Глава 30

Ліля

           Справді настав новий день. І навіть зійшло сонце. Осіннє, не яскраве й не спекотне. Але таки сонце. А в мене досі, майже немає сил. Розумію, що треба збиратися і бігти швидше в університет. Що я староста, яка не повинна пропускати заняття, яка має бути прикладом для інших. Але сил немає.

      Іван Федорович стукає і, після мого дозволу, заходить до кімнати.

— Як ти сьогодні, доню? — Ласкаво запитує він.

—  Я все ще втомлена.

— Це не дивно. В тебе перевтома і стрес, люба. Тобі треба відпочити кілька днів.

— А як же навчання? — Питаю ледь чутним голосом.

— Не турбуйся. Це лише один день покищо. Думаю, тебе зрозуміють і повірять, що погано почувалася. А якщо знадобиться довший відпочинок  я зателефоную в університетську поліклініку терапевту і в тебе буде довідка.

— А хіба так можна?

— Можна, доню. Я її багато років знаю. Я ж був і викладачем, і деканом факультету. Тільки давно пора зареєструвати тебе за цією адресою. Ти ж не проти? Не сумніваєшся вже в тому, що це і твій дім?

— Ні, не сумніваюся. І дуже вдячна, що дім в мене є.. А головне, що батько такий тепер в мене є, — і починаю схлипувати.

— От вже цей твій стрес, доню, — відказує чоловік, — плач, якщо треба, але може скажеш, може чогось смачненького чи вітамінного хочеш? — Я замислююсь.

— Винограду хочу.

— Оце вже діло! — радіє батько, — буде тобі виноград. А ще щось? Бананів? Вони відновлюють сили.

— Ну можна й бананів, — погоджуюсь, — і яблук.

— Ну тоді я за фруктами швиденько, а ти вмивайся і може хоч чайку поп'єш? Може хоч щось поснідаєш? Той торт у холодильнику.

     Він йде. І за півгодини повертається з різним виноградом, бананами, яблуками, мандаринами, грушами і сливами - мабуть весь асортимент фруктів з найближчого магазинчика перебрався на нашу кухню. І хоча зазвичай я люблю каву, але сьогодні я сиджу тут з чашкою ще теплого зеленого чаю та черговим шматочком чизкейку. Сьогодні я зовсім не така, як звичайно. Я наче загубилася. І хоч не треба нікуди тікати, хоч в мене точно  є дім і людина, що залюбки дбає про мене, але я загубилася і не можу знайти себе, зрозуміти, чого хочу і кого чекаю.