Розділ 18. Хрещений батько

Розділ 18

Хрещений батько

   Артур прокинувся у своїй кімнаті на новому ліжку з чудовим матрацом. Сон був коротким і швидким, як йому здалося спочатку. Щойно відкривши очі, які ліниво заплющувалися, наче натякаючи, що ще потрібно поніжитися в ліжку. Кімнату освітлювали ніжні промінці сонця, потрапляючи через кругле віконце. Артур лежав у ліжку під теплою ковдрою, розглядаючи фотографії своїх друзів у соціальних мережах. Вони святкували зимові свята у колі родини або друзів. Їм було радісно, душевно, очі наповнені щастям. Йому було трохи заздрісно, і через це стало трохи сумно. Він також хотів би прогулюватися святковими вулицями міста, де кожен куточок наповнений сміхом і радістю, а всі негаразди й смуток випаровуються.

   Але Артур знаходиться на супутнику Землі й розглядає у соціальних мережах радісні фотографії друзів. Він відклав телефон і вирішив заварити собі каву, щоб трохи збадьоритися та вигадати собі справу, яка могла б зацікавити його на всі два тижні. Про навчання він уже не думав, хотів просто відпочити тиждень, а наступний повністю поринути у навчання.

   Невус вчора спакував найважливіші речі й попрямував на нічний рейс на Землю. Бернер, Роузі та Мішель також поїхали додому, але ранковим рейсом, коли Артур ще бачив десятий сон. Артур виглянув у вікно, поки кава готувалася в кавомашині. На вулиці люди ходили у святкових нарядах, створюючи святковий настрій. Дерева, будинки, і навіть світлофори — все було прикрашене різними іграшками й гірляндами.

   Але тут був один мінус, і я б сказав великий. На Німбель-2 немає снігу. Тут постійно панувала одна й та сама температура повітря протягом цілого року, а точніше років. Тільки іноді місцева влада могла підвищувати або навпаки знижувати температуру й вологість для різноманітності. Але в усьому іншому тут все було добре. Жителі Німбелю-2 ніколи не стикалися з повенями, штормами, землетрусами, виверженнями вулканів і навіть із величезним градом, так як тут подібне просто неможливе. Жителі звикли до стабільності, кожного ранку прокидатися й знати, що сьогодні на вулиці буде +23 і дощ нікого не застане зненацька. Тут усі жили сьогоднішнім днем, який майже завжди був однаковим. Щоб хоч якось розбавити одноманітність, місцева влада побудувала декілька торговельних центрів, парків з озерами і навіть у планах хочуть побудувати довгу річку з пісочком на пляжах (типу басейн), де люди будуть відпочивати на природі, готуючи хот-доги або гамбургери й плаваючи у теплій воді у перервах між їжею.

Артур відкрив сайт міста й почав розглядати мапу, щоб зрозуміти, де ж знаходяться торговельні центри або ще якісь цікаві громадські місця, в яких можна було б скоротити час канікул та гарно провести час. У гуртожитку також нікого не було, ну окрім кількох людей, які, напевне, як і Артур, по сімейних обставинах залишилися на супутнику. Артур віднайшов цікавий на вигляд ресторанчик із гарними відгуками й забронював собі столик на одинадцяту ранку. Він неймовірно зголоднів після сну, тому відразу пішов приймати душ і чистити зуби, щоб відправитися у місто щось попоїсти, бо готувати собі було вкрай ліньки. На вулиці було так само тепло, як і вчора. Артурові подобалося, що на Німбель-2 був своєрідний вітерець. Неголос Ватос виділив кошти для трьохсот студентів на честь кваліфікації на супутник. Він також неофіційно виділив Артурові та його товаришам ще невеличку премію, яка дорівнювала місцевій місячній середній заробітній платі. Тому Артур, маючи багато грошей, не збирався економити. Йому ще сьогодні прийшла державна грошова підтримка на картку. Вона виплачувалася в честь батька, який зробив неоціненний внесок у розвиток людства, відкривши багато важливих планет для людей, на яких знаходяться цінні ресурси.

   Ресторанчик нагадував азіатський стиль, і кухня була вся азіатська. Артур замовив салат із рисовою локшиною й куркою. Пити він взяв зелений чай. Після смачних страв він відчув, що ще б щось попоїв. Апетит, як кажуть, розгулявся, а страви виявилися недостатніми, щоб наситити його тіло. Меню Артур вичитував повільно, поглиблюючись у рядочки інгредієнтів, щоб краще розуміти, що на нього очікує, коли офіціант принесе страву.

   В кінці меню він віднайшов розділ "Колоніальні страви". А це вже цікаво.

Перші страви:

   - суп бурде, ниваль, самун і гепт.

Алкогольні напої :

   - нег, шен, шон, ука.

Другі страви:

   - запечений гемуль, зварений якшоу, слобосолений тилос з гарніром від шакуфара.

   Артур замовив суп бурде, слабосоленого тилоса з гарніром від шукафара і алкогольний не дуже міцний напій шен. Все було подано через пів години, а в той час Артур відшукав місце куди він піде відпочивати далі. Все було неймовірно смачним і навіть коли Артур вже покидав заклад, він жалкував що все таки він не зміг доїсти тилоса через вщент забитий шлунок. Алкогольний напій вдарив трішки по голові і Артур з піднятим настроєм пішов у торгівельний центр у кінотеатр. Сьогодні виходила культова стрічка відомого фільму "Зоряний сад" яку всі неймовірно довго чекали.

   Фільм пролетів як ракета завдяки фантастично захоплюючому сюжету та прекрасній грі акторів, які протягом фільму ніби стали частинкою твого життя. Після фільму Артур пішов гуляти у всім відомий парк, який вражав своїм масштабом. Тут було надзвичайно приємно знаходитися. Через велику кількість рослин, дерев і трави повітря було насичене прекрасним ароматом, який було приємно вдихати. Тут повітря однозначно відрізнялося від того, що в інших куполах. Воно було справжнє та чисте. Артур підійшов до невеликого озера і приліг на м'якій зеленій траві. Він відчув дійсну насолоду від життя. Прокинувся, коли захотів, пішов у ресторан і насолодився вишуканими стравами, переглянув чудовий фільм, відпочив у гарному парку, а зараз лежить під легким сонечком, яке нагріває його тіло. Але хоч Артуру сьогодні й сподобалося, як він провів день, всередині відчував якусь пустоту. Вона була спричинена згадкою про друзів, зокрема про свою вже колишню команду МБРАН Гекенс. Він дуже хотів би знову зібратися разом і позмагатися на якомусь турнірі. Але Артур чудово розумів, що зібратися разом вони завжди зможуть, наприклад, у якомусь закладі або в кімнаті гуртожитку, а от взяти участь у турнірі — навряд чи. Артур повільно піднявся і пішов трохи втомлений додому, незважаючи на те, що сьогодні весь день відпочивав. Відпочинок також іноді стомлює.