Глава 17.1

Ліля

           Чесно кажучи, цей тиждень пролетів непомітно для всіх. З коханою людиною час і має летіти непомітно. А мені було так цікаво в студії, так приємно спілкуватися з новими людьми, що її вже відвідують чи тільки записалися. Я навіть  сама почала займатися йогою! І так, це крута річ! Тепер знаю, що ще, крім музики, допомагатиме мені прочищати мозок за потреби, щоб навчання було продуктивним. Тепер це дружнє середовище йога-студії — невід'ємна частина і мого життя.

          Сергій кілька разів сам телефонував, дізнавався, чи немає проблем і потреби в його допомозі. Їх не виникало. Але не брехатиму, його увага теж була приємною і додавала впевненості.

***

       День весілля був  чудовий. Промайнув так швидко. Після офіційної частини ми гуляли містом вчотирьох. Професійний фотограф робив знімки досить ненав'язливо. Закохані хотіли зберегти на згадку справжні щасливи мити, а не зіграні, як роль. І більшу частину часу все було дуже легко та невимушено. Святковий обід в ресторані трохи затягнувся, було дуже весело і комфортно. Свідок виявився дуже приємним чоловіком з почуттям гумору. Хлопці згадували багато смішних моментів з періоду спільного навчання і  знайомство із Зорею під час концерту, на якому теж були разом.

         Зорянка виглядала незрівнянно у своїй сукні. Ніжній, мереживній, яка підкреслювала її прекрасну фігуру і зводила з розуму чоловіка. Та, мабуть, не тільки його. Вона не схотіла пишну сукню в стилі принцеси. В такій гуляти весь день справді було б не дуже зручно і спекотно. А цю легко спакувати з собою та продовжити фотосет на острові на фоні неймовірних морських краєвидів. Вже не дочекаюся можливості побачити ті весільні фотографії і почути розповідь Зорянки про враження від подорожі і нових місць.

          Дивовижно, але зараз навіть я вірю, що всі зміни в житті відбуваються на краще. І будь-який наш досвід є дуже цінним. Бо навіть той, що був надто болючим, в результаті привів мене туди, де я є тепер. І в цьому моменті я щаслива. Просто щаслива. Коло моїх знайомих шириться. Моє життя мені подобається. Я вже не почуваюся гидким каченям чи сірою мишею. Здається, трохи навіть почуваюся львів'янкою. Принаймі, точно не чужою в цьому давньому, історичному, величному місті.

**********

Добрий ранок і гарного дня усім! 

Не забувайте про зворотній зв'язок, якщо бажаєте читати оновлення книги щодня