Глава 37

Кирило

            Вже майже місяць з того дня і майже місяць Лілі немає в універі. І хоч їй вже краще, я щодня приношу їй ксерокопії конспектів останні два тижні, але вона ще не ризикує переступати поріг навчального закладу. Хоч і знає, що ніхто її більше тут не образить.

          Наступного після випаду Козирева дня наприкінці лекції, де був весь потік, завітав декан факультету. Він був відверто злий і суворий. Спитав, хто був свідком інциденту між мною та Козиревим, і цікавився їх висновками про причини того, що відбулося. Кілька людей засвідчило, що початком були слова Стаса і намір принизити нашу старосту. Ще кілька додало, що їх вразило почуте від Лілі і вони дуже співчувають їй. Ніхто не знав подробиць її життя. Але з її реакції зробили висновки, що вона втратила на війні нареченого, а той, з ким вона живе, - сина. Отже, не один я так зрозумів те "Данило був". 

— У вашої старости нервовий зрив після вчорашнього. — Промовив Андрій Валерійович, спостерігаючи за реакціями студентів. — Тож хочу нагадати всім, а особливо тим, в кого життя аж надто солодке, що необхідно бути вихованими та толерантними людьми. Наше суспільство значно змінилося за останні роки: під час війни і після неї. Воно стало згуртованішим, віднайшло в собі гідність, якої нас століттями намагались позбавити. Що це за гнилі закиди неандертальців з копирсанням в чужому особистому житті? Що за агресія до своїх же однокурсників вербальна і невербальна? — Він зробив паузу, ніби очікуючи відповіді, але ніхто не наважився вимовити ні слова. Всі сиділи, як громом побиті. 

— Пробачте, — вимовила раптом одна з дівчат, — я стояла і дивилася збоку, не знайшла в собі сил підійти до Лілі та підтримати. Спочатку не хотіла привертати до себе уваги. А потім, потім мені теж стало боляче, бо і моя родина має втрату від тієї війни. І я згодна, що наші Герої боролися зовсім не за те, щоб хтось когось тут принижував. І перемогли єдністю. Та вже ж перемогу кожен має здобути в самому собі між людським та звіриним, розумним та примітивним.

— Саме так! — Закарбував декан. — Майте на увазі всі: якщо щось подібне хоч раз ще повториться в стінах цього поважного закладу, то відраховані будуть Всі причетні. Розбиратися, чиї слова, а чиї дії, і що з того правильне, що хибне, більше не буде ніхто. Важливо тільки, чи ви гідні бути тут? Чи ви здатні бути людьми та гідними членами суспільства і студентської спільноти? Чи побачимо ми у вас прагнення до розвитку, навчання, самовдосконалення, взаємоповагу та підтримку? До першої сесії раджу готуватися дуже старанно і занять не пропускати без поважних причин. Поблажок не буде тут Нікому. Маєте тепер довести, що заслуговуєте бути тут. — Він перевів погляд на куратора нашої групи, що мовчки весь час стояв поряд. Олександр Дмитрович продовжив, а декан покинув аудиторію.

— Отже, дві інші групи можуть йти. Графічні дизайнери залишаються. — Дві третині студентів спішно та з полегшенням покидають свої місця. За хвилину куратор продовжує. — Оскільки староста Дмитрюк з очевидних причин не зможе виконувати поки що свої обов'язки, то їх на себе візьме наш силач, — переводить погляд на мене, а потім на Стаса, — оскільки вам, Козирев, таке  точно не можна доручити. Смертельних експериментів зараз проводити не будемо. Сесія розставить крапки над "і". Для вашої групи це буде тепер особливо складна сесія. Всі подякуйте пану Козиреву, — робить паузу, а приміщенням шириться зойк розчарування та невдоволення. — Але дехто зможе за час, що залишився полегшити цей тягар для себе. По-перше, жодних пропусків без поважних причин. По-друге, жодних не виконаних практичних робіт чи рефератів. По-третє, як ви вже мали зрозуміти зі слів декана, жодних конфліктів та цілковита взаємопідтримка. Ніхто в чуже особисте життя без дозволу не лізе. Тут ви навчаєтеся, тож навчіться поводитися гідно. А староста має бути забезпечена якісними конспектами щодня. Виконувач її обов'язків передасть, так?

— Звісно, із задоволенням, Олександре Дмитровичу.

— І по-четверте, — додає керівник, — взимку, після сесії, в нашому закладі має відбутися художня виставка. Студентка Дмитрюк вже має досвід організації такого заходу і була призначена старостою, щоб підібрати серед вас команду відповідальних мотивованих людей, що візьме участь в організації заходу. На час її відсутності ці обов'язки також ваші, Кирило. За можливості візьміть у Лілі наявні контакти і її рекомендації, збиріть бажаючих та починайте з групою підготовку. На цьому в мене все. Мерщій на наступну пару.