У променях заходу сонця стояли двоє
Він щось їй ніжно шепотів
Вона не знала чи це Доля
Чи хто їх так учасно звів...
Вона мов квітка розквітала
Йогообійми і вуста...
І як дивився в вічі...
І так манила простота...
Без пафосу і без надміри
Так тихо, просто... ніжно так...
У променях заходу ... стояли двоє
Весільну піснюїм соловейко щебетав...
Відредаговано: 31.05.2026