Глава 78

   Ліля

       Згодом Кирило таки пропонує спуститися вниз і поснідати. Сховавшись у джинсах і светрі, йду з ним. Як завжди, тримаючись за руки.

            Всі вже давно поснідали і грають за столом в якусь настільну гру. Але вона геть не дитяча, це легко зрозуміти.

— Доброго ранку! — Вітаюсь з усіма. Кирило вже бачився, а може, й снідав з іншими зранку.

— Приєднаєтесь? — Запрошує Іван Федорович, який виступає в ролі банкіра-ведучого. — Це економічний тренажер для дорослих Роберта Кіосакі "Cashflow 2", дуже цікава штука.

— Та куди мені, сільській посередності, до економіки, коли і вступні іспити он ледве склала, — відмовляюся, одразу відчуваючи себе тут зайвою, не в своїй тарілці. І погляди присутніх спрямовуються на мене.

— Доню-доню, — тягне Іван Федорович, — от хто б себе посередністю називав, та тільки не ти! — Намагається підбадьорити батько. — Згадай, скільки проектів ти як дизайнер-фрилансер вже виконала. А це теж економіка! Спершу фрилансер має стати пристойним фахівцем в якійсь справі. Ти он ще тільки до університету вступила, а вже майже фахівець: графічний дизайн самостійно опанувала, навички маєш, ще до вступу проекти почала робити і весь час робиш. Ну яка ж ти посередність?! 

— Цілком згоден, — підтримує його Кирило. — З таким характером як в тебе посередностей не буває. То Козирев - посередність, бо без батькових грошей він - тупий нуль без палички.

— Офіційно я не повинен, але зараз, у неформальній обстановці, погоджуюсь, — додає декан, — самі проблеми з тим Козиревим на відміну від тебе, дівчинко. 

— Лілю, ніяка ти не посередність, — карбує батько. — Твоя скромність і те, що не прагнеш привертати до себе зайву увагу і створювати комусь проблеми робить тебе не посередністю, а самостійною дорослою особистістю. Яка, між іншим, заслуговує на повагу.

       Всі наче добрі слова на мою адресу кажуть, а я не вірю, що це про мене. І так соромно стає, що таки ненавмисно загальну увагу до себе і привернула.

— Фрилансер має знайти замовлення, якісно виконати, отримати обумовлену оплату. Так? Ти ж так робила? — Продовжує пояснення, поєднані з питаннями на самооцінку, батько.

— Так, — несміливо погоджуюсь.

— Отже, дещо про економічні відносини ти вже знаєш на практиці, — вступає в розмову Дмитро, — і не мало! Тут так само: спочатку влаштовуєшся на роботу найманим працівником за певною професією; пізніше, на іншому колі, розпочинаєш власний малий бізнес; потім декілька можеш мати малих бізнесів; згодом вже дорости і до великого бізнесу реально, якщо статки заробиш. А ще є різні опції: купівля акцій чи землі, можливість одружитися, завести дитину. Планувати витрати треба ж вміти і на особисте життя, і на відпочинок, розваги.

— Це дуже цікаво, — підключається Дарина.

— І цікаво, і корисно. Особливо нам, студентам, — додає Катерина, не відволікаючись від гри.

— А що не знаєш, пояснимо, — доброзичливо додає Дмитро, — для всіх, хто грає вперше, я безкоштовний консультант з економічних питань. — Підморгує мені. І стає якось спокійніше, бо одразу стільки моральної підтримки. Кирило в цей час мовчки стоїть за моєю спиною, поклавши руки мені на плечі. Але це теж підтримка, часто більша, ніж слова, які він міг би сказати. Хоча раніше ж вже сказав.