Перший день нашої магії
Розділ 7
Випробування залишилося позаду, і дівчата нарешті змогли зітхнути з полегшенням.
— Ліло, це правда, і у нас всіх вийшло, — підійшовши ближче, тихо мовила Ліза.
— Так, ми впоралися, — посміхнулася Ліля.
— Ну як тобі магія , подруго? — пропокерила Кеті, легенько штовхнувши Лізу в плече.
— Мені подобається магія , — відповіла дівчина, струшуючи пил з долоней.
У цей час до Лізи підбіг чорний пухнастик.
— Ти молодець, хазяйка! Я знав, що ти з легкістю пройдеш випробування Мурчика, — задоволено промуркотів він.
Раптом Ліля завмерла й пильно подивилася на старезне дерево попереду. Повітря довкола нього затремтіло, немов від спеки.
— Тут щось не так... — застережливо мовила вона. — Це портал!
Дівчата навіть не встигли зорієнтуватися, як потужний магічний вихор підхопив їх і затягнув усяючу вирву. Простір довкола закрутився, і вже за мить спалах світла згас.
— Здається, це... — почала Ліля, роззираючись довкола.
Поруч із ними з'явився величний вовк фенріс . Його погляд був стурбованим.
— Це портал у магічний ліс. Цей ліс чудовий, але якщо нас сюди притягло, значить потрібна допомога. Дівчата, запам'ятайте: не вірте всьому, що бачите!
Навколо співали дивовижні птахи, а між деревами бігали магічні створіння. Але чи справді цей ліс такий безпечний, як здається на перший погляд?
#820 в Фентезі
Відредаговано: 10.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
