Кирило
В універ їхав без хвилювання, очікував позитивний результат. Мав же окрему співбесіду, крім іспитів та есе. Мене більше змагання хвилюють, ніж навчання. Встиг поспілкуватися із деякими знайомими. А коли натовп потенційних першачків почав розсмоктуватися, пішов подивитися на стенд. Звісно, своє прізвище знайшов. У самому кінці списку.
І якраз поряд почала втрачати свідомість тендітна дівчинка в чудовій білій сукні. Прийшла, як школярка на свято першого дзвоника. А нервувала так, наче питання життя і смерті вирішується. Я примітив її ще здалеку, коли лише наближалася. А коли почала падати, не гаючи часу схопив ту пір'їнку на руки. Так би і тримав. Але подумав, що прийде до тями, перелякається. Нащо воно мені? Неможливо ж не помітити, що красуня і так вже на межі. Тож хай краще оченята розплющить на лавці. Їй спокійніше буде. Я ж добре знаю, як стрес впливає на організм. Воду хтось дав, і навіть цукерки у дівчат поблизу знайшлися. Відчув себе зіркою. Бо в них такі погляди були, наче від серцевого нападу бідолашку врятував і операцію на відкритому серці зробив. Дівчата люблять сильних, вродливих і дбайливих. Тож сумно в універі мені вже точно не буде.
Приходить до тями Білосніжка, поступово сміливішає, відповідає. Шокована, слухняна. Але мене, бачу, теж зацінила. Розважаю розповідями про своє життя, бокс, змагання і подорожі, з ними пов'язані. Я реально задоволений своїм життям. Роблю, що подобається. Світ подекуди вже побачив. Відволік, щоб не концентрувалася на своїй безпомічності. Щічки порозовішали. Беру її номер, залишаючи в її телефоні свій. Та відпускаю. Щоб пташка до тебе ще прилетіла, не варто одразу її хапати. Хай вирішує далі свої справи.
А в мене ще теж знайдеться, чим прикрасити цей літній день. Рідним ще слід повідомити про вступ. І відсвяткувати.
____________
Доброго ранку Незламні! Я досі дивуюсь шаленій кількості переглядів книги, не звикла до себе в ролі автора) Дякую за увагу! Хоча закрадаються сумніви, чи подобається вам книга? Чи хочете продовження? Попереду ще багато цікавого, хоч і просто не буде, це ж реальне життя, а не казка.
Ще раз дякую всім, хто залишається з історією і готовий підтримати мене словом чи зірочкою.
Всім прекрасного мирного ранку! Все вже є і буде Україна! Ми всі-всі труднощі і біди подолаємо неодмінно. Бережить себе
#2515 в Сучасна проза
#1530 в Молодіжна проза
щирі почуття та відверті емоції, людяність та підтримка, навчитись жити після втрати
Відредаговано: 20.04.2023