Глава 17

Ліля

           Весілля моєї найкращої подруги, майже сестри, Зорі за два дні. Присутні будуть лише свідки — я і найкращий друг її майбутнього чоловіка. Познайомлюся з ним на весіллі. Потім закохані на тиждень вирушають у весільну подорож на грецький острів Керкіра. Вирішили летіти недалеко, бо часу обмаль. 

       Я ж пообіцяла любій подрузі пригледіти за її йога-студією і попрацювати там адміністратором в цей час. В разі виникнення якихось проблем, теоретично, їх не має бути, але про всяк випадок, звертатися Зоря попросила саме до цього свідка, Сергія. Він юрист за фахом, кажуть, хороший. І ще тим часом я подумаю над розробкою фірмового логотипу і стилю йога-студії. Таким буде мій "весільний"  подарунок, бо в Зоряни на це часу зараз зовсім немає. Дуже сподіваюся, знайти ідею, яка порадує вже рідну мені людину.

         Готуючись до зміни статусу з вільної пташки на заміжню леді, і поки ми з захопленням обирали весільну сукню і мою сукню дружки, Зорянка й гардероб свій суттєво оновила. В нове життя ж збирається. А багато інших ще класних речей дісталися мені. І я цьому рада, бо вони мені нагадувати будуть про дорогу подругу, коли я переїду до Івана Федоровича. Тоді не зможемо ж бачитися кожен день, а так вже одна до одної звикли. Навіть не уявляємо життя без наших вечірніх посиденьок. Але в Зорі поруч буде коханий чоловік, а в мене Іван Федорович, наче справжній батько. Тож все складається якнайкраще. Домовилися мій переїзд відкласти до початку навчального року і  повернення Зорі та її коханого з короткого "медового місяця", а фактично тижня.