Перш, ніж рухатися далі, давайте, на основі доступних нам відомостей, зафіксуємо, з яких компонентів мав складатися водопровід Ковалевського. Таких складових всього шість:
По-перше, це сам водогін, що з'єднує місто із джерелом води.
По-друге – водонапірна вежа, задача якої – забезпечити необхідний тиск води у трубопроводі та компенсувати за рахунок накопичувальної ємності коливання у рівнях споживання води впродовж доби.
По-третє – насосна станція, що нагнітає воду із джерела у резервуар, що міститься у вежі.
По-четверте – головна накопичувальна ємність у місті.
По-п'яте – малі басейни, що живляться від головного резервуару та забезпечують водою кінцевих користувачів.
По-шосте – міська водопровідна мережа, що пов'язує головний накопичувальний резервуар із малими басейнами.
Дещо особняком у цьому переліку стоїть резервна водонапірна вежа біля хутора Новікова. Окрім того, що Пішон з Віттенбергом просили виділити в цьому місці десятину землі для будівництва вежі, і вказівки на плані 1864 р., що це земля Ковалевського, жодних згадок про застосування цієї вежі в системі водопроводу Ковалевського немає. Як ми встановили раніше, вона мала посилити тиск струму води у водопроводі Пішона, оскільки висоти його основної вежі для доставки води до міста було недостатньо. Чи була в ній нагода у водопроводі Ковалевського? – не факт.
Водогін
У цій частині дослідження ми спробуємо визначити маршрут, яким мав проходити водогін Пішона і проходив водогін Ковалевського.
У фондах Канцелярії Одеського градоначальника ДАОО збереглася Справа під назвою «Опись фонтанамъ, водопроводамъ, колодцамъ и систернамъ» за 1850 рік [99]. В ній перераховані плани та креслення, так чи інакше пов'язані з фонтанами, водопроводами, колодязями та цистернами, збудованими на той час у місті. Опис є реєстром, складеним у вигляді таблиці з графами: (1) №№ планів по порядку, (2) №№ або Літери на планах і кресленнях, (3) Найменування планів і креслень, (4) Ким і коли складено, (5) Ким і коли затверджено, (6) № портфеля в якому плани зберігаються, (7) Кому чи куди плани надіслані. Об’ємна та корисна інформація… могла б бути. На жаль, у таблиці заповнені лише графи 1, 3 і 4. Всього в описі 47 позицій, в числі яких згадуються наступні плани:
№ 7. «Проектъ водопровода въ г. Одессе на тридцати шести листахъ» за підписом поручика Ван дер Фліса.
№ 8. «Копія плана местности водопровода Купца Ковалевскаго» за підписом генерал-майора Морозова.
№ 9. Те ж саме німецькою мовою за підписом полковника Смирнова.
№ 10. «Водопроводъ отъ г. Ковалевскаго» за підписом полковника Смирнова та кресляра Закрачева.
№ 23. «Чертежъ бассейну, надъ которымъ предполагается сделать крышу на столбахъ на Княжеской улице близъ Новаго базара» за підписом архітектора Козлова.
Опис підписаний академіком архітектури Ф. Моранді. У коментарі до нього зазначається, що у т.ч. креслень під №№ 8, 9 та ще п’ятьох не виявилося, інші прийняті. Тобто, цікаві для нас «Проектъ водопровода въ г. Одессе на 36 листахъ» (№ 7), «Водопроводъ отъ Ковалевскаго» (№ 10), «Чертежъ бассейну надъ которымъ предполагается сделать крышу на столбахъ по Княжеской улице близъ Новаго базара» (№ 23) були прийняті на зберігання. На жаль, виявити їх не вдалося (може, комусь у цьому пощастить більше).
Тому відновлювати маршрути проходження водопроводів і Пішона, і Ковалевського, доведеться за опосередкованими даними доступних нам джерел (літературних, архівних, планів та карт, ін.). Отже, що нам відомо?
Водопровід Пішона
Раніше ми цитували звернення Військового губернатора м. Одеси генерал-лейтенанта Ахлестишева № 708 від 7 лютого 1848 року до Одеської міської думи, в якому він посилається на одне з пізніх прохань «…отставныхъ: 7 класса Пишона и Ротмистра Виттенберга, ходатайствующихъ объ отводе имъ для надобностей устраиваемаго ими водопровода изъ Большаго фонтана въ г. Одессу полосы земли шириною въ две саж. на протяженіи отъ Большаго фонтана до 2 части города, одной квад. десятины земли близъ Хутора Новикова и 4-х местъ въ самомъ городе для устройства резервуаровъ.
Включая здесь копию означеннаго прошенія предлагаю Градской Думе … распорядиться объ отводе г.г. Пишону и Виттенбергу просимой земли на протяженіи отъ Большаго фонтана до заставы <тут і далі виділено авт.>» [105, с. 1].
Водопровід Ковалевського
Через три роки Управління одеського градоначальника по Будівельному комітету листом № 2797 від 1 травня 1851 року повідомляє Одеську міську думу, що вже «Таганрогскій 1 гильдіи купецъ Ковалевскій, ходатайствуя объ отводе ему полосы свободной земли въ две сажени ширины для провода воды особою линіею трубъ въ другой резервуаръ, который будетъ въ противоположной стороне города отъ перваго резервуара, изъяснилъ, что начальный пунктъ канавы для этой другой линіи трубъ, имеетъ быть на бульваре, идущемъ между городомъ и предместьемъ Молдованкою, и дороги, проходящей черезъ этотъ бульваръ изъ города на Молдованку; продолженіе же канавы отъ города къ Б. фонтану пойдетъ по тому же бульвару и частью по площадям, къ нему прилегающимъ, мимо кладбища по дороге къ Малой фонтанской таможенной заставе; далее за заставою мимо салотопейныхъ заводовъ до хуторской земли купца Новикова» [Там же, с. 20].
Дані, що містяться в цих документах, дозволяють досить точно визначити маршрут проходження водопроводу (точніше, його магістральної частини) від джерела до міста (на цьому відрізку маршрути обох водогонів співпадають). Позначивши згадані місця та пункти на плані Одеського градоначальства, отримаємо наступну схему (Мал. 56).
Відредаговано: 21.12.2023