Глава 23: Проблеми з розвідкою

– Ах ти, погань! – закричала я на всю лавку, коли з тарілки зник шматок найніжнішої вирізки.

Винуватиця події грізно гаркнула на мене крізь шмат м’яса в пащі, після чого тінню пірнула за ріг. Ще десять хвилин я обнишпорювала кожен куточок крамниці та прилеглої території, але лисиці і слід захолов. Не допоміг і заклик найкращої наявної в підпорядкуванні нишпорки, яка відчувала все що завгодно, тільки не нахабну пройдисвітку.

Проблеми з вихованкою Фокса почалися з переходу лазурної лисиці на підліткову стадію розвитку. Якщо раніше вона просто була буйною, з набуттям досить сильного тіла і пробудженням основних здібностей, її непокірність набула нових масштабів. На щастя, вона недостатньо сильна, щоби перемогти якихось тварин у крамниці.

Звісно, я завжди могла приборкати звіра використанням будь-якого зі своїх основних вихованців, але це вже крайній захід, до якого ніколи не вдається приборкувач, що себе поважає. Будь я проклята, якщо донедавна молочний звір зможе вивести мене з рівноваги.

– Усе ця дурна кров її татуся, Урана, – з невдоволенням сказала я своїй улюблениці, не припиняючи доїдати овочі, що залишилися на тарілці. – Де ти тільки його відкопала, не розкажеш? – як і сотні разів до цього, Урана не відповіла, подивившись на мене своїми великими срібними оченятами.

Я точно не знаю, коли це сталося, але в якийсь момент стало очевидно, що на нас чекає поповнення. Породистими лисицями їм було ніяк не стати, тому для аристократії вони не становили цінності, а незрозумілий родовід міг зробити з їхніми здібностями будь-що. Звісно, це не означає, що інакше на них чекала би доля плюшевих іграшок нащадків шляхетних дам і чоловіків, але певні преференції мені були забезпечені. Лазурні лисиці народжуються не часто, тому мій внесок у підтримання популяції виду на межі зникнення не змогли б проігнорувати.

Натомість я маю гібрид, який ледь піддається ідентифікації. Незрозуміло, у що виллється комбінація незрозумілого батька і впровадження стихії тіні, але дуже лоскотливо. Ще б дрібна пройдисвітка не крала все більш-менш смачне. Борг Фокса з кожним днем стає дедалі довшим…

Згадавши про свого ділового партнера, я дістала з горішньої шухляди робочого столу згорнутий зв’язковий папірус, щоб ознайомиться з першими новинами прямо з врат. Справа від самого початку виглядала досить ризикованою, тому хочеться думати, що експедиція йде за планом.

– Хм, цікаво, – пробурчала я собі під ніс, пробігшись очима текстом на одному боці аркуша.

Фокса цікавили цінні частини цілого переліку болотних тварюк, і певна література такого спрямування в мене дійсно є. Ще він поділився останніми успіхами й тим, що наступного разу надішле список тих, кого вдасться зловити.

Задоволена прочитаним, я вже збиралася писати відповідь з інформацією, яка його цікавить, але перед цим вирішила перевернути папірус. Як виявилося, не дарма, адже початок листа був саме із цього боку. З кожним прочитаним рядком м’язи мого обличчя все сильніше зводило, аж поки я різко не підірвалася зі свого місця.

– Багряна пліснява?! – у зневірі я кинулася знову і знову перечитувати лист і, лише переконавшись, що не наплутала з галюциногенними травами під час готування обіду, залишила його в спокої.

Вставши зі стільця, я почала нервово намотувати кола кімнатою. Зупинила мене, як не дивно, занепокоєна мордочка Урани і Йонро, яка, на відміну від матері, лише крадькома виглянула з-за дверей.

– Ти маєш рацію, нічого ще не трапилося і треба тримати голову холодною, щоб не зробити зайвого… Ех, вляпався ж ти в історію, Фоксе.

Сівши назад за стіл, я взяла перо й почала писати відповідь, у деталях описуючи, чим загрожує прорив багряної плісняви. Тирада зайняла півтора аркуша, а в решту місця вмістилася інформація, яку він просив надати, і дещо про Йо. Під кінець емоції остаточно вщухли, тому й вирішила нагадати хлопцеві про підопічну.

– Фоксе, я буду молитися за тебе, – ось так, успіх експедиції з питання потенційного прибутку став справою регіональної безпеки.

***

«Як усе серйозно… Хоча, з погляду місцевих жителів загроза вкрай реальна, статус катастрофи вона носить заслужено», – подумав я, після прочитання довжелезного листа від Ладії.

Якщо розбити його на тези: приборкувачка просить докласти всіх можливих зусиль і використати всі доступні ресурси для запобігання формуванню зламу, рекомендує не зациклюватися на лові монстрів, а також нікому за межами підземелля не повідомляти про ситуацію, крім неї, звісно.

Наскільки я зрозумів, останнє необхідне, щоб, по-перше, не сіяти паніку поміж населення, по-друге, уникнути ситуації з перекладанням відповідальності, і байдуже, буде підкорення підземелля успішним чи ні.

Успіх змусить людей замислитися над питанням, чому уряд пропустив настільки явне джерело загрози, і нікому невідомим блукачам довелося розбиратися із загрозою? Можновладці вміють бути вкрай образливими, коли їхню компетентність ставлять під сумнів, особливо публічно і привселюдно. Невдача ж, як не дивно, дасть змогу спустити всіх собак на блукачів, які провалилися, а вони розбиратимуться з новою проблемою, заробляючи соціальні кредити. Завжди має бути цап-відбувайло, і ніхто не хоче ним стати, беручи на себе відповідальність.

«Усе прямо як у житті», – згадав я стародавній мем.

Усі інструкції одразу ж закріпилися в завданні приборкувачки.

[Завдання «Знайти і зловити» додано до другорядних завдань сценарію «Нашестя багряної плісняви»!]

[Завдання «Знайти і зловити» оновлено!]

…

Головна ціль: Будь-якою ціною запобігти формуванню зламу вимірів і виходу багряної плісняви за його межі.

Додаткові цілі:

1. Не поширювати інформацію щодо місця, часу та особливостей виконання завдання, отриману від замовника або під час дослідження підземелля;