Глава 31: Результати підкорення

Лицар Маари Злата

Підземелля «Багряні драговини»

Середина дня

Повернемося трохи назад до моменту руйнування джерела.

– У нього вийшло! – сповнений радості голос Фреї рознісся полем бою.

Відштовхнувши щитом чергового кліпота й розтрощивши йому голову клевцем, я подивилася на художницю. Вчасно, адже на неї зі спини збирався напасти лісовик. Перехопивши його увагу Викликом, я виграла секунду для активації Ривка.

Щойно загрозу було усунуто, Фрея зрозуміла свою помилку й далі билася мовчки, зберігаючи повну концентрацію. Все-таки без Ктулха вона як ніколи вразлива, і новий монстр у вигляді психоделічного богомола не міг прикрити її, через повністю орієнтований на атаку набір здібностей. Бився він дійсно дивно: маючи дві пари кінцівок-лез, він наче якийсь Бейблейд обертався і шинкував монстрів у капусту на немислимій швидкості, значно полегшуючи життя всім присутнім. На жаль, і на нього знайшлась управа.

Відразу після закриття завдання, монстри ніби збожеволіли, почавши безладно атакувати найближчу рухому ціль. Богомолу не пощастило потрапити під гарячу лапу збожеволілої шипастої ігуани й позбутися нижніх кінцівок. У такому стані він був безпорадний, тому вирушив на заслужений відпочинок.

– Покемони скінчилися, – засмутила всіх присутніх дівчина, варто було заклику розчинитися в полотні. – Вінт нам тут не допоможе, – додала вона про всяк випадок.

«Усе-таки без Ктулха важко. Гаразд, до хорошого завжди швидко звикаєш. Якось же раніше справлялася».

Гостра ситуація змусила нас щільніше зімкнути ряди, щоб хоча б із кількох напрямків перекрити до себе підступи стінами Мерліна.

Коли обвалився вулик і прийшло повідомлення від Фокса, ми зчепилися з напівдохлими зараженими епічного рангу. Складно виділити на відповідь увагу, коли тебе намагається проковтнути здоровенна шипаста ігуана. Врятували нас, як не дивно, інші монстри, які зуміли відвернути її для нанесення вирішальної атаки магом. Створювати шипи прямо під мордою тварюки він пристосувався ще під час винищення гідр, а з рештою справляється набраний ворогом імпульс.

Зі свитою розібрався, хоч як дивно, Дарвін. Його насіння із сюрпризами повільно, але впевнено знаходило собі шлях назовні з тіл монстрів, роблячи з них ледь рухомі кущики. Навіть не віриться, що максимально утилітарний друїд, завдяки світлу, воді та землі (останнє під питанням), за якісь крихти мани може завдавати більше шкоди, ніж ми всі гуртом.

– Треба його рятувати, – безапеляційно заявила я.

– Сама знаєш, що не все так просто, – сказав Дарвін, вказавши підборіддям у напрямку центральної битви.

– Краще ризикнути, ніж чекати, поки він піде на переродження! – спробувала я переконати інших.

– Згоден, – коротко висловився Мерлін і почав щось чаклувати, не чекаючи на нашу реакцію.

Невелика гірка уламків вулика в радіусі кількох метрів від союзника затремтіла, після чого почала рухатися в наш бік. Повільно, сантиметр за сантиметром, вона рухалася до Магомеда… к-хм, Мерліна. Супроводжували це дійство потріскування і стукіт каміння.

За напруженим обличчям хлопця, по якому стікали великі краплі поту, я зрозуміла, що зараз він надривається, виходячи за межі своїх здібностей. Вирішивши подивитися стан мага в груповому меню, не без подиву побачила, як слідом за маною зменшується запас сил і, меншою мірою, здоров’я.

– Що це таке?! – не змогла стриматися Фрея, яка вочевидь теж заглянула в статус.

– Терракінез, – пояснив друїд, який набагато краще розуміється на магічних питаннях. – Ще й безформний… Не знав, що його можна використовувати в таких масштабах.

– Тобто без навичок або заклинань? – уточнила я, не припиняючи дивитися на роботу мага круглими очима.

– Не зовсім, використовується навичка на кшталт мого «Фітокінезу», але потрібно вручну рухати манапотоки. У бою таке хрін провернеш.

Ні, мені доводилося чути про подібні фокуси й навіть бачити кілька прикладів, але вони ніколи не виходили за межі саме що «фокусів». Створити вітерець, підпалити свічку, сконденсувати воду в склянці – будь ласка, але рухати чималу купу землі – це за межею. Для представника класу «Мага» – уже точно.

«Може тому він так зациклений на одній стихії? – виникла цілком логічна здогадка. – Чи може це давати подібну перевагу перед рештою Магів? Наскільки я знаю, їх беруть саме через універсальність».

Якщо друїди під час підвищення класового ступеня обирають одну із чотирьох «сфер», поступово виходячи на кожну з них, то маги, як клас, вибирають «таїнства» і за всього бажання не можуть зібрати всі. Загалом є чотири пари таїнств-антагоністів: Руйнування-Створення, Ілюзія-Віщування (брехня-істина), Заклик-Огородження (зв’язок-розділення), Трансформація-Відновлення, разом вісім таїнств. Проте, після взяття таїнств-антагоністів, відкривається окремий глибший напрям для розвитку.

На ступені новачка Мерлін обрав таїнство Створення, тож може впевнено створювати багато складних магічних конструктів – доволі розповсюджений вибір серед Геомантів, приблизно нарівні з Огородженням. Проте на щаблі учня він зупинився на Трансформації, давши собі поштовх у напрямі широкомасштабного контролю території.

Знаючи приблизну основу здібностей мага, я не знала, як ще розвинути свою здогадку, тому вирішила пізніше запитати в Мерліна напряму. Може він не стане ділитися всіма своїми секретами, але іноді мовчання – уже відповідь.

Варто було уламкам віддалитися від титанів на десять метрів, як я наблизилася до місця поховання Фокса й почала обережно прибирати великі камені. Коли дроу показався над поверхнею, Фрея зорієнтувалася і швидко очистила його від основної маси бруду.

Хто б сумнівався, що він одразу візьметься оцінювати ситуацію, щоб слідом кинутися в бій. Його показова стрільба з лука, яка закінчилася сліпучим розрядом дивної блискавки, вразила всіх. Однак і вона тьмяніла поруч із подальшим родео і стрибком у ніздрю Чорнодраговинної черепахи.