Кеті подивилася на Лілю.
— Так, ми готові, — сказала вона.
Кіт подивився на дівчат:
— Це чудово! Значить, ви готові вчитися магії? — спитав кіт.
— Так! — в один голос відповіли дівчата.
— Тільки ми не вміємо і не знаємо магії, — засумувала Кеті.
— Нічого, ми будемо вчитися разом, — запевнив її кіт.
— Тоді який у нас перший урок? — запитала Кеті.
— Стихії. Вибір стихій, — сказав кіт.
— Вогонь, вода, земля і повітря, — мовила Ліля.
— Так, але яка стихія ваша, нам ще невідомо, — сказав кіт.
Кеті посміхнулася:
— Можливо, повітря?
— Можливо. Спробуй, — відповів кіт.
Кеті заплющила очі, зосередилася на листі за вікном і знову розплющила їх. Коло вікна кружляло листя в повітрі!
— Ого, — прошепотіла Кеті й відпустила контроль. Листя впало на землю.
Ліля подивилася на Кеті:
— Кеті, це круто!
Кеті посміхнулася:
— Як думаєш, яка твоя стихія?
— Не знаю, можливо, вогонь, — відповіла Ліля.
— Вогонь — це круто, — прошепотіла Кеті.
— Спробуй на свічці, — сказав кіт.
Ліля підправила свічку, сіла навпроти, заплющила очі й уявила, що вона і вогонь — одне ціле.
— Вправо, — прошепотіла Ліля, прикриваючи очі. Вогонь послухав її.
— Назад, — спокійно сказала Ліля. Вогонь відскакнув назад.
— Розгарись, — мовила вона. Вогонь став більшим, і свічка почала плавитися.
— А тепер зникни, — сказала Ліля. Вогонь згас.
Кеті, яка спостерігала за цим, засміялася:
— Ура, вийшло! У тебе правда вийшло, Ліль!
Кіт подивився на них:
— Правда. Але це тільки перший урок, тепер відпочинок.
Ліля посміхнулася:
— У мене правда вийшло, Мурчику!
— Так, вийшло, — відповів кіт.