Глава 75

Кирило

          Ліля ховає тіло під футболкою, але хвилювання не сховати. Швидко пере мокру білизну в умивальнику і втікає в кімнату раніше, ніж я опинюся знов поруч у цьому невеличкому просторі. 

        Ледь прохолодний душ освіжає відчуття, перезаряджає рецептори. І бажання продовження геть не слабне. Але точно знаю, що крихітка цього емоційно зараз не витримає, вона і так шокована, тож треба вгамувати апетит поки що. Прибираю залишки теплої води і поринаю в зимову свіжість. 

      Щойно обтираюсь і переступаю на підлогу, як до ванної запливає Катерина, наче пір'їнка на хвилі. Двері ж зачиняються зсередини, а Ліля, вибігаючи, лишила їх, звісно, не замкненими. Дівчина дуже задоволена побачити тут мене з самим рушничком, притиснутим до стегон руками в момент її появи. На обличчі сяє спокуслива посмішка. Кет наближається і проводить рукою по моїх грудях. 

        Дурна ситуація. Чи тримати рушничок, чи перехоплювати її руки? Вдягатися, однозначно потрібно, бо перспектив вийти звідси без штанів немає. Швидко розвертаюсь і, відкидаючи рушник, натягую штани. Чи то мені якоїсь дівчини поруч соромитись? Відчуваю руки дівчини на власних сідницях, по-хазяйськи стискає і так тверді м'язи і задоволено протягує: "М..м..м". Колись я був би не проти. Ніколи не відмовлявся від спокусливих ініціатив з боку вродливих дівчат. Але в такій ситуації ще не був. Та й у відносинах з дівчиною, які були б для мене такими важливими, ще ніколи не був. Відкидаю її долоні і натягаю штани повністю. Розвертаюсь до Каті, а вона притискається до мого тіла і стискає долоні на моїй спині. Втискаючи пальчики в шкіру, веде ними вниз та вгору, натякає на пристрасть, яку бажає відчути тут зі мною. 

        Наполеглива смілива дівчинка. Але, хоч убий, не розумію зараз її поведінку, рішучість і нахабність просто вражає. Навіть мене, котрого хтось із заздрощів назвав би бабієм зі стажем. Донька інтелігентних батьків, вихована у зразковій родині красуня, відмінниця, за якою без сумніву упадає досить хлопців. Достатньо поманити пальчиком — і хтось з них неодмінно робитиме все, що вона забажає. Їх має бути точно досить, щоб не принижуватися і не нав'язувати себе тому, який з іншою і сказав тобі чітко про це в обличчя. Але..але вона тут і намагається спокусити саме мене. Це факт, і він, безумовно, лестить. Але! Є у всьому таке величезне, просто гігантське "АЛЕ", навіть кілька.

— Ти такий холодний, але я тебе зігрію, — ніжно торкається губами моїх грудей. Я ж чоловік, звісно, я це відчуваю. І це збуджує нові бажання.

— Катерино! — Не реагує, продовжує. — Катю! — Аналогічно. — Кет, Кітті!

— Кітті? О, так мені подобається. — Нарешті відповідає голосом куртизанки. — Поцілуй мене, Кірюшо! — Тягнеться до моїх губ на носочках, але не дістає через різницю в зрості. — Ну будь ласка, — заглядає в очі і просить вже, як про порятунок.

— Не можу красунечко, вибач. Не маю права.

      Захоплюю її руки і вивертаюсь з обіймів, тримаючи долоні у своїх між нами.

    Дівчина одразу засмучується,  ображений вираз обличчя їй зовсім не личить. Не вистачало, щоб ще заплакала тут. 

— Я не хочу тебе ображати, повір мені. Дуже не хочу. Але образив би ще більше, якби погодився. Ти ж розумієш, що я з іншою дівчиною. І, між іншим,  торкався до неї в цій же кімнаті кілька хвилин тому. Її цілував. Ну невже тобі потрібні мої дотики і поцілунки після іншої, про яку всі мої думки? Іншої, до якої я знов повернуся і не згадаю твої губи, розчинившись знов в ній? Ти ж заслуговуєш на більше, Кітті!