Пильні

Розділ 2 : Знак в небі

У Нью-Йорку вже почали цвісти перші каштани. Стів ішов до університету, звично попиваючи гарячу каву з паперового стаканчика. Сонце яскраво світило, але йому знову стало холодно. Ні, не від вітру — відчуття, що щось наближається. Тіло раптом онімило, і долоні стали вологими — той самий сигнал, який він відчував ще з дитинства.

— Знову… — прошепотів Стів, зупинившись посеред тротуару.

Його погляд піднявся вгору. Над хмарочасами майорів густий, чорний силует — щось невідоме пульсувало в небі, неначе розрив реальності. Люди навколо йшли далі, не помічаючи нічого дивного. Лише Стів бачив цей знак.

Він блискавично дістав телефон, хотів сфотографувати, але зображення на екрані не показувало нічого. Порожнє небо. Тиша.

— Стіве! — поклик почувся ззаду. То була Роуз, його найкраща подруга. Усміхнена, як завжди. Вона не бачила, що коїться над їхніми головами.

— Привіт, — ледь усміхнувся він, намагаючись виглядати спокійно. — Ти нічого не помітила в небі?

— Угу, весняне сонце. Нарешті, еге ж? — вона жартівливо штовхнула його в плече.

Стів зрозумів: щось змінилось. І тепер він — єдиний, хто це бачить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше