Кирило
Ця поїздка виявилася значно кращою, ніж я міг собі уявити. В перший же день мав можливість покращити, вочевидь не надто добре ставлення декана до себе, вчасно підхопивши його кохану донечку, що впала з драбини. І от тепер суворість в його погляді, як вітром здуло, а я вже став свій в цій родині, в якій без сумніву цікаво і весело, від кожного віє душевним теплом. Навіть шкода, що моя власна родина ніколи не була такою теплою.
Одна кімната на двох з невеликою канапою - це ще один подарунок, який дозволяє обіймати мою дівчинку, тримати в обіймах всю ніч. Звісно, доводиться поводитися дуже стримано, і в цьому є свої складнощі, але приємно. Дуже приємно і спокійно, коли вона поряд. А контролювати себе я непогано вмію, бо спорт цьому вчить.
Вже вранці Катерина дає новий привід дбати про Лілю і можливість провести і тут час з нею наодинці. Дбати про неї і одночасно робити те, чого вже давно хочу - ну, хіба не круто? Я отримав реальне задоволення, вмовляючи крихітку поїсти, легенькими поцілунками. І нарешті ми перетнули цю межу. Хоча б так по-дитячому безневинно. Я знаю, що її згода торкатися моїх губ, а не просто дозвіл торкатися до неї, важить багато. Це крок вперед. І незабаром будуть і справжні солодкі поцілунки.
Запевняю Лілю, що мені потрібна лише вона, бо зараз так і є. Так ніколи ні з ким раніше не було. А з нею так. Дівчата завжди звертали увагу на мою зовнішність. Я міг обирати будь-яку дівчину кожен тиждень, якщо не частіше. Та варто було їй розмріятись про стосунки і почати будувати плани на мене, як мені хотілось лише одного — забути її ім'я. І це легко було зробити з іншою, а потім наступною.
Тільки Ліля не сподівалась навіть привернути мою увагу, хоч досягла цієї мети, поки йшла до своєї власної. Тільки вона раділа, бачачи мене, і пропонувала розважатись з іншими без жодних ревнощів. Але кожен раз дивилась із вдячністю та захопленням, поки не згасла. І почала дивитись так знов, оживаючи. А я був готовий зробити будь-що, аби вона знов посміхалася, бентежилась і сяяла своєю щирою посмішкою. Непомітно сексуальні розваги з іншими рішучими і розкутими красунями стали менш хвилюючими, ніж обійми під час читання конспектів з Лількою. Не розумів, як можна почуватися щасливішим після ночі без сексу поряд з нею, ніж після бурхливого марафону з кимось ще? Але саме це усвідомив в якийсь момент. І вирішив не сперечатись з відчуттями, подивитись, до чого вони призведуть. І от я тут, з нею. Впевнено обіцяв бути поруч і чекати. Не замислюючись, з серйозним виглядом відповідав про онуків Івану Федоровичу. Перебільшив і забіг наперед, звісно. Але не міг же я протирічити власним словам і залишити їй хоч один шанс подумати, що прагну отримати лише її тіло. Я хочу всю її. Тендітну, сміливу, рішучу і відчайдушну, добру, щиру, відповідальну і цілеспрямовану. Така тягарем і ярмом на шиї не буде. Все прагне сама подужати і всього досягти.
Я прагну вивчати її нову разом з нею і насолоджуватись її реакцією на ці відкриття. Хочу разом гуляти і веселитись, разом проводити свята і навчатись. Хочу бачити захоплення в її очах. Ще ні з ким ніколи настільки реалістично не відчував себе героєм, рятівником. А це нове відчуття шалено приємне. Смішно, але й у хлопця, виявляється, може виникати відчуття, що за спиною ростуть крила. Від спілкування і під впливом тендітної дівчини.
#2514 в Сучасна проза
#1527 в Молодіжна проза
щирі почуття та відверті емоції, людяність та підтримка, навчитись жити після втрати
Відредаговано: 20.04.2023