Пильні

Розділ 5 . Буря над каспусом

 

Вечір наближався, і над Нью-Йорком почала збиратись загрозлива хмара. Кампус університету, ще кілька хвилин тому наповнений голосами студентів, тепер здавався завмерлим. Повітря важчало з кожною хвилиною.

Стів сидів на лавці біля бібліотеки. Його пальці нервово перебирали телефон, хоча він нічого не писав. Внутрішнє відчуття було сильніше за логіку — щось має статись. Він відчував це так, як інші відчувають зміну погоди в суглобах. Але для нього — це була буря в душі.

Раптом порив вітру підкинув вгору листя й порозкидав сторінки книги, яка лежала поруч. Стів рвучко підняв голову — і побачив, як на іншому боці подвір’я стоїть хлопець у чорній куртці. Обличчя було частково закрите, але очі… Очі були такими ж, як у нього самого під час сплеску сили.

— Хто це? — прошепотів він.

Хлопець не рухався. Лише дивився. І в ту ж мить ударив грім. Вогняний розряд розсік небо й ударив у металеву лавку позаду Стіва. Але не спалив її — а розплавив у химерну форму. Люди вибігали з корпусів, кричали, знімали відео, але той хлопець зник.

Стів відчув, як у ньому щось зміщується. Наче пазл у голові став на своє місце. Йому стало зрозуміло:
він не єдиний.

Це не просто здібності. Це — знак. І хтось шукає його. А можливо, випробовує




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше