Глава 25

Ярослав

           Несподівана зустріч з Лілією біля боксерського клубу стала для мене шоком. Сподіваюсь, це приховав адреналін, що вирував у венах після бою. Але перед самим собою таки треба бути відвертим. 

        Пройшов цілий рік, що я її не бачив. А вона стала гарнішою. Хоч і була вкрай знервованою і втомленою при зустрічі. В ній точно щось змінилося, але не встиг розгледіти і зрозуміти, що саме. Та й сам був не в тому стані, щоб аналізувати і розуміти. 

       Пройшов лише рік, а її вже обіймає інший. Молодший, але шмаркачем не назвеш. З боксом в нього все максимально  серйозно. От би не подумав, що їй такі подобаються. Хоча, з іншого боку, тепер я теж через день відвідую цей же боксерський клуб після роботи. І добре, що, коли зрозумів, що втратив Лілю, послухав батька:  замість того, щоб напитися, пішов битися. Бокс дозволив випустити гнів і злість. Цього добра в мене в той момент накопичилось забагато. А ще тренування добряче виснажують, так, що сил не лишається проти ночі різним думкам про втрачене в голову лізти. Та й тримати себе в формі допомагають. Фітнес для дівчаток. Тих, які забути Лілю допомогти не здатні. Від слова зовсім. 

        Є в мене така "допоміжна дівчина". Помилок більше не роблю — до серця мого всім вам зась. Двох впустив колись — результат невтішний. Тож третьої там вже не буде. Тепер з протилежної статтю взаємодія спрощена "до неможна": з мене гроші — з неї послуги. Чітко, зрозуміло, без сподівань, очікувань, претензій, образ. Виключно, коли мені зручно і як потрібно. Виключно для мене одного. От тільки не відволікає це аж ніяк. На користь здоров'ю, як то кажуть, немедична профілактика. Спустити пару і не думати про Лілю спромігся допомогти тільки цей жорсткий мордобій.  Але жодного разу й уявити не міг, що зустріну ЇЇ тут..

          І невже Зоряна не помилилася, і мені за мою квітку доведеться буквально битися? Тому мене саме сюди й занесло? Битися з цим чемпіоном доморощеним? Ок, спробую не впасти в бруд обличчям, маю час на підготовку. 

    Та й добре, що вона ж ще не здогадується, що під час підготовки мистецької виставки комунікувати буде зі мною. І всі свої наступні практики проходитиме в мене.

              Але, якщо як слід поміркувати, вона достатньо мені повідомила під час цієї зустрічі, навіть не промовивши жодного слова. Ліля так само мене кохає. Бо просто не з тих, хто здатен розлюбити чи забути своє перше і єдине кохання. Тому й нервувала так, навіть слова не вимовила, не змогла. І гордовитий байдужий вигляд зробити також не змогла. От Світлана в цьому була майстром, майстер-класи могла влаштовувати. Але не Ліля. Досі чиста і проста, хоч і трохи інша. Отже, загалом все добре. Я пробачаю тобі ці наївні дитячі обійми, моя люба квіточко. Чекай, повернуся в твоє життя. Назавжди.

      Батькова правда: спорт мені на користь.

***

Доброго ранку, мої любі та шановні читачі!

Як вам позиція Ярослава: 

"Помилок більше не роблю — до серця мого всім вам зась"   про "спрощене" відношення до інших жінок?

Питаю тому, що таких чоловіків, травмованих попередніми стосунками, в нашому світі, нажаль, дуже багато. Добре, якщо шукають відкрито контакти без зобов'язань, чим попереджають про наявність травм (або інший випадок - особистісна незрілість, інфантильність, що теж для повноцінних стосунків аж ніяк не годиться) і дають вибір, можливість в них не вступати. А коли просто вступають в нові стосунки, а повноцінно душею в них вкладатися не здатні, то дуже багато болю і нових травм завдають іншим жінкам. Бо їх травми мають бути пропрацьовані з психологом чи подолані на шляху особистого розвитку. Стосунками з іншою минулий досвід не лікується, тільки вилазить за кожної нагоди. Тож, будьте, будь ласка, обережні. Бережіть себе❤

Кожна з вас гідна поваги, щирого кохання та турботи!