Розділ 44. Визнання Ради

Гонець від Верховної Ради прибув на десятий день після повернення, — і Данило, побачивши офіційну печатку на ретельно запечатаному листі, відчув ту саму суміш цікавості й обережного очікування, яка завжди супроводжувала подібні, критично важливі повідомлення.

Тижні, що минули після повернення з епіцентру, наповнились тим самим, теплим, заслуженим спокоєм, — Данило й Морана дозволяли собі частіші прогулянки долиною, довші вечори тихих розмов біля вогнища, — і саме в цей момент простого, невимушеного щастя прибуття офіційного гінця нагадало про те, що результат їхнього неймовірного досягнення ще тільки починав розгортатись у ширшому, значно масштабнішому контексті всього королівства.

— Від магістра Каленика особисто, — сказав гонець, вручаючи лист. — Термінове, найвищого пріоритету.

Данило подякував гінцю, а тоді, зібравши найближчих союзників у бібліотеці, обережно розкрив запечатаний документ.

— Що там написано? — спитала Морана, коли він почав читати.

Данило довго вивчав текст, обличчя його поступово переходило від зосередженої уваги до неприхованого, теплого подиву.

— Каленик пише, — сказав він нарешті, — що новина про зцілення епіцентру вже досягла кожного куточка Колегії. Рада скликає надзвичайне засідання, — не для розслідування чи сумніву, а для офіційного визнання й нагородження.

Аврен, слухаючи це, тихо промовив:

— Нагородження? — спитав старий магістр.

— Каленик пропонує, — сказав Данило, продовжуючи читати, — офіційний, історичний статус для нашої мережі, — не тільки як визнаної альтернативи традиційному навчанню, а як провідної наукової інституції, відповідальної за подальше дослідження природи магії по всьому континенту.

Октавія, обмірковуючи це неймовірне, історичне визнання, тихо додала:

— Це змінює все, — сказала вона. — Ресурси, вплив, можливість формувати саму політику Колегії щодо навчання й дослідження магії.

Данило кивнув, відчуваючи вагу цього приголомшливого, довгоочікуваного визнання.

— Нас запрошують до столиці, — сказав він, — для особистої зустрічі з повною Радою, — не тільки для звіту, а для формального обговорення того, як найкраще використати це нове розуміння на благо всього королівства.

Северина, приєднуючись до цієї важливої розмови, тихо промовила:

— Коли вирушаємо? — спитала вона.

— За тиждень, — сказав Данило, звіряючись із запропонованою датою. — Достатньо часу для належної підготовки, недостатньо, щоб дозволити терміновості цього історичного моменту згаснути.

Вони провели наступний тиждень у ретельній, хоч і значно спокійнішій підготовці за будь-яку попередню, — Октавія готувала детальний, науково обґрунтований звіт, Аврен систематизував документацію щойно здобутого знання, а Данило, попри всю невідкладність цієї підготовки, дозволяв собі частіші, довші миті простого, заслуженого відпочинку з Мораною.

Подорож до столиці минула спокійно, — і Данило, наближаючись до знайомих веж Колегії, відчував дивне, майже ностальгійне відчуття, згадуючи кожну попередню подорож цим самим шляхом, кожне попереднє випробування, яке привело його зрештою до цього історичного моменту.

Верховна Рада зустріла їх у тій самій, урочистій залі, де відбувалось стільки важливих подій цього довгого, дивовижного шляху, — і Данило, входячи досередини разом із рештою делегації, побачив, що зала переповнена значно більше за будь-яке попереднє слухання, кожен присутній магістр виказував ту саму суміш благоговіння й глибокої, наукової цікавості.

Каленик, зустрічаючи їх особисто, обличчя його виказувало ту саму теплу, щиру повагу.

— Данило, — сказав він, — та решта вашої неймовірної команди, — від імені всієї Верховної Ради, дякую за те, чого ви досягли. Це найважливіше досягнення в історії нашої Колегії.

Данило кивнув, відчуваючи глибоку, теплу вдячність за це щире визнання.

— Дякую вам, — сказав він, — за готовність повірити, підтримати нас, коли масштаб нашого твердження здавався занадто неймовірним для миттєвого прийняття.

Головуючий магістр, підводячись, звертаючись до всієї зали, тихо промовив:

— Сьогодні ми зібрались, — сказав він, — щоб офіційно визнати досягнення, здатне змінити саме розуміння магії для кожного покоління, яке прийде після нас. Данило та його команда не тільки зцілили давню, тисячолітню рану, — вони довели, що справжня сила народжується з довіри, а не з ізоляції.

Зала вибухнула тривалими, шанобливими оплесками, — і Данило, спостерігаючи цю неймовірну, історичну хвилю визнання, відчував, як тепла, вистраждана гордість наповнює груди попри всю природну скромність цього несподіваного тріумфу.

Головуючий магістр, дочекавшись тиші, продовжив:

— Верховна Рада ухвалює наступне, — сказав він. — Мережа шкіл, заснована Данилом, отримує офіційний статус Інституту Систематичного Дослідження Магії, — з повним фінансуванням, повним доступом до архівів Колегії, і, найголовніше, офіційним мандатом на подальше дослідження природи Розколу й можливостей практичного застосування щойно здобутого знання.

Данило довго слухав це неймовірне, приголомшливе рішення, відчуваючи вагу цього історичного моменту.