Глава 64

Кирило

       Відчуваю на собі погляд Лілі, ловлю момент, як облизує спокусливо губки. Це магія. Я б і так залюбки колов дрова просто заради розминки, бо пропустив тренування, до яких вже звик. Тим паче, що Дмитро зовсім не бажав за це братися. А цей неймовірний бонус у вигляді реакції дівчат обіцяє насолоду значно швидше, ніж я міг сподіватись ще вранці. Лілю бентежить підтвердження, що я бачив її реакцію. Вона тікає, бо боїться самій собі зізнатися у власних бажаннях. Але я неодмінно змушу її сьогодні усвідомити, що вона мене хоче. Так само, як і я її.

        Ліля зайшла до будинку раніше, але чекала на мене внизу. Мала ж можливість перевдягнутись раніше, але не зробила цього. Це наштовхує на певні приємні висновки. Це шанс, яким я скористаюсь.

           Отримую від Дмитра змінний одяг і, попередивши стуком, заходжу до нашої кімнати. Бачу, що Катерина вкотре мені підігрує, — таке спокусливе платтячко знайшла для Лілі. Ну як не скористатися і не дослідити чутливість всіх відкритих ділянок її  тіла?

— Ти так швидко втекла, моя крихітко. То на чому ми закінчили?

— А на чому ми закінчили? — Робить вигляд, наче не розуміє, і відводить погляд, доводячи, що все прекрасно таки розуміє. Але обманювати нас обох в неї зараз не вийде.

— Ти так спокусливо облизувала губки, поки я колов дрова, — сам мимовільно облизуюсь, дивлячись на неї. — Чи не поцілунку ти забажала? 

— Може, і поцілунку..

    Так приємно, що моя дівчина не намагається заперечувати очевидне, хоч і ховається на моїх грудях. 

— Тоді обирай, який з них тобі більше до вподоби, крихітко, — вимовляю тихим спокусливим голосом на вушко.

      Потім цілую мочку її вуха, залишаю ніжні поцілунки на шиї і  плечах. Вона починає тремтіти, а я не збираюсь її лякати чи тиснути. Торкаюсь ніжно підборіддя, щоб зазирнути в очі і дати їй короткий тайм-аут. Не можу відмовити собі в задоволенні зірвати поцілунок з вуст крихітки, до якої мене так тягне. І зігріваю її спинку, погладжуючи. Розумію, що не встигла переодягнутися, відчуваючи джинси на талії, і одразу позбавляю її від них. Це вперше я роздягаю Лілю, тож не розриваю зоровий контак. Так їй точно буде комфортніше і спокійніше. А мені подобається, що вона все мені дозволяє, навіть не намагається чинити спротиву жодним рухом. Піднімає слухняно ніжку за ніжкою і вислизає з цієї зайвої одиниці одягу.

         Розміщую джинси, складені навпіл, мокрими частинами на батареї. Декан —  архітектор, тож, було б дивно, якби його заміський будинок був схожим на стару сільську хату,  не мав навіть мінімально необхідних благ цивілізації. Але опаленням тут не зловживають, або ще не прогрілось, бо ж всі довго були на вулиці. Температура в приміщенні зараз не для прогулянок в літній тоненькій сукенці.

           Повертаюсь до дівчини,  обіймаючи її зі спини. Прибираю волосся у бік, спочатку погладжую кінчиками пальців, а тоді вкриваю ніжними поцілунками від одного плеча до іншого кожний вільний сантиметр шкіри під її нерівне дихання. Завмерла, притуливши обидві долоньки до щічок. Тільки уривчасте дихання час від часу повідомляє про головне: що їй все подобається. Мені також.