Глава 33: Арена Вічної Битви

Глава 33: Арена Вічної Битви

Мисливець Фокс

Князівство Тевас, місто Лазурівка

Середина дня

Несподіване системне сповіщення трохи сплутало мої плани, тому з усіма справами довелося розбиратися в авральному режимі. Найголовніше – це встигнути відремонтувати найцінніше спорядження, бажано швидко, якісно й недорого, але довелося обирати лише два з трьох.

– Мені треба бігти, – сказав я Ладії. – Треба зайнятися спорядженням, яке на ладан дихає.

– Зайди до Вероніки, вона тобі залюбки допоможе. Після того, як я розповіла їй про майбутні поставки тіньового шовку, вона ледь не вистрибує із панталонів, тому користуйся, – легко промовила приборкувачка, наче й не просячи зухвало користуватися не до кінця адекватним станом подруги.

Тари, щоб розібратися із рукавицями, поряд немає, а щоб відремонтувати зламаний лук доведеться шукати спеціаліста по дереву. На щастя, Ладія – далеко не остання людина в місті, тому має безліч досить корисних контактів, серед яких знайшовся як специфічний зброяр, так і цілком звичайний, але надійний, збруяр.

За її порадою я зайшов до майстра по дереву, який мав майстерню в ремісничому кварталі. Як не дивно, їм виявився низенький під метр зросту гном із зелено-коричневим волоссям і гетерохромією тих самих кольорів, що й пасма. Перший на моїй пам’яті представник раси гномів у Лазурівці.

Не встиг переступити поріг майстерні, як одразу ледь не перечепився через якусь деревинку, але все ж гепнувся головою об іншу, яку не помітив, коли нахилився.

«Отакої, майже 700 пункті сприйняття (нагадую, що це десь у 8 разів більше, ніж у «еталонної» людини), а все ще здатен чіплятися за різні речі, коли не відчуваю загрози з усіх сторін… Є в цьому щось іронічне».

Почувши глухий звук удару моєї макітри, гном відволікся від зняття кори з якоїсь червоної гілки. Дивлячись на мене, він чомусь не поспішав починати говорити, лише дивлячись на мене порожнім поглядом і механічно рухаючи рукою вздовж довгої гілки.

«Ну, він хоча б вдягнений», – промайнула думка, якій зовсім трохи не вистачило експозиції, щоб закінчити уявний сценарій.

– Чим можу допомогти? – рівним тоном запитав гном, не припиняючи працювати із деревом. – Замовлення, ремонт, чи моє життя? – так само рівно закінчив він.

– Ем, зупинимося на другому? – взагалі не розуміючи, що робиться, я вирішив рухатися течією.

– Впевнений? – якось з осудом запитав гном.

– Цілком.

– Нікому немає до мене діла, – а от зараз у відповіді чувся сум. – Тоді показуй, що там у тебе зламалося.

Гном відклав жердину, яка була втричі вища за нього, і незграбно розчистив місце на захаращеному столі. Дивно, але нічого зі стола не впало, хоча й очікував на такий розвиток подій.

Вставши поряд із майстром, я витягнув із сумки лук і наче деталь лего поклав майже на самий край столу. Донедавна незацікавлений погляд чоловіка зосередився на дузі із розірваною тятивою і почав хаотично блукати довкола, наче в зламаної ляльки. Напад невідомої хвороби закінчився вже через п’ять секунд, і він озвучив вердикт.

– Таке відчуття, що хтось дуже хотів зробити предмет гірше, ніж він має бути за таких матеріалів. Зазвичай майстри роблять такий подарунки, щоб майбутній власник міг використовувати предмет уже зараз, а потім уже довести його до ідеалу.

– Зрозуміло, то скільки мені буде коштувати ремонт? – звісно я зрозумів, на що натякає гном, але зараз мені є куди витрачати гроші, а повноцінне замовлення такого спеціаліста не може коштувати мало.

– Краще купи новий лук, цей треба повністю реставрувати, формувати новий енергетичний каркас і так далі за списком. А з урахуванням часу, який піде на стихійну стабілізацію матеріалу, у найближчий тиждень або два не розраховуй отримати лук назад, – максимально чітко та професійно відповів співрозмовник.

– Гаразд… тоді в скільки ви оцінюєте свою роботи, приблизно, якщо можна, – тяжко зітхнувши, я все ж зачепив цю тему.

– З урахування всіх необхідних матеріалів і часу, у який я буду займатися лише твоїм замовленням, вийде щонайменше 50 золотих.

«Скільки?!» – ледь стримав свій голос, коли почув таку суму.

Тепер думка просто купити новий лук не здається настільки поганою, а навпаки виглядає дуже-дуже привабливо. Однак, відкидаючи емоції, мені вкрай цікаво, що я теоретично можу одержати за свої гроші.

У відповідь на моє питання, майстер недовго думаючи вивудив із купи мотлоху невеличкий зошит, у якому накидав приблизне креслення та можливі властивості зброї. Якщо до зовнішнього вигляду в мене не було запитань, бо він майже не змінювався, то до властивостей дуже багато.

[Замовлення № 784/(244)* (Виняткове ~ Епічне)]

Клас: Дерев’яний мисливський лук.

Атака (Універсальна): 16 → 46~52

Міцність: 0/200 → 600~700

Вимоги: 100 сили та спритності, 40 витривалості та духу → 400~500 сили та спритності, 300~400 витривалості та духу.

Опис: Внаслідок надлишкового насичення пробудженої деревини різними стихіями, матеріал набув аномальних властивостей. Здебільшого властивості збереглися, але тепер із матеріалу практично неможливо зробити нічого іншого, окрім луку. Використання луку може сильно навантажувати енергетичне тіло власника, але через це має підвищений бойовий потенціал.

Основні властивості: +10% до точності та несамовитості → 30~50% до точності та несамовитості, можливе зниження опірності на 20~30%.

Зміна додаткової властивості «1»: Стріли набувають додаткової атаки невідомою стихією, що дорівнює 50~75 % від атаки пострілу. Критичні атаки накладають стихійне зараження із невідомими наслідками.