Розділ 10

Дівчата пішли далі вглиб лісу. Біля старого розлогого дерева вони побачили дівчинку з крильцями.

— Привіт! — сказала Ліза. — Я Ліза, це Ліля, Кеті, Мурчик, Чорниш, Повітрулька і моя Глазка.

— Привіт, я Лаванда, — привітала дівчинка. — У чарівному лісі перестали рости лаванди, а я фея лаванди. Якщо лаванда не виросте, я пропаду...

— Ми допоможемо тобі, — відповіла Ліза.

Ліза опустилася та поклала руку на землю.

— Квітка лаванди, рости! — мовила вона.

Там, де була рука Лізи, одразу виросла прекрасна лаванда.

— Дякую, дівчата! Тепер будуть рости лаванди, і я не зникну, — сказала фея.

— Так, — відповіла Ліза.

Фея раптом подивилася на білого кота:

— Я знаю тебе! Ти не просто кіт, ти магічний кото-вчитель. Але ти помер!

Мурчик подивився на фею своїми мудрими очима:

— Можеш думати, що я перероджений. Я недавно зрозумів, що не простий кіт, і дівчата стали моєю найкращою командою.

— Мурчику, ми не знали, що ти перероджений, — сказала Кеті.

— Я сам недавно зрозумів, — відповів Мурчик.

— Папа, всім ! — сказала Лаванда і зникла.

— Папа, — відповіла Ліза

    - тепер додому, повітруля і глазка ще не були вдома , - сказала кеті . 

— Дім, — сказала Повітруля.

— Я ми  попадемо  додому? — сказала Ліза.

— Я не знаю, — відповіла Лілі.

І тут засяяло світло. Світло було таким яскравим, що дівчата примружилися.

— Дякую вам, юні відьми, що помогли нашому лісу, — сказав Дух лісу. — За вашу допомогу я хочу вам щось подарувати.

У дівчат з'явилися медальйони: у Лілі всередині був вогник, у Кеті — хмаринка, а у Лізи — квітка.

— Папа, дівчата, — сказав Дух лісу і відкрив портал до їхнього дому.»