Пильні

Розділ 6. Перший удар

Нью-Йорк накрила гроза — не та, що з хмар і дощу, а з тривоги й хаосу. На околиці, біля закинутого складу, зібрались пильні. Стів мовчки стояв осторонь, поглядаючи на небо. Його долоні знову спітніли — той самий сигнал. Щось насувалося.

— Пам’ятаєш, що ми домовились? — Крістіан стояв поруч, серйозний як ніколи.
— Якщо я почну втрачати контроль — ти мене зупиниш, — відповів Стів.

Усередині складу — перша мішень. Відомий торговець нелегальною зброєю, на прізвисько «Лев». Під його «дахом» розгорталися банди, і пильні вирішили: час вдарити.

Скло розлетілося з гучним тріском. Пильні ввірвалися мов буря. Джей знеструмила охоронців, Маєрс — накрила простір ілюзією, щоб ніхто не втік. А Стів…

Він ішов крізь полум’я. У буквальному сенсі — його кроки залишали за собою палаючі сліди. «Лев» спробував тікати, та двері зачинились самі.

— Хто ти, чорт забирай?! — вигукнув він, сховавшись за бочкою.
— Той, хто більше не буде мовчати, — промовив Стів.

І тоді все стихло. Його руки засвітились. Вперше повністю. Грім пролунав не з неба — він вибухнув у ньому. Вибух світла кинув «Лева» на землю.

— Він живий? — перепитала Роуз, яка з’явилася з тіні.
— Так. Але він знатиме, що ми існуємо.

Пильні зникли до прибуття поліції. За вікнами знову йшов дощ. Але цього разу — місто ніби дихнуло спокійніше.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше