Петруки

Глава 10. Свято в Горішках

Нарешті вечір. Усі сусіди зібралися біля Петруків.

— Закрийся, піди і вмийся! — крикнула Орися, — твої очі наче орбіти у ночі!

— Твої труси тобі на очі! — відповів Степан, — і не кричи, бо кури пересгуть нестись від крику та подохнуть!

Діти сміялися, сусіди аплодували, а сміх лунав по всьому селі.

Так закінчувався ще один день у Петруків — гучний, веселий і без жодної тіні суму. І всі в Горішках знали: де Петруки — там сміх і руганина, яка робить життя яскравішим.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше