — втрутився Крістіан. — Ти стаєш сильнішим, а ми навіть не знаємо меж твоїх можливостей.
Маєрс мовчки дивилася у вікно. За ним — дощ і ніч. А в її очах — підозра. Вона першою помітила дивні збої: техніка в присутності Стіва починала барахлити, компаси крутилися, як шалені, а навіть вода в пляшці могла замерзнути… або закипіти.
— Ми або тримаємось разом, або розлітаємось, як уламки, — нарешті сказала вона. — Але щоб триматись — треба чесність.
— Ти щось приховуєш, Стів, — додала Джей. — Хоч трохи, але я відчуваю це.
Він хотів відповісти. Сказати їм про свої сни. Про той сон, де він стоїть сам на сам із блискавкою, а навколо — лише попіл. Про батька. Про те, що, можливо, він ніколи не був «звичайним».
Але замість цього Стів лише тихо сказав:
— Я сам ще не все розумію…
Тиша. Вона зависла між ними, як туман.
Уперше — між пильними з’явилась тріщина.
#1785 в Фантастика
#352 в Бойова фантастика
#5163 в Фентезі
#789 в Бойове фентезі
Відредаговано: 15.06.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
