Перший день нашої магії
Розділ 9
Соковитий зелений мох м'яко пружинив під ногами, а повітря пахло солодощами й лісовими квітами. Дівчата вийшли на простору галявину, повністю усіяну дивовижними яскраві бутонами.
— Вау! — із захватом вигукнула Ліза й підійшла ближче. — Вони такі прекрасні... — прошупотіла вона, простягаючи руку до найближчої квітки.
Проте біла лисичка не знаходила собі місця, тривожно бігаючи туди-сюди й принюхуючись до повітря.
— Кеті, тут щось не так! — покликала вона.
— Ух! Ух! Пастка! — раптово заухкала сова, стрімко опускаючись із гілки. — Назад! Тут є інша ілюзія, не моя! Спади, ілюзія!
У той же миг магічні чари розвіялися. Прекрасні пелюстки перетворилися на хижі пащі з гострими шипами, які жадібно клацали, намагаючись схопити все, що потрапляло в їхню досяжність.
— То ось ви які! — сміливо вигукнула Ліза, тупнувши ногою. — Ану під землю і не ростіть більше на наших очах!
Земля затремтіла, і хижі рослини миттєво втягнулися глибоко в ґрунт, лишаючи після себе лише чисту галявину.
— Я ледь не потрапила в пастку... Дякую, Глазко, і тобі, лисичко, — полегшено мовила Ліза.
— Я Повітрулька, — відповіла біла лисичка, виляючи пухнастим хвостом, — але можна і лисичка!
#803 в Фентезі
Відредаговано: 10.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
