Глава 54

Кирило

           Піднімаю її підборіддя вгору, погладжую вилиці і ніжну шийку. Відхиляється, мов кішечка, пускаючи мою руку то в один бік, то в інший, закривши очі. 

        Що це, як не мовчазний дозвіл? Не вірю, що дочекався. Але дуже кортить перевітири. Лагідно обводжу подушечкою пальця контур ніжних губ і пристрастно впиваюсь в них, зминаючи то одну, то іншу. Намагаюся просковзнути язиком між ними в пошуках її гострого язичка. Руки швидше ковзають спинкою дівчини, сповзаючи вниз, підхоплюють під сідницями. Підіймаю її, спонукаючи обхопити мене стрункими ніжками, бо інакше з нашою різницею в зрості біль в шиї потім обом гарантовано. І вона підкоряється, з'єднує ніжки за моєю спиною. Ледь тримається за мої плечі. Практично не відповідає на поцілунок  — і це мене зупиняє.

— Я закоханий в тебе шалено, крихітко!

        Тихо вимовляю, дивлячись в її очі, але не можу зрозуміти, що бачу в них. Зовсім.. 

— Дякую, що не відштовхуєш мене, Лілю. 

Цілую в носик, як малечу, погладжую щічки своїм носом, як кошеня.. Хочу побачити хоч якісь емоції на обличчі. Але не бачу. Не розумію, що зараз з нею відбувається. Її тіло в моїх руках. А душа ніби десь далеко.  А я так не хочу. Це ж жива людина, прекрасна дівчина, а не якась силіконова лялька. Я люблю відчувати себе бажаним, а не гвалтівником якимось.

— Я дуже хочу відчувати взаємність у поцілунку. Чуєш мене, Лілю? — шепочу їй на вушко.

— Чую, — тихенько відповідає за деякий час, — але я не можу, пробач, просто не можу. І відштовхнути не можу, і поцілувати, як ти хотів би, не можу.

— А обіймати міцно можеш? — Згадую, як часом притискається до мене з усією силою, не те, що зараз.

— Обіймати можу, — погоджується тихенько.

       Сідаю на ліжко, міцно притискаю, крихітку, яка кладе тендітні ручки  на мої плечі, схрещуючи позаду і хапаючись долоньками за м'язи спини. Схиляє голову до моєї. І розумію, що мені залишається чекати. 

       Тільки чекати. Поки в ній відбуваються якісь зміни.

— Я буду міцно тебе обіймати щодня. До тих пір поки сама не відчуєш бажання опинитися в моїх обіймах без зайвого одягу і потопати в пристрасних поцілунках. Але я нікому тебе не віддам, ні до кого не піду. Так і знай, Лілю.

***

Любі дівчатка, будь ласка, запам'ятайте, що кожен хлопець має так само уважно ставитися до вас, як Кирило до Лілі. Ви того варті!

Ті, що засліплені власним егоїзмом і гормонами хай  ще підуть поміркують над своєю повідінкою 😉